11 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2410/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Андрусів А.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
12 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу від 25.06.2018 №1055 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну Поліцію" та зміну формулювання підстав звільнення в наказі від 26.06.2018 №3617 о/с, вказавши замість п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) належну підставу, а саме: рапорт про звільнення за власним бажанням, п. 7 ч .1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням) /з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.07.2018/.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17.05.2018 до ГУНП в Полтавській області ним подано рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, 31.05.2018 здав службове посвідчення, службовий жетон та кримінальні провадження, а також підписав обхідний лист. З 01.06.2018 перестав ходити на роботу, оскільки минуло два тижні з моменту написання рапорту. Однак, 25.06.2018 його ознайомлено з наказом №1055 від 25.06.2018 згідно якого ОСОБА_1 звільнено зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Причиною застосування дисциплінарного стягнення визначено відсутність на роботі з 04.06.2018 по 06.06.2018 (прогул). ОСОБА_1 вважає своє звільнення зі служби за прогул протиправним, оскільки відповідачем не розглянуто його рапорт про звільнення за власним бажанням.
Ухвалою суду від 30.07.2018 відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
20.08.2018 відповідачем до суду подано відзив на позов, згідно якого останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що у зв'язку з надходженням рапорту ОСОБА_1 про звільнення до Полтавського відділу поліції пізніше дати звільнення, начальником УКЗ ГУНП в Полтавській області, прийнято рішення залишення рапорту без розгляду та забезпечення подальшого оформлення звільнення працівника. 04.06.2018 до керівництва Полтавського ВП ГУНП надійшов рапорт про відсутність на робочому місці з 04.06.2018 слідчого СВ Полтавського ВП ГУПН старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, у зв'язку з чим наказом ГУНП в Полтавській області від 11.06.2018 №620 призначено проведення службового розслідування. Комісія із службового розслідування прийняла рішення про визнання прогулом факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці з 8 год. 30 хв. до 18 год. 30 хв. у період з 04.06.2018 по 06.06.2018 без поважних причин. Враховуючи викладене, вважає, що відповідача правомірно звільнено зі служби за прогул.
Позивач в судовому засіданні позовні вимог підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 17.05.2018 до ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 подано рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 25.06.201 № 1055 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, п. 1, п. 2, п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, Присяги працівника поліції, доручення керівництва ГУНП від 06.04.218 №30, що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 04.06.2018 по даний час, до слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Вказаний наказ реалізований шляхом прийняття відповідачем наказу від 26.06.2018 №317 о/с "По особовому складу", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області звільнено зі служби в поліції з 26.06.2018 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Не погоджуючись з вказаними наказами позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію".
Підстави звільнення поліцейських зі служби передбачені статтею 77 цього Закону. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Статтею 60 вказаного Закону встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи, те що Законом України "Про Національну поліцію" та іншим нормативно-правовими актами, що регулюють питання продовження служби в поліції не врегульовано порядок звільнення поліцейських за власним бажанням, враховуючи положення статті 60 Законом України "Про Національну поліцію", суд вважає за можливо застосувати до вказаних правовідносин положення статті 38 Кодексу законів про працю України.
Вказаний висновок суду узгоджується з роз'ясненнями наданими департаментом кадрового забезпечення Національної поліції України на звернення директора ІА "Єдина служба правової допомоги" (наявний в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1).
Частиною першою статті 38 КЗпП України встановлено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Суд вважає за необхідне вказати, що за відсутності причин, які свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності такої домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення. Однак власник не вправі звільнити працівника до закінчення двотижневого строку після подачі працівником заяви про звільнення, якщо працівник про це не просить.
Отже, у власника та працівника є двотижневий строк для погодження дати звільнення.
З матеріалів справи, судом встановлено, що 17.05.2018 позивачем на ім'я начальника ГУНП в Полтавській області полковника поліції Замахіна А.Л. подано рапорт про звільнення за власним бажанням, в найкоротший термін. Вказаний рапорт завізований т.в.о. заступника начальника ГУНП в Полтавській області начальника СУ майора поліції Грімова В.Ю. та начальника Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області полковника поліції Терели О.М.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що починаючи з 17.05.2018 у сторін був двотижневий строк для погодження дати звільнення позивача, останній день якого припадав на 31.05.2018.
Однак, в порушення вимог чинного законодавства 29.05.2018 заступником начальника СКЗ Полтавського ВП ГУНЕП в Полтавській області майором поліції Максименко І.С. на ім'я начальника начальника СКЗ Полтавського ВП ГУНЕП в Полтавській області полковника поліції Гаврика С.Ю. подано рапорт про надання дозволу на залишення без розгляду рапорту ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що рапорт подано до СКЗ Полтавського ВП значно пізніше ніж заявлена дата звільнення. На вказаному рапорті мається резолюція про залишення рапорту ОСОБА_1 без розгляду, у зв'язку з неможливістю його звільнення у визначений термін.
Суд не погоджується з вказаним висновком відповідача у зв'язку з наступним. Чинним законодавством не передбачена можливість залишення рапорту про звільнення без розгляду, у разі неможливості проведення звільнення у дату визначену працівником, роботодавець зобов'язаний вчинити дії спрямовані на визначення оптимальної дати звільнення. Крім того, двотижневий термін встановлений статтею 38 КЗпП України спливав лише 31.05.2018, а тому відповідач мав достатньо часу для вирішення питання про звільнення позивача та погодження з останнім дати звільнення.
Крім того, судом встановлено, що 31.05.2018 позивачем здано службове посвідчення та жетон, а також підписано обхідний лист при звільненні. На вказаному листі наявний підпис заступника начальника СКЗ Полтавського ВП ГУНЕП в Полтавській області майором поліції Максименко І.С., що свідчить про неналежне виконання останнім своїх обов'язків, а саме неповідомлення ОСОБА_1 про залишення його рапорту без розгляду.
Враховуючи неповідомлення заступником начальника СКЗ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області майором поліції Максименко І.С. ОСОБА_1 про залишення його рапорту без розгляду та підписання обхідного листа при звільненні останній не мав підстав вважати, що його рапорт залишено без розгляду та у нього наявний обов'язок продовжувати службу та мав усі підстави вважати, що він звільнений зі служби в поліції.
Про залишення свого рапорту про звільнення без розгляду позивач дізнався лише з листа управління кадрового забезпечення ГУ НП в Полтавській області від 12.06.2018 №21зі115/12/01-2018, наданого на його звернення від 07.06.2018.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у позивача підстав вважати, що його рапорт про звільнення не розглянутий та необхідність виконувати службові обов'язки після спливу двотижневого строку. Не виконання відповідачем своїх обов'язків щодо винесення наказу про звільнення, ознайомлення з ним позивача та видачі йому трудової книжки не є підставою для продовження трудових відносин.
За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування наказу Головного Управління Національної поліції в Полтавській області від 25.06.2018 №1055 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення зі служби в поліції слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.
Надаючи оцінку позовним вимогам в частині зміни підстав звільнення ОСОБА_1 в наказі ГУНП в Полтавській області від 26.06.2018 №317 о/с, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої цієї статті, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідачем рапорт ОСОБА_1 не розглянуто, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного Управління Національної поліції в Полтавській області розглянути рапорт слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 17 травня 2018 року про звільнення з лав Національної поліції за власним бажанням, з урахуванням висновків суду.
Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
А відповідно до частини першої цієї статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1409,60 грн, а тому, з огляду на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, позивачу належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 704,80 грн.
Відомості про інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Полтавській області від 25.06.2018 №1055 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення зі служби в поліції слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.
Зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Полтавській області розглянути рапорт слідчого слідчого відділу Полтавського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 17 травня 2018 року про звільнення з лав Національної поліції за власним бажанням, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 вересня 2018 року.
Суддя С.С. Бойко