Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/578/18
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Сидорчук О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Родоман Т.О., довіреність №14-133 від 06.07.2018;
від відповідача: Бесараб О.Д., довіреність №15 від 16.01.2018,
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (смт. Новогуйвинське, Житомирського р-ну, Житомирської області)
про стягнення 201939,94грн
04.07.2018 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства про стягнення 201 939, 94 грн., з яких: 77 920, 34 грн. - пеня, 12 815, 79 грн. - 3% річних, 111 203, 81 грн. - сума інфляційних втрат.
В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на здійснення відповідачем оплати за переданий газ несвоєчасно та не в строк, визначений Договором, у зв'язку з чим до нього застосовані господарські санкції.
В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 231 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, а у якості фактичних підстав - Договір купівлі-продажу природного газу від 27.11.2013 №539/14-БО-10.
Ухвалою від 06 липня 2018р. господарський суд відкрив провадження у справі №906/578/18 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 23 серпня 2018р. господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/578/18 до судового розгляду по суті.
06 вересня 2018р. представник відповідача подав суду відзив з додатками та заявив суду усне клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов від 05.09.18р. за №261.
Ухвалою від 11.09.18р. господарський суд відмовив представнику відповідача Бесараб О.Д. у задоволенні усної заяви про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву від 05.09.18 за № 261 та ухвалив вирішувати справу за наявними у справі матеріалами без врахування відзиву на позовну заяву від 05.09.18 за №261 та не приймати до розгляду додані до відзиву докази, подані після закінчення встановленого законом та судом строку для їх подання.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала за предметом та підставами позову, надала усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за їх безпідставністю.
Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши письмові докази, господарський суд
27.11.2013р. між позивачем Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як продавець) та відповідачем Новогуйвинським виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством (покупець) був укладений Договір №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору (надалі за текстом - Договір №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу).
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2. Договору №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу з урахуванням внесених змін Додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014р.).
Кількість та фізико-хімічні показники газу, порядок та умови передачі газу, порядок обліку газу сторони обумовили в розділах 2-4 Договору №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу.
Згідно п. 5.2. вказаного Договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м. газу становить 3 459, 00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; всього до сплати з ПДВ - 4 473, 82 грн.
Разом з тим, згідно:
- Додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 2 448, 00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; всього з ПДВ - 3 340, 75 грн. (а.с. 18);
- Додаткової угоди №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 23.04.2014р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 4 020, 00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; всього з ПДВ - 5264, 88 грн. (а.с. 19);
- Додаткової угоди №3 до договору купівлі-продажу природного газу від 14.05.2014р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 4 724, 00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; всього з ПДВ - 6 208, 18 грн. (а.с. 20);
- Додаткової угоди №4 до договору купівлі-продажу природного газу від 12.06.2014р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 4 724, 00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; всього з ПДВ - 6 222, 22 грн. (а.с. 21);
- Додаткової угоди №5 до договору купівлі-продажу природного газу від 04.09.2014р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 4 874, 00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; всього з ПДВ - 6 405, 82 грн. (а.с. 22);
- Додаткової угоди №6 до договору купівлі-продажу природного газу від 12.11.2014р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 5 100, 00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; всього з ПДВ - 6 682, 44 грн. (а.с. 23);
- Додаткової угоди №7 до договору купівлі-продажу природного газу від 12.12.2014р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 5 900, 00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; всього з ПДВ - 7 661, 64 грн. (а.с. 24).
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5. Договору №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу).
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. Договору №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором (п. 7.1. Договору №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу).
Так, у п. 7.2. вказаного Договору сторони погодили серед іншого, що у разі невиконання покупцем п. 6.1. умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Строк дії Договору №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу, згідно п. 11 якого, з дати підписання до 31 грудня 2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Факт належного виконання позивачем свого зобов'язання по передачі у власність відповідача природного газу у 2014 році підтверджується актами приймання передачі природного газу від 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р. на загальну суму 1 141 699, 68 грн. (а.с. 31-37).
Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отриманий у власність від продавця природний газ виконав неналежним чином, допустивши прострочення в оплаті коштів.
Водночас судом встановлено, що станом на 30.11.2016р. відповідач повністю погасив заборгованість за природний газ, придбаний у 2014 році.
29.06.18 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені на суму 77 920, 34 грн. за прострочення в оплаті природного газу січня-квітня 2014р. з 15.02.2014 по 30.11.2014 та жовтня-грудня 2014р. з 15.11.2014 по 31.03.2015., посилаючись на п. 7.2. Договору №539/14-БО-10.
Додатково, позивач застосував до відповідача матеріально-правові вимоги, в порядку ч. 2 ст. 625 ГПК України, про стягнення 12 815, 79 грн. 3% річних та 111 203, 81 грн. суми інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, прийшов до висновку відмовити у позові, з огляду на наступне.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За нормою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив остаточний розрахунок за отриманий природний газ - 16.04.2015р. (а.с. 40).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Разом з тим, 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.16р. за №1730-VII (надалі за текстом - Закон №1730-VII від 03.11.16р.), згідно преамбули якого вказано, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно абзаців 3-4 статті 1 Закону №1730-VII від 03.11.16р. передбачено, що заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, серед іншого, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
В свою чергу, абзацем 7 ст. 1 вказаного Закону визначено постачальника природного газу - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її дочірня компанія "Газ України".
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (ч. 1 ст. 2 Закону №1730-VII від 03.11.16р.)
Частина 1 ст. 3 Закону №1730-VII від 03.11.16р. передбачає, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 за N93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.
Пунктом 14 вказаного Порядку зазначено, що у реєстрі відображаються дані про підприємства, серед іншого, зазначаються дані про обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону №1730-VII від 03.11.16р. вказано, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Застосування приписів частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності зазначеним Законом. Тому, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Таку правову позицію викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №925/107/18 від 21.08.2018р.
Судом встановлено, що відповідач за поставлений йому природний газ за Договором №539/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу, станом на 30.11.2016р. боргу не мав.
Оскільки позивач заявив до стягнення пеню на суму 77 920, 34 грн. за період з 15.02.2014 по 30.11.2014 та з 15.11.2014 по 31.03.2015, а також в порядку ч. 2 ст. 625 ГПК України 12 815, 79 грн. 3% річних та 111 203, 81 грн. суми інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, яку відповідач погасив до набрання чинності Законом, всупереч приписів частини 3 статті 7 Закону №1730-VII від 03.11.16р., позов є безпідставним.
З огляду на п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати пов'язані із сплатою судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.09.18
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1- у справу
2- позивачу (простою)
3- відповідачу (простою)