вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
закриття провадження у справі
17.09.2018м. ДніпроСправа № 904/3327/18
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1
до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району "Дніпровської міської ради, 49000,м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького (Карла Маркса),75, код ЄДРПОУ 04052092
про визнання недійсним акту приймання-передачі житлового будинку
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, - НОМЕР_2
від третьої особи: Камишникова Ю.М.
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району " Дніпровської міської ради про визнання недійсним акту приймання-передачі житлового будинку.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що з позовної заяви вбачається, що Позивач є фізичною особою та не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а тому дана особа не може виступати Позивачем у господарському процесі. Фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду виключно у випадках, прямо передбачених законодавством. Підстав, передбачених для виключної підсудності даної справи господарським судам, а саме розгляд спорів, що випливають з корпоративних відносин господарського товариства, також не має, оскільки спір не є корпоративним.
Представник Позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання Відповідача про закриття провадження у даній справі у зв'язку з її непідвідомчості.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання інших владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено, що дана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а підвідомча суду загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, Позивачем є фізична особа, що підтвердив і сам Позивач у судовому засіданні, зазначивши, що ним подано позовну заяву як фізичною особою, тобто не як суб'єктом підприємницької діяльності. Таким чином, даний спір не підвідомчий господарському суду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Представникам сторін суд роз'яснив, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету ( п. 4 ст. 231 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Закрити провадження у справі № 904/3327/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району " Дніпровської міської ради про визнання недійсним акту приймання-передачі житлового будинку.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України протягом 10 днів з дня складання її повного тексту.
Суддя С.П. Панна