61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
28.08.2018 Справа №905/340/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,
розглянувши справу № 905/340/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»
про стягнення 19 350 414,78 грн., -
за участю представників:
від позивача: Єфременко О.О., за довіреністю від 14.04.2017р. №14-85
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ПАТ «Енергомашспецсталь» 19 350 414,78 грн., з яких: 59 54 922,51 грн. - пеня, 2 842 477,85 грн. - 3 % річних, 10 553 014,42грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №47/1051-ПР від 14.11.2014р. та рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2015р. по справі №905/1488/15.
26.02.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №905/340/18, розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначення підготовчого засідання на 27.03.2018р.
21.03.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про повернення ПАТ «Енергомашспецсталь» зустрічної позовної заяви за вх. ГСДО №5978/18 від 20.03.2018р. і доданих до неї документів на підставі п.1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
27.03.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі № 905/340/18 до перегляду ухвали господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. апеляційну скаргу ПАТ «Енергомашспецсталь» на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. у справі №905/340/18 повернуто без розгляду, а справу - господарському суду Донецької області.
Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2018р. відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №905/340/18 за касаційною скаргою ПАТ «Енергомашспецсталь» на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. у вказаній справі.
03.07.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі № 905/340/18, призначення підготовчого засідання на 11.07.2018р.
11.07.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 01.08.2018р. у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача за вх. №ГСДО 14410/18 про відкладення підготовчого засідання.
01.08.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №905/340/18 до судового розгляду по суті на 28.08.2018р.
28.08.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви за вх. № ГСДО 17602/18 від 27.08.2018р. ПАТ «Енергомашспецсталь» на підставі ч.6 ст.180 ГПК України.
28.08.2018р. у судовому засіданні господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про залишення без розгляду заяви відповідача за вх. №ГСДО 17253/18 від 20.08.2018р. про відстрочку виконання рішення на підставі ч.2 ст.207 ГПК України з огляду на те, що відповідачем не наведено жодних поважних причин неподання вказаної заяви у підготовчому провадженні.
28.08.2018р. у судовому засіданні господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про залишення без розгляду заперечень позивача за вх. № ГСДО 17726/18 на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення за вх. №ГСДО 17253/18 від 20.08.2018р.
Представник позивача у судовому засіданні щодо розгляду по суті підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду справи по суті повідомлений належним чином, але у судове засідання не з'явився.
При цьому, у судовому засіданні 28.08.2018р. господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про відхилення клопотання відповідача від 28.08.2018р. за вх. № 17672/18 про відкладення проведення засідання по справі з огляду на те, що відповідачем не надано до суду жодних доказів, що підтверджують неможливість прибуття його представника у судове засідання, не зазначено які саме докази відповідач вважає за необхідне надати, не обґрунтовано поважності причин неподання (неможливості подання) таких доказів у підготовчому провадженні.
Окрім того, господарським судом враховано наступне.
Застосовуючи відповідно до вимог ст. 11 ГПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 28.08.2018р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
За приписами ст.7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно приписів ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчать обставини справи, рішенням господарського суду Донецької області від 30.10.2015р. по справі №905/1488/15 позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково; стягнуто з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 39 614 525,25 грн. основного боргу, 6 159 945,60 грн. пені, 2 773 016,77 грн. штрафу, 320 606,41 грн. 3% річних, 7 489 284,22 грн. інфляційних втрат, 67 479,48 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Виконання рішення господарського суду Донецької області відстрочено строком на 1 (один) рік до 30 жовтня 2016р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2015р. у справі №905/1488/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2016р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. у справі № 905/1488/15 та рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2015р. залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
03.11.2016р. господарським судом постановлено ухвалу про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2015р. по справі № 905/1488/15 строком на 1 рік до 03.11.2017р.
03.11.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2015р. по справі № 905/1488/15 строком на 1 рік до 03.11.2018р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017р. ухвалу господарського суду Донецької області від 03.11.2017р. по справі № 905/1488/15 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 24.05.2018р. ухвалу господарського суду Донецької області від 03.11.2017р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017р. у справі № 905/1488/15 залишено без змін.
Під час розгляду справи № 905/1488/15 судами встановлено обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу у період січень-лютий 2015р. за договором №47/1051-ПР від 14.11.2014р. та наявності станом на 30.10.2015р. боргу відповідача перед позивачем у загальній сумі 39 614 525,25 грн. (за зобов'язанням січня 2015р. у сумі 15 783 387,65 грн., за зобов'язанням лютого 2015р. у сумі 23 831 137,60 грн.).
При цьому, зі змісту судових рішень по справі № 905/1488/15 вбачається, що 3% річних та пеню стягнуто за період з 15.02.2015р. по 03.06.2015р., інфляційні втрати - за період з лютого 2015р. по квітень 2015р.
За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, обставини справи свідчать, що відповідачем не виконано рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2015р. по справі №905/1488/15, та на теперішній час борг відповідача за період січень-лютий 2015р. становить 39 614 525,25 грн.
Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 842 477,85 грн. за період з 04.06.2015р. по 24.10.2017р., пені у розмірі 5 954 922,51 грн. за період з 04.06.2015р. по 16.09.2015р., інфляційних втрат у сумі 10 553 014,42 грн. за період з червня 2015р. по вересень 2017р.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п.7 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника, оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України.
Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
За розрахунком позивача загальна сума 3% річних за прострочення основного зобов'язання січня-лютого 2015р. становить 2 842 477,85 грн. (донарахування здійснено за зобов'язанням січня 2015р. на суму 15 783 387,65 грн. з 04.06.2015р. по 24.10.2017р., за зобов'язанням лютого 2015р. на суму 23 831 137,60 грн. - з 04.06.2015р. по 24.10.2017р.).
За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання січня-лютого 2015р. становить 10 553 014,42 грн. (донарахування здійснено за зобов'язанням січня 2015р. на суму 15 783 387,65 грн. з червня 2015р. по вересень 2017р., за зобов'язанням лютого 2015р. на суму 23 831 137,60 грн. - з червня 2015р. по вересень 2017р.).
Вказані розрахунки 3% річних та інфляційних втрат перевірені судом та встановлено їх відповідність вимогам чинного законодавства та обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу №47/1051-ПР від 14.11.2014р. визначено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 5 954 922,51 грн. (донарахування здійснено за зобов'язанням січня 2015р. на суму 15 783 387,65 грн. з 04.06.2015р. по 16.08.2015р., за зобов'язанням лютого 2015р. на суму 23 831 137,60 грн. - з 04.06.2015р. по 16.09.2015р.).
Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, судом встановлено, що розмір пені складає 5 893 720,19 грн.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5 893 720,19 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1.Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ПАТ «Енергомашспецсталь», код ЄДРПОУ 00210602) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) 2 842 477 (два мільйони вісімсот сорок дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 85 коп. 3% річних, 10 553 014 (десять мільйонів п'ятсот п'ятдесят три тисячі чотирнадцять) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 5 893 720 (п'ять мільйонів вісімсот дев'яносто три тисячі сімсот двадцять) грн. 19 коп. пені, 289 338 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч триста тридцять вісім) грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 07 вересня 2018р.
Суддя Л.В. Ніколаєва