Провадження № 11-кп/774/1160/18 Справа № 211/3323/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
29 серпня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3
- ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_6 та прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції на вирок Довгінцевського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області, громадянки України, українки, з середньо-технічною освітою, розлученої, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не маючої, офіційно не працюючої, має на утриманні згідно договору довічного утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої:
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2 КК України;
учасники судового провадження :
прокурор - ОСОБА_8
потерпілого - ОСОБА_9
захисник - ОСОБА_10
обвинувачена - ОСОБА_6
Вироком Довгінцевського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року ОСОБА_6 визнано винною:
за ч. 1 ст. 190 КК України та засуджено до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі;
за ч. 2 ст. 190 КК України та засуджено до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили - не обирався.
Строк покарання рахувається з моменту фактичного прибуття ОСОБА_6 до місця відбуття покарання відповідно до положень ч. 1 ст. 57 КВК України.
В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про застосування Закону України «Про амністію в 2016 році» від 22.12.2016 - відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_11 - задовольнено та стягнуто з ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 16416 (шістнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., а всього 26416 (двадцять шість тисяч чотириста шістнадцять) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_12 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_12 , в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 14836 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 00 копійок, моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 390 (триста дев'яносто) грн., інфляційні збитки в розмірі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) грн., 90 коп., а всього 21537 (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять сім) грн. 90 коп.
Цивільний позов ОСОБА_13 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 , в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 25100 (двадцять п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_14 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 , в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 9242 (дев'ять тисяч двісті сорок дві) грн. 75 коп.
Цивільний позов ОСОБА_15 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_15 , в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 24 коп.
Цивільний позов ОСОБА_16 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_16 , в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням, матеріальної шкоди 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_17 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_17 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 5970 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 99 коп., моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., та сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн., а всього 26610 (двадцять шість тисяч шістсот десять) грн. 99 коп.
Цивільний позов ОСОБА_9 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 17100 (сімнадцять тисяч сто) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_18 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_18 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 3711 (три тисячі сімсот одинадцять) грн. 34 коп.
Цивільний позов ОСОБА_19 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_19 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 4438 (чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 38 коп.
Цивільний позов ОСОБА_20 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_20 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 37198 (тридцять сім тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 56 коп.
Цивільний позов ОСОБА_21 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_21 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду 26976 (двадцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 76 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., та сплачений судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн., 20 коп., всього стягнути в розмірі 37527 (тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 96 коп.
Цивільний позов ОСОБА_22 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_22 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., та всього в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_23 - задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_23 , в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 2281 (дві тисчі двісті вісімдесят одна) грн. 60 коп.
Прийнято рішення стосовно речових доказів.
ОСОБА_6 визнано винною та засуджено за те, що 09.02.2015 року, ОСОБА_6 , здійснюючи підприємницьку діяльність, являючись фізичною особою-підприємцем зареєстрованою 20.02.2012 року за № 22270000000048726 у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича 17, в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу приблизно об 11:00 годині, діючи умисно, видаючи себе у розмові із раніше знайомою гр. ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , представником та постачальником будівельних матеріалів, дізнавшись від неї про бажання придбати будівельні матеріали - металеві труби, запропонувала останній придбати металеві труби: труба 60х60 ( 36 штук по 6 метрів довжиною) загальною довжиною 216 метрів за ціною 64 гривні 50 копійок за 1 метр на загальну суму 13932 гривень 00 копійок, 100х100 ( 3 штуки, довжиною по 6 метрів) - загальною довжиною 18 метрів за ціною 138 гривень 00 копійок за 1 метр на загальну суму 2484 гривні 00 копійок., повідомляючи їх найнижчу ціну на власний розсуд та пропонуючи придбати у неї вибраний таким чином товар. При цьому ОСОБА_6 , діючи з метою незаконного заволодіння грошовими коштами гр. ОСОБА_11 , умисно замовчуючи інформацію про відсутність офіційних договорів, довіреностей чи інших документів, що свідчать про статус представника - заводів виробників будівельних матеріалів, усвідомлюючи що вона, не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобов'язання за домовленостями про доставку до місця проживання гр. ОСОБА_11 , замовлених нею будівельних матеріалів «металевих труб», викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, запропонувала гр. ОСОБА_11 , укласти з нею усний договір із доставки будівельного матеріалу «металевих труб», як з виконавцем ФОП ОСОБА_6 . При цьому, бажаючи гарантовано схилити гр. ОСОБА_11 , до укладання з нею такого договору ОСОБА_6 повідомила, що оплату за замовлені металеві труби, вартість яких на її розсуд складає 16 416 гривень 00 копійок, можливо здійснювати частинами на власний розсуд ОСОБА_11 , і що лише після сто відсоткової оплати за замовлення, ОСОБА_6 виконає свої договірні зобов'язання в найкоротший строк, ввівши таким чином гр. ОСОБА_11 , в оману під впливом спокусливої вигоди. У свою чергу гр. ОСОБА_11 , будучи введеною в оману і знаходячись під значним психологічним тиском збоку гр. ОСОБА_6 , погодилась сплатити 16416 гривень 00 копійок за вказаними ОСОБА_6 умовами, після чого перебуваючи під впливом спокусливої вигоди, продовжуючи знаходитись у стані легковажної довірливості у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою вул. Леоніда Бородича 17, в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу, виходячи із почуття довіри до ОСОБА_6 , і оманливої впевненості, що вона як продавець діє правильно і добросумлінно, добровільно передала ОСОБА_6 , власні грошові кошти в сумі 8000 гривень 00 копійок (вісім тисяч гривень) готівкою в якості часткової попередньої оплати за майбутню доставку «металевих труб», а ОСОБА_6 отримавши вказані грошові кошти, надала гр. ОСОБА_11 товарний чек на суму 8000 гривень 00 копійок, без номеру від 09.02.2015 року зі своєю печаткою ФОП « ОСОБА_6 », після чого ОСОБА_11 , вийшла із приміщення вказаного магазину та пішла до місця свого мешкання, очікуючи на майбутнє виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань щодо доставки будівельного матеріалу «металеві труби» після повної сплати грошових коштів. 30 березня 2015 року в період часу з 10:00 до 11:00 години, гр. ОСОБА_11 , продовжуючи перебуваючи під впливом спокусливої вигоди, знаходитись у стані легковажної довірливості, прийшла до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою АДРЕСА_2 де, виходячи із почуття довіри до ОСОБА_6 , і оманливої впевненості, що вона як продавець діє правильно і добро сумлінно, особисто, добровільно передала їй власні грошові кошти в сумі 5420 гривень 00 копійок (п'ять тисяч чотириста двадцять гривень) готівкою, в якості додаткової попередньої оплати за майбутню доставку «металевих труб». У цей час, ОСОБА_6 , отримавши вказані грошові кошти в сумі 5420 гривень 00 копійок, дописала у раніше виданому гр. ОСОБА_11 товарному чеку без номеру від 09.02.2015 року суму 5420 гривень 00 копійок, викликаючи тим самим додаткове довір'я до себе використовуючи для цього юридичні стосунки, після чого ОСОБА_11 , вийшла із приміщення вказаного магазину та пішла до місця свого мешкання, маючи хибну думку і неправдиве уявлення про майбутнє виконання ОСОБА_6 , своїх зобов'язань щодо доставки будівельного матеріалу «металеві труби» після повної сплати грошових коштів. 30 квітня 2015 року в період часу з 10:00 до 11:00 години, гр. ОСОБА_11 , продовжуючи перебувати під впливом спокусливої вигоди, знаходячись у стані легковажної довірливості, прийшла до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою АДРЕСА_2 де, виходячи із почуття довіри до ОСОБА_6 , і оманливої впевненості, що вона, як продавець, діє правильно і добро сумлінно, особисто, добровільно передала їй власні грошові кошти в сумі 2000 гривень 00 копійок (дві тисячі гривень) готівкою, в якості додаткової попередньої оплати за майбутню доставку «металевих труб». У цей час, ОСОБА_6 , отримавши вказані грошові кошти в сумі 2000 гривень 00 копійок, власноручно дописала в раніше виданому товарному чеку без номеру від 09.02.2015 року суму 2000 гривень 00 копійок, викликаючи тим самим додаткове довір'я до себе використовуючи для цього юридичні стосунки, після чого ОСОБА_11 , вийшла із приміщення вказаного магазину та пішла до місця свого мешкання, маючи хибну думку і неправдиве уявлення про майбутнє виконання ОСОБА_6 , своїх зобов'язань щодо доставки будівельного матеріалу «металеві труби» після повної сплати грошових коштів. 30 травня 2015 року приблизно в 11:00 години, гр. ОСОБА_11 , продовжуючи перебувати під впливом спокусливої вигоди, знаходячись у стані легковажної довірливості, прийшла до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою АДРЕСА_2 де, виходячи із почуття довіри до ОСОБА_6 , і оманливої впевненості, що вона як продавець діє правильно і добро сумлінно, особисто, добровільно передала їй власні грошові кошти в сумі 1000 гривень 00 копійок ( тисячу гривень) готівкою, в якості додаткової попередньої оплати за майбутню доставку «металевих труб». У цей час, ОСОБА_6 , отримавши вказані грошові кошти в сумі 1000 гривень 00 копійок, в раніше виданому товарному чеку без номеру від 09.02.2015 року власноручно дописала суму 1000 гривень 00 копійок, після чого зробила позначку «оплата 100%», викликаючи тим самим додаткове довір'я до себе використовуючи для цього юридичні стосунки, після чого пообіцяла ОСОБА_11 , щоб остання чекала близько двох тижнів на доставку будівельного матеріалу «металеві труби» за місцем ї мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, у період з 30.05.2015 року по 30.05.2016 року включно, ОСОБА_6 , свої зобов'язання перед ОСОБА_11 , щодо доставки будівельного матеріалу «металеві труби», згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 16416 гривень, які витратила на власні потреби.
Вона ж анологічним способом, 20.03.2015 року, свої зобов'язання перед ОСОБА_9 , щодо доставки будівельного матеріалу в частині утеплювачу будинку «Поліфасаду», згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 17100 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Також, 12.08.2015 року ОСОБА_6 , анологічним способом, свої зобов'язання перед ОСОБА_24 , щодо доставки решти будівельного матеріалу не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілій на загальну суму 99703 гривні 00 копійок.
Надалі, 31.08.2015 року, ОСОБА_6 аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_12 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 34 836 гривень, які витратила на власні потреби.
Крім того, 01.10.2015 року ОСОБА_6 аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_25 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 8669,70 грн, які витратила на власні потреби.
Також, 12.10.2015 року ОСОБА_6 аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_19 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 4 438 гривень 38 копійок, які витратила на власні потреби.
06.11.2015 року ОСОБА_6 аналогічним способом, свої зобов'язання перед ОСОБА_13 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 25 000 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Надалі, 23.11.2015 року ОСОБА_6 , анологічним способом свої зобов'язання перед гр. ОСОБА_26 , щодо доставки будівельного матеріалу не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 22 753 гривні 00 копійок.
25.12.2015 року, ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_27 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 3249 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Надалі, 29.02.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед гр. ОСОБА_28 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму29230 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
01.03.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед гр. ОСОБА_18 , щодо доставки будівельного матеріалу не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 3711 гривень 34 копійки.
Надалі, 19.03.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_21 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 26976 гривень 76 копійок, які витратила на власні потреби.
Крім того, 31.03.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_20 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 37198 гривень 56 копійок, які витратила на власні потреби.
02.04.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_29 ,щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 2184 гривень 74 копійок, які витратила на власні потреби.
Також 05.05.2016 року ОСОБА_6 , анологічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_23 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілій на загальну суму 2281 гривень 60 копійок, які витратила на власні потреби.
Також, 16.05.2016 року ОСОБА_6 аналогічним способом свої зобов'язання перед гр. ОСОБА_30 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 1549 гривень 59 копійок, які витратила на власні потреби.
Крім того, 18.05.2016 року ОСОБА_6 анологічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_31 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 7348 гривень 20 копійок, які витратила на власні потреби.
20.05.2016 року ОСОБА_6 аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_32 , щодо доставки будівельного матеріалу в частині профлист №10 кольору «вишня» розміром 1.19x1.40x16, розміром 1.19x1x10, розміром 1.19x1.5x21 в загальній кількості 76.03 квадратних метри, саморізи по металу в кількості 500 штук, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 8182 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Надалі, 24.05.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом, свої зобов'язання пере ОСОБА_33 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 3000 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Також, 31.05.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом, свої зобов'язання перед ОСОБА_34 щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 881 гривень 96 копійок, які витратила на власні потреби.
31.05.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед гр. ОСОБА_14 ,щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 9242 гривень 75 копійок, які витратила на власні потреби.
Крім того, 01.06.2016 року, ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_35 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 7523 гривні 00 копійок, які витратила на власні потреби.
