ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2018Справа № 910/15584/16
За заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком"
ОСОБА_1
треті особи арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов Лідія Миколаївна
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
В межах справи № 910/15584/16
За заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" (ідентифікаційний код 31957823)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від ПАТ АБ "Укргазбанк" Тюрін М.М. - представник
від відповідача 1 не з'явилися
відповідач 2 ОСОБА_1, ОСОБА_5 - представник
від третьої особи Олексієнко З.О. - представник
арбітражний керуючий Реверук П.К.
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 06.02.2017.
05.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" та ОСОБА_1, третя особа арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2018 позовну заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" та ОСОБА_1, третя особа арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович про визнання недійсним договору купівлі-продажу прийнято до розгляду в межах справи № 910/15584/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком", підготовче засідання призначено на 30.05.2018.
Також, ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2018 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову.
10.05.2018 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив третьої особи - арбітражного керуючого Горбача І.С. на позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
17.05.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. про вступ у справу.
24.05.2018 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача 2 - ОСОБА_1 на позовну заяву.
30.05.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на відзив відповідача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2018 задоволено клопотання ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи на 20.06.2018.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2018 задоволено заяву та залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. та оголошено перерву у судовому засіданні до 27.06.2018.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.08.2018.
У судових засіданнях 01.08.2018, 27.08.2018, 29.08.2018 та 06.09.2018 оголошувались перерви.
У судовому засіданні 10.09.2018 представник позивача надав пояснення по суті поданого позову та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 19.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого відповідач 1 передав у власність відповідача 2 нежитлову будівлю під № 87-Ж по вул. Прокопенка, м. Ромни, Сумської області, що складається з виробничо-допоміжного блоку (літ. Щ, Щ1) площею 202,6 кв.м. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу, 01.07.2009 за реєстраційним номером 25989299 було прийняте рішення про державну реєстрацію про право власності за відповідачем 2 на нежитлові приміщення за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, 87Ж.
Зважаючи на те, що вказаний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень був укладений без згоди іпотекодержателя даного нерухомого майна, тобто без згоди Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", чим порушено приписи ст. 9 Закону України «Про іпотеку», останній звернувся до суду з заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.06.2009.
Представники відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. щодо задоволення позовних вимог заперечили.
Крім того, представник третьої особи подав заяву про застосування строків позовної давності.
У відзиві відповідач 2 та у поясненнях на дану заяву третя особа зазначили, що спірний договір купівлі-продажу укладений відповідно до норм чинного законодавства, нотаріально посвідчений, відповідач 2 є добросовісним набувачем нерухомого майна, придбав його за оплатним правочином, а тому, у відповідності до вимог ст. 388 Цивільного кодексу України, дане нерухоме майно не може бути витребувано у відповідача 2.
Крім того, у поданих поясненнях третя особа зазначила, що при оформленні нотаріально посвідченого правочину було додержано всіх вимог, встановлених законодавством для оформлення такого договору.
Здійснено повний розрахунок за придбане нерухоме майно. Факт того, що між сторонами було проведено розрахунки підтверджується п. 2.1 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.06.2009. Продавець своїм підписом у договорі купівлі-продажу підтвердив факт отримання коштів від покупця за продане нерухоме майно.
Отже, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі під номером 87-ж по вул. Прокопенка у м. Ромни Сумської області, що складається з виробничо-допоміжного блоку (літ. Щ, Щ1) площею 202,6 кв.м. та яка належала відповідачу 1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.12.2008 був посвідчений без порушень чинного законодавства.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. перевірено відсутність заборони відчуження, арешту майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановлено, що на час прийняття рішень, якими зареєстровано перехід права власності на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю під номером 87-ж по вул. Прокопенка у м. Ромни Сумської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні зареєстровані заборони щодо відчуження та іпотека вказаної нежитлової будівлі, що підтверджується доданими до пояснень копіями витягів з реєстрів.
Крім того, приватний нотаріус також зазначає, що згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.06.2009 вказується: заборона на нерухоме майно здійснюється на підставі договору іпотеки від 31.05.2008 на об'єкт обтяження: нерухоме майно - комплекс за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, будинок під номером 87. Твердження позивача щодо того, що нежитлова будівля під номером 87-ж по вул. Прокопенка у м. Ромни Сумської області входить в об'єкт комплексу за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, будинок під номером 87 третя особа вважає безпідставними, у зв'язку з чим просить в задоволенні поданої заяви відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Роменської міської ради Сумської області 30.05.2008 на підставі рішення №139 від 26.05.2008, зареєстрованого державним комунальним підприємством «Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації» за номером 956682, відповідачу 1 на праві приватної власності належало нерухоме майно - комплекс будівель загального площею 14 044,0 кв.м., а саме: будівля контрольної вагової В 28,8 кв.м; будівля складу для шкірсировини, стайня Д, Д1 148,6 кв.м; прибудова д. 6,5 кв.м; холодильні приміщення забійного цеху Є1, є3 п/д 72,45 кв.м; будівлі холодильника, птахозабійний цех, компресорна станція, бочкотарний цех Р,Р1,Р2,Р3,Р4 площею 1655,4 кв.м; будівля холодильника Є 882,5 кв.м; будівля зерноскладу (млин) О 184,3 кв.м; годівниця № 1, щкуропосолочний цех 3,з 374,1 кв.м; кролезабійиий цех М-2 1027,3 кв.м; пральня Л, Л1 400,0 кв.м; ворота, бризкальний басейн Т, водонапірна башня Н1, санітарно-побутовий корпус А-2 432,6 кв.м; склади Х,Х1,Х2,Х3 453,7 кв.м; склад для кості X4 86,4 кв.м; ковальсько-слюсарська майстерня Ж 80,2 кв.м; база перед забійного утримання Ц, Ц1, Ц2, Ц3 335,8 кв.м; база для перетримки ВРХ, Я1 площею 202,6 кв.м; виробничо-допоміжний блок, Щ, Щ1 202,6 кв.м; очисні споруди (нова) Ф-Ф3 905,2 кв.м; трансформаторна підстанція С,С1 90,3 кв.м; ковбасний цех К, К4, к1 4577,6 кв.м.; гаражі Ш, Ш1,Ш2, Ш3 476,0 кв.м; жироловка, пісколовка Ю 33,5 кв.м; автозаправні блоки Ю1, Ю2; будівля трансформаторної підстанції очисних споруд І, І1 73,9 кв.м; будівля туалету У, У1; газорозподільний пункт С2 28,5 кв.м; погріб для вирощування грибів И 98,1 кв.м; блок ємкостей І2, І3, І4; магазину № 2, Б 29,1 кв.м; прибудова п2 12,6 кв.м; водозабор технічної води Б6; підсобна Н, 91,1 кв.м; огорожа території № 1-2; годівниця № 2 Я 385,7 кв.м; побутове приміщення м'ясожирового цеху Е2 246,8 кв.м, що розташований в Сумській області, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87.
31.05.2008 між позивачем та відповідачем 1 був укладений Договір іпотеки без оформлення заставної, відповідно до умов якого відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Борком" виступив майновим поручителем Відкритого акціонерного товариства «СПК Меридіан» за кредитним договором № 8-V від 29.04.2008 та передав в іпотеку вищезазначений комплекс будівель (п.2.1. Договору) без будь-яких виключень.
31.05.2018 приватним нотаріусом Вербовським В.М. на підставі зазначеного Договору іпотеки за реєстраційним номером 7301644 в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстроване обтяження «заборона на нерухоме майно» відповідно до об'єктів, зазначених п.2.1. Договору іпотеки.
07.05.2009 та 04.06.2009 між сторонами були укладені додаткові договори про внесення змін та доповнень до п. 1.1., 2.1., 2.2. Договору іпотеки.
