ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.09.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/659/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства "Дніпроазот", вул. С.Х. Горобця, 1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51909,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВП Насосенергопром", вул.Євгена Коновальця, буд.227, корпус А, м.Івано-Франківськ, 76018,
про стягнення збитків та штрафних санкцій в сумі 12 565,04 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін
установив: Акціонерне товариство "Дніпроазот" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВП Насосенергопром" (далі - відповідач) про стягнення збитків та штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором поставки № 770958 від 12.09.2017 року в сумі 12 565,04 грн., з них: 488,00 грн. - втрати (збитки) у вигляді неотриманого податкового кредиту або бюджетного відшкодування; 732,00 грн. - штраф за порушення передбаченого п. 9.10. договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 477 від 19.10.2017 року, згідно п. 6.12. договору; 778,85 грн. - пеня за порушення передбаченого п. 9.10. договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 477 від 19.10.2017 року, згідно п. 6.17. договору; 4838,00 грн. - штраф за ненадання документів, передбачених пунктом 9.15 договору, згідно п. 6.12. договору; 5728,19 грн. - пеня за порушення строку надання документів, передбачених пунктом 9.15 договору, згідно п. 6.16. договору.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач порушив господарські зобов'язання і установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, зокрема не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Договором і Податковим кодексом термін, у зв'язку з чим позивач зазнав збитки, у вигляді неотриманого податкового кредиту та штрафних санкцій по ньому. А також вказує на невиконання відповідачем вимог п. 9.15 Договору щодо надання зазначених у ньому документів у відповідні терміни, чим також завдано позивачу збитків.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказаною ухвалою надано право сторонам, у разі наявності у них заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідні обґрунтовані заяви (клопотання) протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено сторонам строк на подачу заяв по суті справи протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.
В установлений судом п'ятнадцятиденний строк відповідач не подав до суду заяву із заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов, що згідно ч.2 ст. 178 ГПК України є підставою для вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін - відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
12 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот", правонаступником якого відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 є Акціонерне товариство "Дніпроазот" (по договору - покупець/по справі - позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПВП Насосенергопром" (по договору - постачальник/по справі-відповідач) укладено договір поставки №770958 (надалі - Договір).
Згідно пункту 1.1. Договору відповідач зобов'язався поставити позивачу продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікації (додатків) до цього Договору, а позивач - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку та в строки, передбачені цим Договором.
Відповідно до п.1.2. Договору найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджуються Сторонами в специфікаціях на поставку продукції.
Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції.Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, може бути змінена за взаємною згодою Сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору, а також на умовах та в порядку, передбачених відповідною Специфікацією на поставку продукції до Договору. (п.2.1. Договору).
Відповідно до специфікації №2 на поставку продукції від 21.09.2017 відповідач зобов'язався поставити позивачу Засувку 30ч66р Ду50 Ру16 в кількості 4 штуки на загальну вартість 2 928,00 грн. з ПДВ.
Згідно до п.2.4. Договору покупець зобов'язаний оплатити поставлену (передану) йому продукцію, передбачену специфікацією №2 на поставку продукції від 21.09.2017 протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки продукції, але не раніше моменту отримання Покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають передачі Покупцю в обов'язковому порядку відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від Постачальника за цим Договором, строк оплати продукції, передбаченої специфікацією №2 на поставку продукції від 21.09.2018 продовжується на час прострочення надання відповідних документів.
Відповідно п.3.1. Договору постачальник здійснює поставку продукції Покупцю на тих умовах (базисі) поставки, згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів МТП - ІНКОТЕРМС, у редакції 2000 року, які узгоджені Сторонами у відповідній специфікації на поставку продукції до Договору.
Датою поставки продукції вважається дата передачі продукції постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаному обома сторонами акті приймання-передачі продукції.
Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач свої зобов'язання щодо повної та вчасної поставки продукції виконав належним чином. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0477 від 19.10.2017 та актом приймання товарів за кількістю та комплектністю від 25.10.2017, які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Поряд із цим, сторони у п.9.10 Договору встановили обов'язок постачальника протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, що здійснені цим Договором, скласти та надати Покупцеві податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України, у тому числі з дотриманням умов щодо реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 9.15 Договору відповідач зобов'язався під час укладення Договору, але не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту його укладення, надати позивачу засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою наступні документи щодо відповідача:
-копії установчих документів (Статут, установчий договір тощо);
-копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами, що пов'язане з виконанням умов Договору (ліцензії, дозволи тощо);
-копію розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
-копію довідки з банку про відкриття поточного рахунку;
-копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
-копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою № 4-ОПП (якщо її отримання платником податків є обов'язковим на момент взяття на податковий облік);
-копію документу, що підтверджує повноваження представника відповідача на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи на підписання договорів, протокол вищого органу управління підприємства про обрання особи на відповідну посаду, тощо;
-копію свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість або витягу з реєстру платників податку на додану вартість (якщо відповідач є платником нього податку);
-копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо відповідач є платником цього податку).
Судом встановлено, що податкову накладну №477 від 19.10.2017 відповідач подав на реєстрацію 14.11.2017. Вказані обставини підтверджуються Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.(а.с.56).
Реєстарція податкової накладної №477 від 19.10.2017 як такої, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достаніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567, а саме за результатами опрацювання СМКОР була зупинена органом ДФС України.
Згідно з Єдиного реєстру податкових накладних станом на 16.07.2018 (роздруківка з електронного кабінету платника долучена до матеріалів справи) податкова накладна №477 від 19.10.2017 відповідачем не зареєстрована.
Пунктом 6.17 Договору сторони передбачили, що за кожний день простроченя постачальником, зокрема, строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та наданя Покупцю зареєстрованої електронної податкової накладної, встановленого в п.9.10. Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до Договору, за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Крім цього, пунктом 6.12 Договору встановлено, що за кожне порушення зобов'язань, передбачених, зокрема, п.9.10., 9.15 Договору, а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових накладних чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим Договором чи законодавством України, Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 25% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції.
Враховуючи порушення відповідачем п. 9.10. договору, на підставі п. 6.12, 6.17, договору, беручи до ваги ненадання у передбачений договором строк зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №477 від 19.10.2017, позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 24.10.2017 по 15.07.2018 у розмірі 778 грн 85 к. грн. та штраф 25% від загальної вартості продукціїу розмірі 732 грн 00 к.
За порушення п.9.15 договору позивачем нараховано відповідачу 4838,00 грн. - штрафу за ненадання документів, передбачених пунктом 9.15 договору та 5728,19 грн. - пені за порушення строку надання документів, передбачених пунктом 9.15 договору.
Претензію № 016/5/к від 31.01.2018 р., копія якого долучена до матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача, в якій повідомив про нараховані зазначені вище штрафні санкції та про вимогу їх сплатити на рахунок позивача. Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг).
При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань.
Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.
Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські. Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем відповідачеві пені за період з 24.10.2017 по 15.07.2018 у розмірі 778грн 85 к. та штрафу 25% від загальної вартості продукції у розмірі 732грн 00к. щодо несвоєчасного виконання п. 9.10 договору є безпідставним.
Вказаний висновок суду також збігається з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 02.05.2018 по справі №908/3565/16.
Одночасно слід зазначити, що позивач не надав суду доказів ,що підверджують його дії спрямовані на уникнення/зменшення несприятливих наслідків від дій/бездіяльності відпоідача.А саме, у відповідності до приписів норм Податкового кодексу України (ст.201) скористався правом щодо подачі скарги на продавця за порушення останнім термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
З урахуванням наведеного безпідставним є нарахування позивачем 488 грн 00к. втрат у вигляді неотриманого податкового кредиту.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову в частині позовних вимог щодо стягнення 488 грн 00к. - втрат у вигляді неотриманого податкового кредиту, 778грн 85 к. - пені та штрафу у розмірі 732грн 00к.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 4838,00 грн. - штрафу за ненадання документів, передбачених пунктом 9.15 договору та 5728,19 грн. - пеня за порушення строку надання документів, передбачених пунктом 9.15 договору, то слід зазначити наступне
Відомості про юридичну особу, коди видів її діяльності, дані про керівника, дані про наявність платника податків на обліку в органах фіскальної служби, наявність або відсутність податного боргу є відкритими і дійсними для третіх осіб.
Так, на сайті Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС) можливо здійснити пошук у системі баз даних, доступних для публічного використання. Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Отже, документи, передача яких передбачена зазначеними пунктами Договору, є інформативними (дійсними) тільки на час їх отримання.
Також на сайті ДФС відкритим є доступ до реєстрів, де можливо отримати відомості про взяття на облік платника податків, дані реєстру платників податку на додану вартість, дані реєстру платників єдиного податку.
Згідно ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Статтею 9 цього Закону визначено перелік відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі, серед яких є: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма; перелік засновників (учасників) юридичної особи; інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; види діяльності; назва органів управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників); вид установчого документа; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення тощо.
Згідно п.п.1, 2 статті 10 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи.
Згідно статті 11 Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до: відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для укладення цивільно-правових договорів, а також для перегляду, копіювання та роздрукування.
При цьому, суд зауважує, що ненадання зазначених вище документів не спричинило позивачу будь-яких збитків, оскільки фактично умови договору виконані, продукція, узгоджена за договором, поставлена в повному обсязі і позивач не набув будь-яких негативних наслідків.
Окрім цього, щодо ненадання документів, передбачених договором, суд зауважує, що умовами Договору не вказані конкретні засоби надання позивачу засвідчених копій документів, передбачених п. 9.15. договору, та не зазначено яким чином ці документи передаються стороні.
За наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 4838,00 грн. - штрафу за ненадання документів, передбачених пунктом 9.15 договору та 5728,19 грн. - пені за порушення строку надання документів, передбачених пунктом 9.15 договору.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За змістом статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч наведеному, позивач позовні вимоги не довів.
З аналізу наведеного вище позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір по справі слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями ст 7, 9,10,11 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ст.6, 599, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 173, 179,193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 12,13,74, 76, 77, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
відмовити в позові Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВП Насосенергопром" про стягнення збитків та штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором поставки № 770958 від 12.09.2017 року в сумі 12 565 грн 04к.., з них: 488грн 00к. - втрати (збитки) у вигляді неотриманого податкового кредиту або бюджетного відшкодування; 732грн 00к. - штраф за порушення передбаченого п. 9.10. договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 477 від 19.10.2017 року, згідно п. 6.12. договору; 778 грн 85к. - пеня за порушення передбаченого п. 9.10. договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 477 від 19.10.2017 року, згідно п. 6.17. договору; 4 838грн 00к. - штраф за ненадання документів, передбачених пунктом 9.15 договору, згідно п. 6.12. договору; 5 728 грн 19к. - пеня за порушення строку надання документів, передбачених пунктом 9.15 договору, згідно п. 6.16. договору.
Витрати по сплаті судового збору по справі залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.09.2018
Суддя Фанда О.М.