03.06.2016 року, ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_36 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілій на загальну суму 804 гривні 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Надалі, 07.06.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом свої зобов'язання перед ОСОБА_37 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 5580 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
11.06.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом, свої зобов'язання перед ОСОБА_38 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 3000 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Також, 21.06.2016 року ОСОБА_6 аналогічним способом в період з 21.06.2016 року по 28.06.2016 року включно свої зобов'язання перед ОСОБА_16 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 2000 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Крім того, 29.06.2016 року ОСОБА_6 аналогічним способом в період з 08.07.2016 року по 02.08.2016 року включно, свої зобов'язання перед ОСОБА_15 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 500 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
07.07.2016 року ОСОБА_6 аналогічним способом, своїх зобов'язань щодо доставки будівельного матеріалу в строк до 14.07.2016 року. Таким чином, в період з 07.07.2016 року по 14.07.2016 року і по теперішній час включно свої зобов'язання перед ОСОБА_17 ,щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 6970 гривень 99 копійок, які витратила на власні потреби.
12.07.2016 року ОСОБА_6 аналогічним способом своїх зобов'язань щодо доставки будівельного матеріалу. В період з 15.07.2016 року по 02.08.2016 року включно, ОСОБА_6 , свої зобов'язання перед ОСОБА_39 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 1324 гривень 80 копійок, які витратила на власні потреби.
10.08.2016 року ОСОБА_6 аналогічним способом, в період з 16.08.2016 року до 19.08.2016 року і по теперішній час включно, свої зобов'язання перед гр. ОСОБА_40 , щодо доставки будівельного матеріалу останньому згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 2500 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
12.08.2016 року ОСОБА_6 аналогічним способом, в період з 15.08.2016 року по 08.09.2016 року включно свої зобов'язання перед ОСОБА_41 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 800 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Надалі, 17.08.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом період з 17.08.2016 року до 22.08.2016 року і по теперішній час включно свої зобов'язання перед гр. ОСОБА_42 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну суму 1600 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
19.08.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом в період з 19.08.2016 року до 29.08.2016 року і по теперішній час включно свої зобов'язання перед ОСОБА_43 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток потерпілому на загальну суму 6329 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Крім того, 26.08.2016 року ОСОБА_6 , аналогічним способом в період з 26.08.2016 року до 02.09.2016 року і по теперішній час включносвої зобов'язання перед гр. ОСОБА_22 , щодо доставки будівельного матеріалу, згідно домовленостей не виконала, чим завдала майновий збиток на загальну сум 5000 гривень 00 копійок, які витратила на власні потреби.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом і викладені у вироку, доведеність її винуватості у вчиненні злочинів і правильність кваліфікації її, просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити. Вказує на неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що, суд першої інстанції не надав належної оцінки даним про те, що вона скоїла кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. За місцем проживання характеризуюся посередньо, раніше не судима, під наглядом у лікаря-псігхіатра та лікаря-нарколога не перебувала та не перебуває, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 20.02.201 2 року була фізичною особою-підприємцем, а також не врахував те, що повне відшкодування завданої шкоди частині потерпілих, що можна вважати частковим відшкодуванням загального розміру завданої шкоди
Не врахував в повному обсязі обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
А тому враховуючи викладене просить просить вирок в частині призначення покарання змінити, призначивши йому покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України.
Також погоджуючись з вказаним вироком прокурор, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом і викладені у вироку, доведеність винуватості у вчиненні злочину і правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити. Вказує на неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що приймаючи рішення про призначення покарання обвинуваченій у виді обмеження волі, суд першої інстанції не навів переконливих підстав, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових злочинів.
Мотивуючи призначене покарання суд першої інстанції встановив, що обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої є її щире каяття.
Про те не звернув уваги на те шо - щире каяття це перед усім морально-психологічне явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчинених нею злочинів. їх наслідків, прагнення усунути заподіяну школу та рішенні особи більше не вчиняти злочинів, що має віднайти свій зовнішній прояв.
Фактично, щире каяття з боку обвинуваченої, як свідчать матеріали кримінального провадження, було викликано тільки спробою зменшення кримінальної відповідальності, що підтверджується відсутністю жодної дії. направленої па добровільне відшкодування обвинуваченою завданої шкоди будь кому із потерпілих з моменту повідомлення їй підозри у вчиненні першого епізоду злочину і до винесення судом обвинувального вироку, а також відмова в ході досудового слідства і судового розгляду у повідомленні місця зберігання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, або їх використання.