08.05.2009 приватним нотаріусом Вербовським В.М. на підставі Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 31.05.2008 за реєстраційним номером 7301681 в Державному реєстрі іпотек було зареєстроване обтяження «іпотека» відповідно до об'єктів, зазначених п.2.1. Договору іпотеки.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2011 у справі № 37/25 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «СПК Меридіан» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" 16 000 000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 210 410,96 грн. заборгованості по процентам за період з 01.11.2010 по 16.11.2010; 6 955 696,73 грн. простроченої заборгованості по процентам; 1 538 410,96 грн. заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту; 880 022,38грн. заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів; 19 322,45грсп. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" 617 755,37 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки, 6 177,55грн. витрат на оплату державного мита; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 8-V від 29.04.2008 звернено стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно)- комплекс будівель, загальною площею 14044,0кв.м, розташований в Сумській області, м. Ромни, вул. Прокопенка,87 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Борком" на праві власності.
На виконання вказаного рішення 07.11.2011 Господарським судом м. Києва було видано наказ, який був пред'явлений до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та, відповідно, постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30.12.2011 було відкрито виконавче провадження ВП № 30551414.
В подальшому, як зазначає позивач, в ході провадження у справі про банкрутство відповідача 1, після надходження, на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 19.04.2017 у справі № 910/15584/17, відповіді Комунального підприємства «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» за вих. № 81 від 17.05.2017, позивачу стало відомо про укладення 19.06.2009 між відповідачем 1 та відповідачем 2 спірного правочину, а саме договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого відповідач 1 передав у власність відповідача 2 нежитлову будівлю під номером 87-ж по вул. Прокопенка у м. Ромни Сумської області, що складається з виробничо-допоміжного блоку (літ. Щ, Щ1) площею 202,6 кв.м.
Відповідно до п. 1.2 об'єкт належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29.12.2008 виконавчим комітетом Роменської міської ради на підставі рішення від 25.12.2008 № 373, зареєстрованого в комунальному підприємстві «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» 31.12.2008 за реєстраційним номером 25989299.
На підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу, 01.07.2009 за реєстраційним номером 25989299 було прийняте рішення про державну реєстрацію про право власності за відповідачем 2 на нежитлові будівлі за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Ж.
Як вбачається з матеріалів справи, після укладання 31.05.2008 договору іпотеки, відповідач 1 звернулося до виконкому Роменської міської ради Сумської області з клопотанням про поділ переданого в іпотеку нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Ромни Сумської області, вул. Прокопенка,87, яке складається із комплексу будівель загальною площею 14044,0 кв.м.
Відповідно до довідки державного комунального підприємства «Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 19.12.2008 № 2720 до цілісного майнового комплексу за адресою м. Ромни, вул. Прокопенка,87, яке зареєстроване за відповідачем 1 па підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Роменської міської ради 30.05.2008 входять окремо розташовані будівлі виробничо-допоміжного блоку літ. Щ, Щ1.
Рішенням виконкому Роменської міської ради Сумської області від 25.12.2008 № 373 «Про присвоєння окремих адрес» присвоєно окремі адреси новоствореним майновим комплексам:
- Майновому комплексу, до складу якого входять наступні будівлі: будівля зерноскладу літ. О, годівниця № 1, щкуропосолочний цех 3,з, кролезабійний цех літ. М, пральня літ. Л, Л1 , водонапірна башня літ. Н1, склади літ. Х,Х1,Х2,Х3 , склад для кості літ. X4, гаражі літ. Ш, Ш1, автозаправні блоки літ. Ю1, Ю2; будівля трансформаторної підстанції очисних споруд літ. І, І1 , будівля туалету літ. У, У1, погріб літ. И, блок ємкостей літ. І2, І3, І4, годівниця № 2 літ. Я, частина огорожі літ. N-1-2, поштову адресу: м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Д;
- Майновому комплексу, до складу якого входять наступні будівлі: будівля ковбасного цеху К, К4, к1 поштову адресу: м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Е;
- Майновому комплексу, до складу якого входять наступні будівлі: виробничо-допоміжний блок, Щ, Щ1 , присвоєна поштова адреса: м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Ж.
Вказаним рішенням доручено Роменському МБТІ провести заміну правовстановлюючих документів та видати свідоцтва на право власності на кожен новоутворений майновий комплекс.
