Справа № 646/7231/17
№ провадження 1-кс/646/2200/2018
14.09.18року м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 від 26.02.2018 про закриття кримінального провадження №42017220000000968 від 07.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України,-
27.08.2018 року згідно розпорядження № 02-15/251 «Щодо повторного автоматизованого розподілу справи», справу № 646/7231/17, провадження 1-кс/646/2200/18 за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 від 26.02.2018 про закриття кримінального провадження №42017220000000968 від 07.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, за фактом постановлення суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 завідомо неправосудного рішення, було розподілено мені, як слідчому судді.
Відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів (який має статус міжнародного документу), передбачив, що при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від любих зав'язків, прихильності чи упередження, що впливає або можє сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Окрім того, положеннями п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Разом з цим, інститут відводу( самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що суддя ОСОБА_5 також є суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова, а також з метою уникнення жодного сумніву під час розгляду вказаної скарги щодо моєї можливої упередженості з боку сторін провадження, а також у стороннього спостерігача та на підставі положень ст. ст. 75, 80 КПК України, -
Заявити самовідвід по справі № 646/7231/17, провадження 1-кс/646/2200/18 за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 від 26.02.2018 про закриття кримінального провадження №42017220000000968 від 07.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1