Справа № 464/2356/17 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.
Провадження № 22-ц/783/4915/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:59
11 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
секретаря: Симця В.І.
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в проведенні технічної інвентаризації,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просив зобов'язати останнього не чинити перешкод роботі працівників Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки» та допустити їх до приміщень першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 для проведення технічної інвентаризації обстеження та обміру приміщень.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 04.06.2013 року померла його матір, ОСОБА_4, яка була власником 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.12.1982 року. Після її смерті відкрилась спадщина на вказану частину будинку, спадкоємцем якої він є. З метою оформлення спадщини 08.11.2016 року Шоста Львівська державна нотаріальна контора видала йому запит в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про витребуванням інформації щодо належності спадкодавцю житлового будинку АДРЕСА_1, реквізитів правовстановлюючого документа та дати реєстрації нерухомого майна, відомості про заборону та обтяження. 12.01.2017 року він уклав з ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» договір №1/220 на проведення поточної інвентаризації приватного будинку та отримання довідки про власників та технічну характеристику об'єкта. Так, 24.01.2017 року представник підприємства прибув для проведення робіт за договором, однак не був допущений до виконання таких відповідачем, який є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт. З приводу вказаних обставин ОСОБА_2 звернувся із заявою до Сихівського відділу поліції, однак листом був повідомлений про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, а відносини, що виникли між сторонами, носять цивільно-правовий характер. Оскільки такі дії відповідача унеможливлюють отримання технічної характеристики будинку для оформлення спадщини, виникла необхідність звернутись до суду за захистом свого права шляхом усунення перешкод в проведенні технічної інвентаризації.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 21 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач ОСОБА_3 чинить перешкоди у доступі працівників ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» до приміщень першого поверху будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з чим такі його дії унеможливлюють отримання позивачем технічної характеристики будинку для оформлення спадщини на 1/6 частини вказаного будинку після смерті матері ОСОБА_4 Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі. Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, ОСОБА_3 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із частиною 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог статті 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що співвласниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_4
Також з матеріалів справи убачається, що між сторонами тривалий час існує спір щодо права власності на вищезазначений будинок та порядку користування таким.
В ході апеляційного розгляду також встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва йому було відмовлено, та роз'яснено, що такий спір може бути вирішений в судовому порядку.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції 2004 року), частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною другою статті 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України із урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на час звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Із наявної в матеріалах спадкової справи № 53/2014, заведеної після смерті матері позивача - ОСОБА_4, відповіді Шостої Львівської державної нотаріальної контори № 1391/01-16 від 11.08.2017р. вбачається, що 22.02.2017 року спадкоємець ОСОБА_2 звернувся із заявою про виявлені неправдиві дані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо будинку АДРЕСА_1. Спадкоємцю роз'яснено, що у разі виникнення спору, відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно, виявлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно неправдивих відомостей, що стосуються спадкового майна, йому необхідно звернутись до суду щодо внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та про визнання права власності в порядку спадкування.
Враховуючи наведене та обраний позивачем спосіб захисту, районний суд дійшов правильного висновку про те, що такий спосіб захисту є неефективними та не призводить до відновлення прав позивача, а відтак прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність пред'явленого позову, та ухвалив вірне рішення про відмову в його задоволенні.
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає. Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 21 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 17.09.2018р.
Головуючий
Судді: