про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2018 р. м. Чернівці справа № 717/1058/18
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Кельменецького відділення Сокрирянського ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області Пижівської Н.М. та виконавця Телешман Н.М. про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити дії.
В серпні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Кельменецького районного суду Чернівецької області із вказаним позовом, в якому просить:
- скасувати незаконну вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-346-11 від 20.07.2018 р. у сумі 2514,02 грн, прийняту заступником керівника ГУ ДФС у Чернівецькій області Пижівською Н.М. та виконавцем Телешман Н.М. Кельменецького відділення Сокрирянського ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області;
- зобов'язати Кельменецьке відділення Сокирянського ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області зняти з обліку платників єдиного внеску фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16.08.2018 р. у справі №717/1058/18 позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Кельменецького відділення Сокирянської ОДПІ Пижівської Н.М. та виконавця Телешман Н.М. про скасування вимоги про сплату боргу та зобов'язання вчинити дії, передати Чернівецькому окружному адміністративному суду за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу №717/1058/18 передано судді Чернівецького окружного адміністративного суду Левицькому Василю Костянтиновичу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як видно із змісту адміністративного позову, позивач не зазначив реєстраційні номера облікових карток платників податків відповідачів або їх серії та номери паспортів.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94 КАС України).
Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.
Судом також встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.
Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази:
- заяву від 26.07.2018 р. про переведення на пенсію за віком;
- податкову декларацію від 08.02.2015 р.;
- звіт про суми нарахування та суми нарахованого єдиного внеску з додатками за 2014 р.;
- нульову річну податкову декларацію про майновий стан та доходи, подану 13.01.2016 р.;
- нульову звітність за 2015 р.;
- нульову декларацію та нульову звітність за 2016 р., подану 08.01.2017 р.;
- докази проведення 27.01.2017 р. державним реєстратором Кельменецької державної адміністрації Дворніченим С.В. державної реєстрації припинення підприємницької діяльності та анулювання свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 НОМЕР_1 виданого 22.08.2002 р.;
- докази закриття виконавчого провадження №44465790.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог одночасно майновий і немайновий.
Отже, при поданні позову до суду позивачу, як фізичній особі-підприємцю, необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн та за вимогу майнового характеру у розмірі 704,80 грн, а всього 2466,80 грн.
Однак, позивач не сплатив судовий збір за поданий до суду позов, а також не надав документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, всупереч вказаній нормі, позивачем в позовній заяві не зазначено про те, чи ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали направити позивачу.
4. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький