61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
03.09.2018 Справа № 905/861/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання Нарожній М.С.,
у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (79000, м. Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195)
до відповідача: Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька область, м.Соледар, вул. Чкалова, 1-А, код ЄДРПОУ 00379790)
про стягнення 55 905,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Гуменюк І.П. за довіреністю
від відповідача Дригіній І.М., Алатко В.М. за довіреністю
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Артемсіль" про стягнення 55 905,00 грн. штрафу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неправильно зазначену у залізничній накладній №52513728 масу вантажу за відправкою Сіль Донецької залізниці - Рівне Львівської залізниці у вагоні №67918839. Як на правову підставу позивач посилається на ст.ст.118, 122, 129 Статуту залізниць України.
На підтвердження викладених обставин позивач надав залізничні накладні №52513728 від 20.10.2017р., №35131382 від 13.11.2017р., акт загальної форми №2536 від 10.11.2017р., комерційний акт №350002/141 від 11.11.2017р., витяг з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагоні за 11.11.2017р., лист Державного підприємства "Артемсіль" №27/03-7 від 19.04.2018р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.11, 16, 526, 530, 610, 611, 614, 908, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175, 179-180, 306-312 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, Правилами складання актів, Правилами оформлення перевізних документів та Правилами приймання вантажів до перевезення.
29.05.2018р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вказуючи на таке: - завантаження вагону № 67918839 проводилось 20.10.2017 р. на під'їзній колії ДП "Артемсіль" на технічно справних залізничних вагах марки ВЕТП-150, які пройшли перевірку і контроль придатності; - ваги мають електронний архів результатів зважування кожного вагону, який переданий до перевезення, без можливості зміни чи корегування збережених даних; - звіт про зважування вагону № 67918839 містить інформацію про вагу, яка була перенесена в залізничну накладну і повністю відповідає дійсності; - вагон з вантажем залізницею прийнятий до перевезення без будь-яких зауважень.
Також відповідач вказує на те, що комерційний акт №3500002/141 від 11.11.2017 року складений з порушенням строків його оформлення, а саме: акт складений 11.11.2017р., а продовження розділу «Д» до цього акту 13.11.2017р.; крім того, в розділі «Є» внесені відомості про перевірку вантажу на станції призначення, що не відповідає дійсності, оскільки таке зважування на станції Рівне не здійснювалося.
13.07.2018р. до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву, в яких відповідач зауважив, що неправомірним з боку залізниці було те, що після відвантаження частини вантажу з вагону №67918839 у вагон №60231073, досильний документ до вагону №67918839 не складався, і він був доставлений до станції призначення Рівне за накладною №52513728, заповненою на станції відправлення. Крім того, вказує, що залізницею зважувалася маса вагону з вантажем, а маса саме вантажу у вагоні №67918839 не зважувалася на всьому шляху його прямування, тому невірне зазначення вантажу у перевізних документах є припущенням з боку позивача.
В запереченнях від 26.06.2018р. відповідач знов наголошує на тому, що комерційний акт №350002/141 від 11.11.2017р. складений з порушенням Правил складання актів. Також зауважує на тому, що вантаж перевозився у листопаді місяці, тобто в сезон дощів, що могло призвести до накопичування опадів та вплинути на вагу вантажу.
Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача у судове засідання з'явилися, заперечували проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
В жовтні 2017р. за залізничною накладною №52513728, зі станції Сіль Донецької залізниці на станцію Рівне Львівської залізниці на адресу філії Рівненська ДЕД в залізничному вагоні №67918839 був відправлений вантаж "сіль технічна" (сіль кам'яна), відправник - ДП "Артемсіль".
При оформленні залізничної накладної №52513728 від 20.10.2017р. у вагоні №67918839 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 71000 кг.
Як свідчить розділи 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах статичні Заводський №320.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На транзитній станції Здолбунів Львівської залізниці виявлено завантаження вагону №67918839 понад його вантажопідйомність, про що був складений акт загальної форми №2536 від 10.11.2017р. Під час проведення перевірки маси вантажу було виявлено, що маса вантажу у вагоні №67918839 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
За результатами контрольної перевірки станцією Здолбунів Львівської залізниці складено комерційний акт №350002/141 від 11.11.2017р., відповідно до якого за результатами комісійного переважування вагону №67918839 на 150т. виявлено, що при переваженні вага брутто складає 95000 кг., тара з документа - 22160 кг., нетто - 72840 кг., що складає різницю проти документа в сторону збільшення на 1840 кг.
У розділі "Д" комерційного акта також відображено, що вантажопідйомність вагона 71т., тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 1840 кг.; при повторному переважуванні вагона переваження більше документа та вантажопідйомності на 1840 кг підтвердилось, що загрожує безпеці руху поїздів згідно ПТЕ р.15 п.15.27; вагон прибув технічно справний; вагон затриманий, надане оперативне повідомлення; комісійне переважування вагона проводила приймальник поїздів ОСОБА_4, в присутності начальник станції Кіяшко В.Г., агент комерційний ОСОБА_6, приймальник поїздів ОСОБА_7, одержувач.
Як встановлено судом, 13.11.2017р. начальником станції Кіяшко В.Г., агентом комерційним ОСОБА_8, приймальником поїзду ОСОБА_7 було складено продовження розділу «Д» до комерційного акту №350002/141 від 11.11.2017р., в якому зазначено: «Надлишок вантажу: сіль технічна (сіль кам'яна) із вагону №67918839 в кількості 1850 кг відвантажено у вагон №60231073, на який оформлений досильний перевізний документ: Здолбунів Львівської - Рівне Львівської №35131382. Після відвантаження лишку вантажу: сіль технічна (сіль кам'яна) вагон №67918839, №60231073 переважувались на статичній 150тн.зал.вазі клеймо 2017р., де виявлено: вагон №67918839 брутто: 9315, тара 22160 з документа нетто: 70990кг. Вагон №60231073 брутто: 26100, тара 24250 перевірена, нетто 1850 кг, що не перевищує вантажопідйомності даних вагонів. Відвантаження лишків вантажу із вагону №67918839 у вагоні №60231073 проводилось силами МЧ. Вагони слідують до станції призначення. Комісійне переважування після відвантаження лишків вантажу проводила 13.11.2017р. агент комерційний ОСОБА_8, в присутності начальника станції Здолбунів Кіяшко В.Г., ОСОБА_9, приймальником поїзду ОСОБА_7».
Виявлення різниці у вказаному вагоні понад зазначеної маси вантажу у залізничній накладній зафіксовано у книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагоні станції Здолбунів Львівської залізниці, про що свідчить представлена суду виписка з такої книги.
Згідно технічного паспорту №б/н б/д вагонних ваг станції Здолбунів Львівської залізниці заводський номер - 4923, присвоєний залізницею - 51, відміткою у паспорті підтверджено, що останнє профілактичне обслуговування ваг здійснене - 22.05.2017р., огляд-перевірка - 22.05.2017р.
Окрім того, акт оцінки технічного стану ваг вагонної механічної РС-150ВЦ зав. №4923, інв. №046007, встановлених на ст.Здолбунів (ВП "ДН-3"), містить висновок про те, що на підставі проведеного обстеження та результатів вимірів подальша експлуатація ваг вагонної механічної РС-150ВЦ зав. №4923, інв. №046007, може бути дозволена терміном на 3 роки, а також вказано провести наступне експертне обстеження до 08.09.2018р.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт №350002/141 від 11.11.2017р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Комерційний акт №350002/141 від 11.11.2017р. доповнений відомостями станції призначення, у розділі "Є": "Під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено".
До того ж, у залізничній накладній №52513728 від 20.10.2017р. та залізничній накладній №35131382 від 13.11.2017р. (досильна) відображено видачу вантажу та напис про складений на попутній станції комерційний акт, зауваження відсутні.
