61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
12.09.2018 Справа № 905/1848/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Конько В.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Дочірнього підприємства "Трансгарант-України", м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ
про стягнення боргу в розмірі 2059750,00грн., інфляційних в розмірі 395506,29грн., 3% річних в розмірі 99386,36грн., пені в розмірі 720882,91 грн.
Представники сторін:
від позивача: Печенов М.М. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні з 04.09.2018 по
12.09.2018 оголошувалась перерва
Суть спору: Позивач, Дочірнє підприємство "Трансгарант-України", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ про стягнення 6358733,10 грн., в тому числі борг в розмірі 5763879,05грн., інфляційні в розмірі 203518,61грн., 3% річних в розмірі 40028,00грн., пені в розмірі 351307,44грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору транспортно - експедиторського обслуговування №308070 від 26.12.2011 в частині розрахунків за надані послуги.
Ухвалою від 08.08.2017 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/1848/17.
23.08.2017 від Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ надійшов зустрічний позов до Дочірнього підприємства "Трансгарант-України", м. Київ про виключення з договору №308070 від 26.12.2011 року пункту 4.8 та виключення з додатку №34 від 31.12.2016 року до договору пункту 3.
Ухвалою господарського суду від 23.08.2017 повернуто без розгляду зазначений зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 30.08.2017 провадження по справі №905/1848/17 було зупинено у зв'язку з надходження апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ на ухвалу господарського суду Донецької області про повернення без розгляду зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ, а матеріали справи №905/1848/17 було скеровані до Донецького апеляційного господарського суду.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.08.2017 у справі №905/1848/17 повернуто без розгляду.
У зв'язку із надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2017, справу №905/1848/17 надіслано на адресу Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2017, касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2017 повернуто скаржнику.
Матеріали справи № 905/1848/17 повернулись до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду від 08.12.2017 поновлено провадження у справі №905/1848/17 та призначено до розгляду на 20.12.2017.
Однак, у зв'язку з надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2017 та відповідним запитом Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017, провадження у справі №905/1848/17 зупинено до закінчення касаційного провадження та повернення справи №905/1848/17 до господарського суду Донецької області.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2018 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ залишено без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2017 у справі №905/1848/17 - без змін.
02.05.2018 матеріали справи №905/1848/17 повернулись до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2018 поновлено провадження у справі №905/1848/17 за позовом Дочірнього підприємства "Трансгарант-України", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ про стягнення 6358733,10 грн.; призначено справу №905/1848/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато у справі №905/1848/17 підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 05.06.2018 року об 12:00 год.
Однак 01.06.2018 від Донецького апеляційного господарського суду надійшов запит справи з проханням терміново направити на його адресу справу №905/1848/17 у зв'язку з надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2017 у справі №905/1848/17.
Ухвалою суду від 04.06.2018 зупинено провадження у справі №905/1848/17 за позовом Дочірнього підприємства "Трансгарант-України", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ про стягнення 6358733,10 грн., до закінчення касаційного провадження та повернення справи до господарського суду Донецької області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2017 у справі №905/1848/17.
13.07.2018 матеріали справи повернулись до господарського суду Донецької області.
Ухвалою суду від 04.06.2018 поновлено провадження у справі 905/1848/17; розгляд справи призначено на 13.08.2018 року об 11:20 год.
20.12.2017 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначив, що відповідач сплатив 27.10.2017 суму боргу у розмірі 3704129,05грн. у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача борг в розмірі 2059750,00грн., інфляційні в розмірі 395506,29грн., 3% річних в розмірі 99386,36грн., пені в розмірі 720882,91грн.
13.08.2018 через канцелярію суду позивач надав супровідним листом докази направлення на адресу відповідача заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог позивачем подано в порядку та за правилами, визначеними ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.08.2018 суд дійшов висновку закрити підготовче провадження у справі №905/1848/17 та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.09.2018.
Позивач у судові засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судові засідання не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення ухвал суду представникам відповідача.
В судовому засіданні з 04.09.2018 по 12.09.2018 оголошувалась перерва.
12.09.2018 до суду від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача судового збору, сплаченого при подачі позивачем позову.
Згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами без відзиву відповідача.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
26.12.2011 між позивачем, Дочірнім підприємством "Трансгарант - Україна" (експедитор) та відповідачем, Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" (клієнт) укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування №308070 (договір), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор в порядку та на умовах цього договору, зобов'язується за дорученням клієнта, за винагороду та за його рахунок надати клієнту послуги, передбачені пунктом 1.2 договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що експедитор на підставі письмових заявок клієнта, зобов'язується надавати клієнту транспортно-експедиторські послуги з організації та оплати перевезень вантажів клієнта залізничними дорогами України та країн СНД у власних (орендованих) вагонах чи вагонах, які знаходяться під управлінням експедитора на інших законних підставах.
Експедитор надає клієнту на затвердження та підписання акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг), акт обліку часу простою вагонів та рахунок за надані послуги в наступному порядку: до 3 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги в електронному вигляді; до 5 числа наступного за місяцем, в якому надавались послуги - оригінал указаних документів (п. 2.5. договору).
Клієнт зобов'язаний прийняти та затвердити (підписати) звіти/акти виконаних робіт експедитора протягом 5-ти робочих днів з дати їх отримання від експедитора. У разі виникнення розбіжностей за звітом/актом виконаних робіт, клієнт зобов'язаний затвердити (підписати) звіт/акт виконаних робіт (в цей же строк) з розбіжностями та обов'язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей (п.3.1.5. договору).
Відповідно до пункту 4.3 договору оплата послуг експедитора здійснюється клієнтом в розмірі 100% передоплати, виходячи з запланованого об'єму перевезень, не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до початку перевезення на підставі виставленого експедитором рахунка.
У випадку перевищення суми витрат, понесених експедитором при виконанні заявки клієнта над розрахунковою сумою, клієнт відшкодовує експедитору суму фактичного перевищення затрат на підставі звіту/акту виконаних робіт експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 3 банківських днів з дати затвердження звіту/акту виконаних робіт експедитора (п. 4.5 договору).
Відповідно до Додатку №35 до договору сторони зазначили, що плата за користування вагонами експедитора нараховується клієнту 73-ої години знаходження вагонів на під'їзних коліях підприємств на станції Терни, Рядова, Мушкетово у розмірі 550,00грн, в т.ч.ПДВ за один вагон за добу, при цьому кожна доба, що почалася рахується як повна.
Згідно підпункту 4.9. договору, облік часу користування вагонами здійснюється експедитором. За фактом надходження вагонів експедитора під навантаження (вивантаження) на під'їзний шлях клієнта за звітний період експедитор направляє клієнту акт обліку часу простою вагона. Клієнт зобов'язаний розглянути, підписати та повернути акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання від експедитора. У випадку виникнення розбіжностей за актом обліку часу простою вагонів, клієнт зобов'язаний затвердити (підписати) акт обліку часу простою вагонів з розбіжностями (в той же строк та обов'язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей). На підставі підписаного сторонами акту експедитор виставляє клієнту рахунок, який повинен бути сплачений не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати його отримання.
Моментом надання послуг є дата складання акту виконаних робіт (послуг), оформленого відповідно до вимог діючого законодавства, яке підтверджує надання послуг (п.4.13. договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що за порушення клієнтом зобов'язань передбачених пунктом 5.3 договору та розділом 4 договору в частині розрахунків, клієнт зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочки.
Відповідно до пункту 8.1-8.2. договору, договір набирає чинності 01.01.2012 та діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків до повного їх виконання. У разі відсутності заяв однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на наступний календарний рік та на тих самих умовах, які передбачені договором.
Зважаючи на відсутність зазначених заяв про припинення договору, в 2017 році договір від 26.12.2011 №308070 був діючим.