На підставі зазначеного рішення, 29.12.2008 відповідачем 1 було отримано свідоцтва про право власності на наступні об'єкти:
- Нежитлову будівлю у вигляді виробничо-допоміжного блоку Щ, Щ1 , загальною площею 202,6 кв.м., за адресою: м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Ж;
- Комплекс загальною площею 3 524,3 кв.м., який складається із будівлі зерноскладу літ. О, 184,3 кв.м.; годівниці № 1, шкуропосолочного цеху 3,з, 374,1 кв.м.; кролезабійного цеху літ. М, 1027,3 кв.м.; пральні літ. Л, Л1 , 400,0 кв.м.; водонапірної башні літ. Н1, складів літ. Х,Х1,Х2,Х3 , 453,7 кв.м.; складів для кості літ. X4 , 86,4 кв.м.; гаражів літ. Ш, Ш1, 440,8 кв.м.; автозаправних блоків літ. Ю1, Ю2, будівлі трансформаторної підстанції очисних споруд літ. І, І1 , 73,9 кв.м.; будівлі туалету літ. У, У1, погрібу літ. И, 98,1 кв.м.; блоку ємкостей літ. І2, І3, І4, годівниці № 2 літ. Я, 385,7 кв.м.; частини огорожі літ. N-1-2, за адресою: м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Д;
- Комплекс загальною площею 4 577,6 кв.м., який складається із будівлі ковбасного цеху К, К4, к1, за адресою: м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Е.
Загальна площа новоутворених майнових комплексів за адресами: м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Д, 87-Е, 87-Ж склала 8 304,5 кв.м.
Рішенням виконкому Роменської міської ради Сумської області від 29.10.2009 № 272 «Про оформлення права власності на нерухоме майно в м. Ромни» зазначено змінити правовстановлюючі документи: Товариству з обмеженою відповідальністю "Борком" на нерухоме майно загальною площею 5 739,5 кв.м. по вул. Прокопенка, 87 згідно рішення виконкому Роменської міської ради Сумської області від 25.12.2008 № 373 про присвоєння окремої адреси.
На підставі зазначеного рішення, 02.11.2009 відповідачем 1 отримано свідоцтво про право власності на комплекс загальною площею 5 739,5 кв.м, який складається із будівлі контрольної вагової В 28,8 кв.м; будівлі складу для шкірсировини, стайні Д. Д1 148,6 кв.м; прибудова д, 6,5 кв.м; холодильних приміщень забійного цеху Є1, є3 , п/д 72,45 кв.м; будівлі холодильника, птахозабійного цеху, компресорної станції, бочкотарного цеху Р, Р1, Р2, Р3, Р4 площею 1655,4 кв.м; будівля холодильника Є, 882,5 кв.м; воріт, бризкального басейну Т; санітарно-побутового корпусу, А-2, 432,6 кв.м; ковальсько-слюсарської майстерні Ж, 80,2 кв.м; бази передзабійного утримання Ц,Ц1,Ц2,Ц3, 335,8 кв.м; бази для перетримки ВРХ, Я1 площею 202,6 кв.м; очисних споруд (нова) Ф-Ф3, 905,2 кв.м; трансформаторної підстанції С,С1, 90,3 кв.м; котельні газової (нова),Г-2, 493,7кв.м; гаражів Ш2, Ш3, 35,2 кв.м; жироловки, пісколовки Ю, 33,5 кв.м.; газорозподільного пункту С2 28,5 кв.м; магазину №2, Б, 29,1 кв.м; прибудова п2, 12,6 кв.м; водозабору технічної води Б6; підсобної Н, 19,1 кв.м; побутового приміщення м'ясожирового цеху Е2 246,8 кв.м, що розташований в Сумській області, м. Ромни, вул. Прокопенка,87.
На підставі аналізу наведених вище рішень, суд дійшов висновку, що рішення виконкому Роменської міської ради Сумської області від 25.12.2008 № 373 «Про присвоєння окремих адрес» та від 29.10.2009 № 272 «Про оформлення права власності на нерухоме майно в м. Ромни» узгоджуються між собою та свідчать про поділ комплексу будівель загальною площею 14 044,0 кв.м за адресою: м. Ромни, вул. Прокопенка,87, на чотири об'єкти нерухомості з самостійними поштовими адресами :
1. м. Ромни, вул. Прокопенка, 87 ( загальною площею 5 739,5 кв.м),
2. м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Ж (загальною площею 202,6 кв.м),
3. м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Д (загальною площею 3 524,3 кв.м),
4. м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Е (загальною площею 4 577,6 кв.м),
але з прив'язкою та з використанням складових структурних елементів вже існуючого нерухомого майна, що було передане в іпотеку відповідно до умов укладеного 31.05.2008 між позивачем та відповідачем 1 Договору іпотеки.