Таким чином, у вказаному вироку, судом першої інстанції надано невірну оцінку відповідності ступеню тяжкості кожного із вчинених злочинів особі обвинуваченої ОСОБА_6 та щирості її каяття, внаслідок чого у мотивувальній частині вирок' судом по зазначено про те. які саме обставини про особу підсудної ОСОБА_6 суд встановив і визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості Кожного із вчинених нею злочинів і впливають па пом'якшення покарання за кожним інкримінованим їй злочином і в цілому, що дає можливості суду дійти до обґрунтованого Припущення про те, що призначення ОСОБА_44 покарання у виді 2 років обмеження волі є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення засудженої і попередження нових злочинів.
Враховуючи вищевикладене просить вирок в частині призначення покарання скасувати та ухвалити свій вирок, яким визнати вчинення ОСОБА_45 інкримінованих її злочинів за відсутності пом'якшуючих обставин, та яким ОСОБА_6 визнати винною та призначити покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
В судовому засіданні під час апеляційного розгляду обвинувачена та її захисник підтримали її апеляційну скаргу, просили її задовольнити в повному обсязі та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити в повному обсязі та заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої.
Потерпілий підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив її задовольнити в повному обсязі та заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора, захисника обвинуваченоЇ, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційних скарг підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. При цьому суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, не вправі встановлювати й доказувати факти, які не були встановлені та не доведені судом першої інстанції. Отже, суд апеляційної інстанції виходить з того, що було встановлено вироком суду першої інстанції.
За змістом ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обов'язковою умовою застосування такого порядку судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Суд зобов'язаний з'ясувати, чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання їх є добровільним, та роз'яснити сторонам, що, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Якщо принаймні одна з наведених обставин заперечується будь-ким із учасників судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч. 3 ст. 349 КПК України, застосована бути не може.
Практикою Європейського суду з прав людини визнано і про це, вказано в рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Олександр Смірнов проти України», що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатись на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або для обґрунтування своїх рішень.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом першої інстанції цих вимог закону дотримано не було.
Так, при проведенні судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд виходив з того, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнала в повному обсязі, та на підтвердження її вини у вироку послався саме на ці показання обвинуваченої, згідно яких вона підтвердила фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті.
Під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, обвинувачена пояснила, що свою вину у інкримінованому злочині визнає частково.
Також, звернув увагу на те, що в повній мірі не розумів змісту та наслідків ч.3 ст.349 КПК України, оскільки в повній мірі не цих наслідків їй ніхто не роз'яснював, тому погодилась на проведення судового розгляду за спрощеною процедурою тому, вважає, що суд не мав права розглядати провадження щодо неї у скороченому порядку та повинен був дослідити докази у кримінальному провадженні у повному обсязі .
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, незважаючи на вищевикладене та позицію обвинуваченого, безпідставно обмежився дослідження фактичних обставин провадження лише допитом обвинуваченої та вивченням характеризуючих матеріалів провадження, належним чином не з'ясувавши обставини вчинення інкримінованого злочину, викладені в обвинувальному акті, та безпідставно здійснив судовий розгляд провадження у спрощеному порядку, передбаченому ч.3. ст.349 КПК України, чим порушив право обвинуваченої на захист та позбавив його права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допущені порушення кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, враховуючи, що розгляд провадження місцевим судом відбувався за скороченою процедурою, без дослідження усіх доказів, позбавлений можливості усунути допущені судом порушення, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та винести нове рішення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Порушення судом першої інстанції вищенаведених вимог кримінального процесуального закону не відноситься до передбаченого в ч. 1 ст. 415 КПК України переліку безумовних підстав призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Проте, відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України. Колегія суддів вважає, що такими загальними засадами кримінального провадження у цьому випадку є верховенство права та законність, дотримання яких не було забезпечено судом під час розгляду кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та прокурора, у зв'язку з допущенням судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, з урахуванням загальних засад кримінального провадження і з метою забезпечення права обвинуваченого на захист, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Скасовуючи вирок суду за наведених підстав, колегія суддів не входить в обговорення всіх доводів поданих апеляційних скарг, однак вважає, що вони, підлягають перевірці під час нового судового розгляду, як такі, що мають суттєве значення у цьому кримінальному провадженні.
При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, створити сторонам необхідні умови для забезпечення рівних прав у наданні доказів на підтвердження своїх позицій і доведенні перед судом їх переконливості та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам закону.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга обвинуваченого та прокурора підлягають частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції - задовольнити частково.
Вирок Довгінцевського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року, ухвалений стосовно ОСОБА_6 - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
_____________ ____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3