На виконання умов договору Дочірнє підприємство "Трансгарант - Україна" за період з січня - лютий 2017 року надало Приватному акціонерному товариству "Донецьксталь" - металургійний завод" послуги з організації перевезення вантажів та плати за користування рухомого складу на загальну суму в розмірі 11245799,37грн., що підтверджується:
- Звітами/Актами до договору за січень 2017 року: №01/17 від 31.01.2017 на суму 249916,56грн.; №02/17 від 31.01.2017 на суму 3996167,52грн.;
№03-17 від 31.01.2017 на суму 6202,25грн.; за лютий 2017 року: №05/17 від 20.02.2017 на суму 230199,24грн.; №06/17 від 20.08.2017 на суму 545412,00грн.;
№07/17 від 20.02.2017 на суму 1641901,80грн.;
- Звітами/Актами виконаних робіт за січень 2017 року: №01/17-П від 31.01.2017 на суму 22550,00грн.; №02-17-П від 31.01.2017 на суму 158400,00грн.;
№03-17-П від 31.01.2017 на суму 398750,00грн; №04/17 від 31.01.2017 на суму 708950,00грн.; за лютий 2017 року: №05/17-П від 28.08.2017 на суму 168850,00грн.; №09/17-И від 28.02.2017 на суму 1060950,00грн., №08/17-И від 20.02.2017 на суму 151250,00грн., №04/17-П від 16.02.2017 на суму 1906300,00грн.
Звіти/Акти за січень - лютий 2017 року, підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
Позивач направляв відповідачу рахунки на оплату за лютий 2017 року, що підтверджується накладною express mail 6042278 від 07.03.2017.
Відповідач станом на день подання позову повністю сплатив суму боргу за січень 2017 року та частково за лютий 2017 року, у зв'язку з чим борг за лютий 2017 року не сплачений у сумі 3704129,05грн.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжним дорученням №1-00001954 від 27.10.2017 відповідачем після порушення провадження у справі сплачено на користь позивача сума у розмірі 3704129,05грн. за договором №308070 від 26.12.2011, отже на теперішній час сума заборгованості за послуги, надані в лютому 2017 року відсутня.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач має сплатити плату за користування вагонами, нараховану відповідно до пункту 4.8 Договору, починаючи з 73-ої години в розмірі 550,00 грн. за вагон за добу, при цьому кожна доба, що почалася, рахується як повна, за час знаходження вагонів на під'їзній колії вивантаження по станції Мушкетово понад нормативний час:
- по Акту №06/17-П від 01.04.2017 на суму 919050,00 грн. (період простою з 06.02.2017 по 31.03.2017),
- по Акту №07/17-П від 01.05.2017 на суму 561000,00 грн. (період простою з 01.04.2017 по 30.04.2017),
- по Акту №08/17-П від 01.06.2017 на суму 579700,00 грн. (період простою з 01.05.2017 по 31.05.2017).
Акт №06/17-П від 01.04.2017, Акт №07/17-П від 01.05.2017 та Акт №08/17-П від 01.06.2017 разом з рахунками на оплату позивач направив відповідачу, проте відповідач не підписав і не надав обґрунтованих заперечень у відповідності до умов договору.
Як вбачається з наданих суду доказів, Звіт/акт №06/17-П від 01.04.2017 на суму 919050,00грн. з наведеними у ньому обліком часу простою вагонів, розрахунком плати та відповідним рахунком №6/17-П/308070 від 01.04.2017 надсилався відповідачу 13.04.2017 на юридичну адресу в м.Покровськ та одержаний відповідачем 21.04.2017, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Строк розгляду, надання заперечень та підписання акту закінчився 28.04.2017 (5 робочих днів з дати його одержання), строк оплати також закінчився 28.04.2017 (5 банківських днів з дати одержання рахунку).
Звіт/Акт №07/17-П від 01.05.2017 на суму 5610000,00грн. з наведеними у ньому обліком часу простою вагонів, розрахунком плати та відповідним рахунком №7/17-П/308070 від 01.05.2017 надсилався 12.05.2017 на юридичну адресу в м. Покровськ та одержаний відповідачем 16.05.2017, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення УДППЗ Укрпошта. Строк розгляду, надання заперечень та підписання акту закінчився 23.05.2017 (5 робочих днів з дати його одержання). Строк оплати також закінчився 23.05.2017 (5 банківських днів з дати одержання рахунку).
Звіт/Акт №08/17-П від 01.06.2017 на суму 579700,00грн. з наведеними у ньому обліком часу простою вагонів, розрахунком плати та відповідним рахунком №8/17-П/308070 від 01.06.2017 надсилався 12.06.2017 на юридичну адресу в м. Покровськ, про що свідчить накладна express mail 6977999, проте дата отримання відповідачем даних документів за даною накладною не зазначена.
З урахуванням чого, суд враховує вимоги, викладені у Нормативах і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, та з урахуванням строків пересилання поштових відправлень вважає, що відповідач отримав документи 19.06.2017. Строк розгляду, надання заперечень та підписання акту закінчився 26.06.2017 (5 робочих днів з дати його одержання). Строк оплати також закінчився 26.06.2017 (5 банківських днів з дати одержання рахунку).
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії та листи-вимоги про існування боргу та сплати заборгованості за договором №308070 від 26.12.2011 разом з рахунками на оплату та звітами/актами виконаних робіт. Проте відповідач відповідь не надав.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), що в порушення вимог договору відповідач не сплатив кошти за отримані послуги, в зв'язку з чим заборгованість відповідача за період квітень - червень 2017 року складає 2059750,00грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2059750,00грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційних в розмірі 395506,29грн., 3% річних в розмірі 99386,36грн., пені в розмірі 720882,91грн.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п.5.2 договору, передбачено, що за порушення клієнтом зобов'язань передбачених пунктом 5.3 договору та розділом 4 договору в частині розрахунків, клієнт зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочки.
Отже сторони передбачили можливість нарахування пені за період більше 6 місяців.
Судом перевірено нарахування пені та встановлено, що розрахунок пені є арифметично не вірним, зокрема, не вірно визначено дату виникнення прострочення зобов'язань.
За розрахунком суду стягненню підлягає пеня у сумі 717701,35грн, нарахована на борг за актами: за лютий 2017 року за період з 05.04.2017 по 01.10.2017; за квітень 2017 року за період з 29.04.2017 по 21.10.2017; за травень 2017 року за період з 24.05.2017 по 17.11.2017; за червень 2017 року за період з 27.06.2017 по 17.12.2017.
За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено нарахування 3% річних та встановлено, що розрахунок є арифметично не вірним, зокрема, не вірно визначено дату виникнення прострочення зобов'язань та нарахово 3% річних у дату фактичного часткового погашення боргу - 27.10.2017.
За розрахунком суду стягненню підлягають 3% річних у сумі 98401,65грн, нарахованих на борг за актами:
- за лютий 2017 року за період з 05.04.2017 по 26.10.2017 в сумі 62412,04грн.,
- за квітень 2017 року за період з 29.04.2017 по 20.12.2017 в сумі 17827,05грн.,
- за травень 2017 року за період з 24.05.2017 по 20.12.2017 в сумі 9729,12грн.,
- за червень 2017 року за період з 27.06.2017 по 20.12.2017 в сумі 8433,44грн.
Суд перевірив розрахунок інфляційних витрат та встановив, що він є арифметично не вірним, оскільки за розрахунком суду інфляційні витрати є більшими ніж заявлено позивачем.
З огляду на вищевикладене, сума інфляційних витрат підлягає задоволенню в розмірі 395506,29грн, нарахована на боргу за лютий 2017 року, квітень - червень 2017 року.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки внаслідок неправильних дій відповідача виник спір. Крім того, судом враховано, що згідно ст.130 Господарського процесуального кодексу України якого позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, відповідна заява надана позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 130, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Трансгарант-України", м. Київ до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ про стягнення боргу в розмірі 2059750,00грн., інфляційних в розмірі 395506,29грн., 3% річних в розмірі 99386,36грн., пені в розмірі 720882,91 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, буд.106А; код ЄДРПОУ 30939178) на користь Дочірнього підприємства "Трансгарант-України", м. Київ (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд.5, корп.2, код ЄДРПОУ 32667198) боргу в розмірі 2059750,00грн., інфляційних в розмірі 395506,29грн., 3% річних в розмірі 98401,65грн, пені в розмірі 717701,35грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 95381,00грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач (стягувач) - Дочірнє підприємство "Трансгарант-України", м. Київ (03150, м.Київ, вул. Димитрова, буд.5, корп.2, код ЄДРПОУ 32667198).
Відповідач (боржник) - Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Покровськ (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул.Торгівельна, буд. 106А; код ЄДРПОУ 30939178).
У судовому засіданні 12.09.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2018.
Суддя Г.Є. Курило