Ухвала від 10.09.2018 по справі 905/6589/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.09.2018 Справа № 905/6589/13

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, місто Краматорськ, Донецька область; код ЄДРПОУ - 00210602) на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л.

у справі за позовом приватного підприємства «Вікторія-Транс Україна» (19604, Черкаська область, с.Червона Слобода, вулиця Лозова, будинок №8; код ЄДРПОУ - 35995259) до публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, місто Краматорськ, Донецька область; код ЄДРПОУ - 00210602) про стягнення 3 % річних у розмірі 37 114,27 гривень за період з 04.07.2012 по 11.09.2013 включно.

за участю представників сторін:

від скаржника (боржника) - не з'явився;

від стягувача - не з'явився;

приватний виконавець - не з'явився.

ВСТАНОВИВ

В провадженні судді господарського суду Донецької області Хабарової М.В. знаходилась справа за позовом приватного підприємства «Вікторія-Транс Україна» до публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення 3 % річних у розмірі 37 114,27 гривень за період з 04.07.2012 по 11.09.2013 включно.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.11.2013 року у справі №905/6589/13 позовні вимоги приватного підприємства «Вікторія-Транс Україна» задоволено в повному обсязі.

Вказане рішення було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2014.

23.01.2014 був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2013 року у справі №905/6589/13.

31.08.2018 публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою №17/888-2111 від 27.08.2018 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., в якій просить суд:

1. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. в частині не передачі виконавчого провадження № 57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/6589/13 від 23.01.2014 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205.

2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. щодо списання з рахунку ПАТ «Енергомашспецсталь», відкритого в AT «Альфа - Банк» у м. Києві (р/р № 26006011377801, МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/6589/13 від 23.01.2014, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій, в загальній сумі 43 308,20 гривень.

3. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. повернути на рахунок ПАТ «Енергомашспецсталь» (р/р № 26006011377801, AT «Альфа- Банк» у м. Києві, МФО 300346) незаконно списану суму боргу за виконавчим провадженням №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/6589/13 від 23.01.2014, а також основну винагороду приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій за зазначеним виконавчим провадженням, в загальній сумі 43 308,20 гривень.

4. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. усунути порушення відповідно до вимог ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом передачі виконавчого провадження №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/6589/13 від 23.01.2014 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 31.08.2018 призначено автоматичний розподіл справи №905/6589/13 у зв'язку із закінченням повноважень судді Хабарової М.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2018, для розгляду даної скарги визначено суддю господарського суду Донецької області Фурсову С.М.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2018 відновлено частково справу, прийнято до розгляду скаргу, призначено її розгляд на 10.09.2018.

В судове засідання учасники судового процесу не з'явились.

Згідно з ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

При цьому, судом враховано, що перенесення розгляду скарги на іншу дату є неможливим з огляду на встановлений ч.1 ст.342 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк розгляду відповідних скарг.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

За приписами ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

За приписом ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» регулює відносини, що виникають у зв?язку з обов?язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.

Статтею 17 вказаного закону передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі «Півень проти України» вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (п.35 рішення).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З наданих боржником копій матеріалів виконавчого провадження №41912245 вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебував наказ господарського суду Донецької області від 23.01.2014 у справі №905/6589/13 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь ПП «Вікторія-Транс Україна» 38 790,69 гривень..

15.09.2017 постановою старшого державного виконавця вказаного відділу державної виконавчої служби Мурихіна С.В., на підставі ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», приєднано виконавче провадження №41912245 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 23.01.2014 у справі №905/6589/13 до зведеного виконавчого провадження №49554205.

15.08.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57014772 за наказом №905/6589/13 виданим 23.01.2014.

Згідно з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що 15.08.2018 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Також, 15.08.2018 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

16.08.2018 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

При цьому, статтею 5 цього Закону визначено, що за заявою стягувача виконавче провадження може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття) виконавчого провадження виконавець виносить постанову. Передача виконавчих документів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України

Міністерством юстиції України затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.16р. №2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, дія якої поширюється як на державних так і на приватних виконавців.

Згідно з п.13 розділу 3 Інструкції приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою.

У п.14 розділу 3 цієї Інструкції регламентовані дії державного виконавця в разі, якщо відкрито декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника, та містить обов'язок державного виконавця перевірити наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. А також ця норма регламентує інші дії виконавців щодо здійснення декількох виконавчих проваджень щодо одного боржника саме шляхом виконання їх у зведеному виконавчому провадженні та встановлює, що у разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Відповідно до п.15 Інструкції об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

Отже, даним пунктом визначено обов'язок приватного виконавця у випадку відкриття виконавчого провадження, яке є першим відкритим виконавчим провадженням відносно божника, об'єднати виконавчі провадження у зведене, а також приєднати виконавче провадження до зведеного, тобто до того яке є першим відкритим.