Загальна площа вищезазначених чотирьох об'єктів нерухомого майна складає 14 044,0 кв.м., що ще раз підтверджує наведений вище висновок і свідчить про новоутворення кожного вищезазначеного майнового комплексу в межах раніше існуючого майновою комплексу відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Роменської міської ради Сумської області 30.05.2008 на підставі рішення №139 від 26.05.2008, зареєстрованого державним комунальним підприємством «Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації» за номером 956682.
Твердження відповідача 2, а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. щодо того, що нежитлова будівля під номером 87-ж по вул. Прокопенка у м. Ромни Сумської області не входить в об'єкт комплексу за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, будинок під номером 87 та є новоствореним об'єктом нерухомості суд вважає безпідставними та необґрунтованими зважаючи на те, що новоствореним об'єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого манна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об'єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.
Наведеного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 у справі № 910/4650/17, а також Вищий господарський суд України у постанові від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16.
Згідно положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», при користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди ігіотекодержателя є недійсним.
Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.5.2 Постанови №11 від 29.05.2013 роз'яснено, з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України, стаття 13 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України). За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку.
У п.2.1 вказаної Постанови також роз'яснено, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст.215-216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207-208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч. 1-3, 5-6 ст. 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, ст. 12 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч.3 ст. 9 вказаного Закону, іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.
Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Тобто недійсність такого правочину встановлено законом, він є нікчемним та для сторін такого правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, наведеній у постанові від 19.12.2012 у справі №6-87цс12. Водночас, беручи до уваги вищенаведене, позивач, як заінтересована сторона, не позбавлена права захистити своє право шляхом визнання такого правочину недійсним.
Отже, як встановлено судом, відповідачем 1, без згоди іпотекодержателя, було відчужено передане в іпотеку нерухоме майно на користь відповідача 2, чим порушено приписи частини 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», у зв'язку з чим спірний правочин в силу положень ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» є недійсним.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 у відзиві на заяву про визнання договору купівлі-продажу недійсним заявлено вимогу про застосування строків позовної давності.
Крім того, у судовому засіданні 10.09.2018 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. також подано заяву про застосування строків позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно вимог статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 Цивільного кодексу України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (стаття 236 Цивільного кодексу України).
Отже, перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину.
Верховний Суд України у постанові від 03.02.2016 у справі № 6-75цс15 зазначив, що Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.
Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16 вказав, що порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що останній не мав об'єктивної можливості отримати відомості про наявність спірного договору та порушення свого права, як Іпотекодержателя, до часу винесення ухвали Господарського суду м. Києва від 19.04.2017 у справі № 910/15584/16 про витребування доказів за клопотанням ліквідатора банкрута.
Крім того, зважаючи на те, що порушення прав позивача за спірним правочином відбулось в момент вчинення даного правочину, а також те, що спірний правочин є нікчемним оскільки його недійсність встановлена Законом, суд дійшов висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущений.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідачів.
Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,
1. Заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу задовольнити.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.06.2009, ВМС 920789, нежитлової будівлі під № 87-Ж по вул. Прокопенка м. Ромни Сумської області, що складається з виробничо-допоміжного блоку (літ. Щ, Щ1) площею 202,6 кв. м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд.16, кв. 12; ідентифікаційний код 31957823) та ОСОБА_1 (42000, АДРЕСА_2; ІНН НОМЕР_1), зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. в реєстрі за №1817 та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення зазначеного майна у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд.16, кв. 12; ідентифікаційний код 31957823).
3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд.16, кв. 12; ідентифікаційний код 31957823) та ОСОБА_1 (42000, АДРЕСА_3; ІНН НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп. та 881 грн. 00 коп.
4. Видати накази.
5. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк