Постанова від 13.09.2018 по справі 199/4319/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/896/18 Справа № 199/4319/17 Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування частини вартості спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

Попередньо, 27 червня 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування частини вартості спільного майна подружжя - автомобіля ЗИЛ-ММЗ, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1. В обґрунтуванні своїх позовних вимог посилалась на те, що вона з 11 жовтня 1991 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5, який був розірваний рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.04.2016 року. У період шлюбу, 10.04.2013 року, за спільні кошти був придбаний автомобіль ЗИЛ-ММЗ, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_5 У зв'язку з цим, позивачка вважає зазначений автомобіль спільним майном подружжя. 22.03.2016 року автомобіль ЗИЛ-ММЗ, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, був перереєстрований на підставі договору купівлі-продажу № 1242/4065 від 19.03.2016 року на іншого власника - ОСОБА_6, при цьому згоду на відчуження вказаного майна позивачка не надавала. Відповідно до експертного дослідження № 88/16А від 13 червня 2016 року середня ринкова вартість вказаного автомобіля складає 59290,00 гривень. Оскільки відповідач здійснив відчуження автомобіля без її згоди, тому вона звернулася до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частину автомобіля.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на ? частину автомобіля, було відмовлено.

По справі, що розглядається, позивачка, посилаючись на те, що вказаний автомобіль був придбаний під час перебування сторін у шлюбі та є спільним майном подружжя, іншої домовленості щодо статусу автомобіля між ними не було, автомобіль був відповідачем відчужений без її згоди та за ціною на власний розсуд, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь вартість 1/2 частини автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, 1987 року випуску, у сумі 29645,00 грн., що відповідає ринковій вартості аналогічного автомобіля (рік випуску, пробіг тощо), а також понесені судові витрати (а.с.4-5).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2017 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_5 про відшкодування вартості спільного майна подружжя, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5 вартість ? частини автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, 1987 року випуску, у сумі 29645,00 грн., а також 640,00 гривень судових витрат, а всього 30285 грн.(а.с.33-34).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог (а.с.38-39).

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтвердження матеріалами справи, що ОСОБА_5 з 11 жовтня 1991 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5, який було розірвано рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.04.2016 року (а.с.9,14).

У період перебування у шлюбі 10.04.2013 року подружжям було придбано автомобіль ЗИЛ-ММЗ, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4. Таким чином, спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя згідно зі ст.60 СК України, доказів на спростування даних обставин відповідачем суду не надано.

19.03.2016 року між відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу автомобіля ЗИЛ-ММЗ, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2 номерний знак НОМЕР_1, без згоди позивачки, за домовленістю сторін за ціною 5000,00 гривень(а.с.15).

Відповідач здійснив відчуження автомобіля на свій розсуд, без згоди позивачки, яка відповідно до норм Сімейного кодексу є співвласником майна. Ціну, за якою був реалізований автомобіль, відповідач з позивачкою не обговорював та дана ціна ними не погоджувалася. Відповідно до п. 3.1. договору автомобіль ЗИЛ-ММЗ, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, за домовленістю сторін відчужено за 5000,00 грн. Однак позивачка, будучи співвласником, була позбавлена з боку відповідача можливості висловлювати свою думку з приводу ціни та надати свою згоду на відчуження майна.

Згідно з висновком судового експерта від 13 червня 2016 року за №88/16А середньо-ринкова вартість автомобіля марки ЗИЛ-ММЗ, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, складає 59290 грн. 00 коп. (а.с.10-11).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірний автомобіль був придбаний подружжям у період їх перебування у зареєстрованому шлюбі та є їх спільним сумісним майном, однак був відчужений відповідачем без згоди іншого з подружжя за ціною на власний розсуд, без погодження з позивачкою, тому з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню вартість 1/2 частини автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, 1987 року випуску, у сумі 29645,00 грн., що відповідає його ринковій вартості, з відповідним роком його випуску, пробігом та комплектністю.

Колегія суддів погоджується з даним висновком.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст.69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (ст. 71 СК України).

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Пункт 24 постанови вказує, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Суд першої інстанції, врахувавши роз'яснення, які викладені у п. 22, 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вірно вказав про те, що у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження не в інтересах сім'ї, таке майно або його вартість враховується при поділі, при цьому вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, а у даному випадку на підставі експертної оцінки майна, яка була проведена на запит адвоката.

Доводи апеляційної скарги, що суд, визначаючи розмір грошової компенсації ? частини вартості спірного автомобіля, повинен виходити з тієї суми, за яке це майно було продано, а не із вартості аналогічного автомобіля станом на 13.06.2016, коли цей автомобіль був проданий, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються вищевикладеним.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді:

Попередній документ
76475358
Наступний документ
76475360
Інформація про рішення:
№ рішення: 76475359
№ справи: 199/4319/17
Дата рішення: 13.09.2018
Дата публікації: 17.09.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (13.09.2018)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 27.06.2017
Предмет позову: Про відшкодування частини вартості спільного майна