Відтак, даний пункт чітко розмежовує дії приватного виконавця на об'єднання у зведене (коли приватним виконавцем першим відкрито виконавче провадження) та на приєднання до зведеного виконавчого провадження (коли в органах ДВС або у іншого приватного виконавця вже перебуває на виконанні примусове виконання рішення відносно одного і того ж боржника). При цьому перевага надається тому виконавцеві (незалежно державний чи приватний) яким першим відкрито виконавче провадження).

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться зведене виконавче провадження ВП №49554205 щодо стягнення грошових коштів з ПАТ «Енергомашспецсталь».

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження»дає можливість зробити висновок про те, що наявність двох або більше зведених виконавчих проваджень щодо одного і того самого боржника є недопустимим, оскільки порушується принцип черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів.

Так, ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Згідно з ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов'язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

У разі якщо виконавчі документи щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов'язаних із трудовими правовідносинами, надійшли протягом одного дня і стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог за такими виконавчими документами, відповідні вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

Відтак, у випадку першочергового задоволення вимог одного зведеного виконавчого провадження, порушує права інших стягувачів, примусове виконання за вимогами яких перебуває у іншому зведеному виконавчому провадженні, що порушує принцип рівності учасників виконавчого провадження.

Оскільки приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною не здійснювалося відкриття першого виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника - ПАТ «Енергомашспецсталь», то з урахуванням вищезазначених норм закону, приватний виконавець повинен був передати матеріали виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 23.01.2014 у справі №905/6589/13 на виконання органу ДВС, який здійснює зведене виконавче провадження для приєднання його до зведеного виконавчого провадження.

За таких обставин, вимоги поданої скарги в частині визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. щодо не передачі виконавчого провадження №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 23.01.2014 у справі №905/6589/13 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205 та зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. усунути порушення відповідно до вимог ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом передачі виконавчого провадження №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 23.01.2014 у справі №905/6589/13 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, з огляду на висновки суду щодо визнання неправомірною бездіяльність дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. та зобов'язання приватного виконавця усунення порушення згідно вимог ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», вчинені останнім у подальшому виконавчі дії на виконання наказу господарського суду Донецької від 23.01.2014 у справі №905/6589/13 є безпідставними та необґрунтованими, внаслідок чого, вимоги скарги в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. щодо списання з рахунку ПАТ «Енергомашспецсталь», відкритого в ПАТ «Альфа-Банк» у м.Києві (МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької від 23.01.2014 у справі №905/6589/13, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій є такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги скарги про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. повернути на рахунок ПАТ «Енергомашспецсталь» (р/р №26006011377801, ПАТ «Альфа-Банк» у м.Києві, МФО 300346) незаконно списану суму боргу за виконавчим провадженням №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 23.01.2014 у справі №905/6589/13, а також основну винагороду приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій за зазначеним виконавчим провадженням задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, дана вимога скаржника не може бути предметом розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавців органів виконавчої служби, а є самостійною вимогою, яка може бути заявлена до суду в порядку позовного провадження.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, скарга публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Вольф Тетяни Леонідівни з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області справі №905/6589/13 за позовом приватного підприємства «Вікторія-Транс Україна» до публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення 37 072,08 гривень підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ

Скаргу публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Вольф Тетяни Леонідівни з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №905/6589/13 за позовом приватного підприємства «Вікторія-Транс Україна» до публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення 37 072,08 гривень - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. в частині не передачі виконавчого провадження № 57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/6589/13 від 24.01.2014 до відділу примусового виконання piшень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. щодо списання з рахунку ПАТ «Енергомашспецсталь», відкритого в АТ «Альфа-Банк» у м. Києві (р/р № 26006011377801, МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/6589/13 від 24.01.2014, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.

Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. усунути порушення відповідно до вимог ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом передачі виконавчого провадження №57014772 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/6589/13 від 24.01.2014 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

В судовому засіданні 10.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.09.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя С.М. Фурсова

Попередній документ
76475829
Наступний документ
76475832
Інформація про рішення:
№ рішення: 76475830
№ справи: 905/6589/13
Дата рішення: 10.09.2018
Дата публікації: 17.09.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення: