Провадження № 11-сс/774/1109/18 Справа № 202/4828/18 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
31 серпня 2018 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді -доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваної запобіжний західу виді особистого зобов'язання.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 до 09 жовтня 2018 року включно, з визначенням застави у розмірі 3 124 834 грн.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прийшов до висновку про наявність обставин, передбачених ч. 1 ст 194 КПК, та достатньої підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, тобто у скоєнні умисного, особливо тяжкого злочину з корисливих мотивів, відсутність у неї міцних соціальних зв'язків в місці її проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Оцінюючи в сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, суд прийшов до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_6 посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді. Вважає, що відсутні підтвердження наявності заявлених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК. Стверджує, що її підзахисний злочину не вчиняла, а тому не має на меті переховуватися від органів досудового слідства та суду, також відсутні будь-які інші кримінальні провадження щодо нього, раніше не судимим, має постійне місце проживання, займається вихованням дитини.
Таж до початку апеляійного розгляду від захисника надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 ук зв'язку з тим, що прокуратурою Дніпропетровської області постановою проперекваліфікацію кримінального правопорушення від 22 серпня 2018 року дії підозрюваного ОСОБА_7 були перекваліфіковані з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України, а отже немає підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки даний вид запобіжного заходу відповідно до чинного законодавства не передбачений відповідно до санкції ч. 2 ст. 367 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу захисника із змінами та доповненнями та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати з постановленням нової ухвали, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилався на її обгрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 367 КК України покарання за вчинення кримінального правопорушення передбачено у виді позбавлення волі від 2 до 5 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою статті 177 КПК передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч. 1 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею не були дотримані належним чином, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні, є частково обґрунтованими. Внаслідок чого ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, а також про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 5 КПК, у зв'язку з чим до неї слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти заявленим ризикам. Однак з таким висновком апеляційний суд не може погодитися в повній мірі, з огляду на наступне.
Підозрюваному ОСОБА_7 прокуратурою Дніпропетровської області постановою про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 22 серпня 2018 року дії підозрюваного ОСОБА_7 були перекваліфіковані з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України, а отже немає підстав на думку колегії суддів для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки даний вид запобіжного заходу відповідно до чинного законодавства не передбачений відповідно до санкції ч. 2 ст. 367 КК України.
З огляду на вищевикладене, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК є обґрунтованими та повністю спростовуються матеріалами справи. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри за ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно клопотання слідчого та ухвали суду першої інстанції метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігти ризикам, передбаченим пунктам 1, 2, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Перевіряючи доводи на наявність зазначених ризиків, апеляційний суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК не доведені стороною обвинувачення та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_7 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, що спростовує схильність до вчинення нових злочинів. Крім того, як і в клопотанні слідчого, так і в судовому засіданні прокурором не наведено належних обґрунтувань про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК.
Водночас, колегія суддів погоджується про доведеність існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, враховуючи покарання, яке йому загрожує у разі визнання її винуватою в інкримінованому злочині, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, однак стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання слідчого є частково обґрунтованим, а щодо підозрюваної можливо застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, апеляційний суд при обранні виду запобіжного заходу, враховує вагомість доказів, які є достатніми для підозри ОСОБА_7 про його причетність до вчинення вказаного злочину, тяжкість покарання, його вік, міцність соціальних зв'язків, у тому числі на утриманні неповнолітньої дитини, також наявність постійного місця проживання та реєстрації, відсутності судимостей, та вважає, що для нівелювання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливо застосувати щодо підозрюваної більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу, у зв'язку з чим доводи сторони захисту про неповне встановлення обставин кримінального правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК є передчасними з огляду на початкову стадію кримінального провадження та підлягають перевірці на стадії судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі із змінами та доповненнями, а також в судовому засіданні, є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 15 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу Апеляційного суду, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_2 , в період з 19 по 07.00 години, строком до 09 жовтня 2018 року, звільнивши з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 19 по 07:00 годину, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4