11 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2695/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Паращука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
06 серпня 2018 року ОСОБА_3 /надалі по тексту - позивач, ОСОБА_3/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі - відповідач ГУ Держгеокадастр у Полтавській області, де просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову в надані ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів у формі листа № 32-16-0.332-3573/2-18 від 15.06.2018;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Наявність обставин, які свідчать про порушення прав особи, позивач пов'язує з фактом неправомірної відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, всупереч вимогам статті 118 Земельного кодексу України. Зазначав, що підставою для відмови може лише визначенні чинним законодавством обставини.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомлення учасників справи, призначивши підготовче судове засідання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В матеріалах справи міститься відзив ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднений на офіційному веб-сайті Головного управління http://poltavska.land.gov.ua. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, зазначено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні, зокрема, щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків. Таким чином, позиція ГУ Держгеокадастру у Полтавській області викладена в листі від 15.06.2018 № 32-16.0.332-3573/2-18, є законною та такою, що відповідає вимогам вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
11.06.2018 представник позивача ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населеного пункту (а.с. 21).
Згідно переліку, вказаного у заяві, до останньої додавалися графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копії паспорта, ідентифікаційного номера.
Зокрема до вказаної заяви додано копію довідки Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 29.05.2018 № 177 за підписом сільського голови, за змістом якої позивач користується земельною ділянкою орієнтовною площею 2,00 га за межами с. Богданівка на території Богданівської сільської ради та дана земельна ділянка не наділена та не зарезервована для учасників АТО (а.с. 22).
Також додано до вищевказаної заяви копію рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 19.09.2017 № 4, яким погоджено надання дозволу гр. ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населеного пункту (а.с. 23).
Одночасно повідомлено, що право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності ним не використано (а.с. 21).
За результатами розгляду даного клопотання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки у власність, про що повідомлено листом від 15.06.2018 № 32-16.0.332-3573/2-18 (а.с. 24), де вказано, що управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління: http://poltavska.land.gov.uа.
Не погодившись з відмовою, оформленою листом від 15.06.2018 № 32-16.0.332-3573/2-18, у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.
Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З матеріалів справи слідує, що представник позивача звертаючись до Головного управління Держземагенства у Полтавській області з заявою від 11.06.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Семенівського району, зокрема, надав до неї копію паспорта, ідентифікаційного коду ОСОБА_3, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування. Таким чином позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується представником відповідача.
За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.06.2018 № 32-16-0.332-3573/2-16 суд встановив, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою є те, що відповідачем сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області.
Водночас, як зазначено судом вище, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Щодо посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" (надалі - Постанова від 07.06.2017 № 413), то суд зазначає.
Затверджена Постанова від 07.06.2017 № 413 - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".
До того ж у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.
Як вбачається зі змісту Стратегії Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру мають розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії. На момент виникнення спірних правовідносин відповідні нормативно-правові акти не прийняті.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 814/1961/17 (номер в ЄДРСР 73634659).
Тож оскаржувана відмова прийнята не з підстав, визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним та розширенню не підлягає.
На підставі наведеного, суд приходить висновку, що рішення про відмову у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населеного пункту, оформлене листом від 15.06.2018 № 32-16-0.332-3573/2-18, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а отже є протиправним.
Враховуючи вищевикладене , суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 15.06.2018 № 32-16-0.332-3573/2-18, про відмову у наданні дозволу ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл на розробку землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області з межами населених пунктів, суд приходить таких висновків.
За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 та від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над неправомірним втручанням у право кожної людини.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Таким чином відповідач як суб'єкт владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Безперечно, правомірним у даному випадку виходячи із фактичних обставин конкретних правовідносин є лише один варіант поведінки.
Тож у кожному конкретному випадку на підставі досліджених судом конкретних обставин у справі суд оцінює законність, обсяг, способи та межі застосування дискреційних повноважень представниками владних органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово зверталася до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з аналогічним питанням про отримання дозволу на розробку землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області з межами населених пунктів.
Як видно із листів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.05.2017 № 5376/6-17, від 18.10.2017 № 14243/6- 17 (є предметом оскарження по даній справі) (а.с. 33, 34, 36), позивачу кожен раз у кожному із згаданих листів зазначені підстави для відмови у наданні дозволу на розробку землеустрою, не передбачені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним та розширенню не підлягає.
Така поведінка відповідача є по суті зловживанням своїми повноваженнями та вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача.
У зв'язку із чим суд погоджується із обраним позивачем способом та вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки при зверненні з даним позовом ОСОБА_3 сплачено судовий збір в розмірі 1409,60 грн (дві мінімальні ставки судового збору за дві вимоги немайнового характеру), а позовні вимоги задоволено повністю (в розмірі двох позовних вимог немайнового характеру), то вказана сума підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Полтавській області
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 38241, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 15.06.2018 № 32-16-0.332-3573/2-18, про відмову у наданні дозволу ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,38241, рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до вимог підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 13 вересня 2018 року.
Суддя Л.О. Єресько