Враховуючи приписи абз.9 п.12 Правил видачі вантажів, здійснення на станції призначення перевірки маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом, є правом, а не обов'язком залізниці.
Заперечення відповідача відносно невідповідності комерційного акту №350002/141 від 11.11.2017р. Правилам складання актів суд до уваги не бере, з огляду на наступне.
Законодавством не передбачений обов'язок залізниці зважувати окремо тару (рухомий склад) вантажу на проміжній станції; п.22 "Правил видачі вантажів" залізницею порушений не був.
В ч.4 ст.129 Статуту залізниць України передбачено: "Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами".
Згідно п.4 Правил складання актів передбачено, що Комерційні акти складаються,
- на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
- при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього;
- у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;
- на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом;
- у разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби".
Отже, з огляду на викладене, термін складання комерційного акту №350002/141 від 11.11.2017р. по даній справі залізницею не порушено.
При цьому, наданий суду додаток до комерційного акту №350002/141 від 11.11.2017р., який був складений на ст.Здолбунів Львівської залізниці 13.11.2017р. (продовження до розділу Д до комерційного акту) не спростовує виявленого на ст.Здолбунів Львівської залізниці факту навантаження вагону №67918839 понад його вантажопідйомність на 1840кг, та не змінює зазначені в акті відомості, а лише містить дані щодо подальшого відвантаження надлишку вантажу з вагону №67918839 у інший вагон - №60231073, а також дані щодо перезважування цих вагонів, та направлення їх на станцію призначення.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку комерційний акт є належним та допустимим доказом.
Виходячи з вищевикладеного, вказаний комерційний акт №350002/141 від 11.11.2017р. за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом комерційним актом №350002/141 від 11.11.2017р.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Тобто, чинне законодавство України пов'язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст.118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.
Враховуючи дане, предметом дослідження є встановлення такого порушення.
Ґрунтуючись на викладених обставинах справи судом встановлено наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої вищеозначеним нормативним актом.
Окрім того, при застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати.
Виходячи з того, що провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 11181,00грн., позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 55905,00 грн. (11181,00грн. х 5).
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України, а застосований розмір провізної плати відповідає положенням Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом №317 від 26.03.2009р. Міністерства транспорту та зв'язку України.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.
Суд бере до уваги, що допустиме граничне розходження маси нетто, в даному випадку, складає лише 142 кг. (0,2% від маси нетто 71000 кг), а перевантаження яке було допущено відповідачем склало 1840 кг, що перевищує допустиму норму та вантажопідйомність вагону та є загрозою при перевезенні вантажів залізницею.
Заперечення відповідача щодо можливості збільшення маси вантажу у зв'язку з високою вологістю повітря, судом відхиляються, оскільки таке твердження ніяким чином не підтверджене. Надані суду роздруківки даних з сайту «Розклад Погоди» Метеостанції Рівне (аеропорт) з 10.11.2017р. по 11.11.2017р. містить відомості погодних умов в іншому місті (м.Рівне), а не відомості погодних умов міст прямування вагону.
Суд зауважує, що з огляду на обізнаність відповідача про гігроскопічність вантажу, останній при його завантаженні у вагон, мав врахувати можливість накопичування вологи і збільшення його маси, та як слід, здійснювати завантаження з недопущенням гранично допустимих норм перевищення маси вантажу (створення умов для виникнення аварійних ситуацій на залізниці).
Інші заперечення відповідача судом також відхилено, оскільки вони є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", до Державного підприємства "Артемсіль", м.Бахмут, м.Соледар Донецької області, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.210, 233, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного підприємства "Артемсіль" про стягнення 55 905,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Артемсіль" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 55905,00 грн. та судові витрати в розмірі 1 762,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано 03.09.2018р.
Повний текст рішення буде складено та підписано 12.09.2018р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195).
Відповідач - Державне підприємство "Артемсіль" (84545, Донецька область, м.Соледар, вул. Чкалова, 1-А, код ЄДРПОУ 00379790).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя О.М. Сковородіна