Справа № 675/1480/18
Головуючий у 1-й інстанції: Столковський В.І.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
11 вересня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Хлистун С.В.,
представника відповідача: Роюк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2018 року (м. Ізяслав) у справі за заявою ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни,
в червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області із заявою, в якій просить замінити стягувача ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на його спадкоємця ОСОБА_3 у виконавчому листі № 2-а/2207/1512/11, який виданий 04 лютого 2014 року Ізяславським районним судом Хмельницької області по справі № 2-а/2207/1512/11 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2018 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Замінено стягувача ОСОБА_4 на його спадкоємця ОСОБА_3 у виконавчому листі № 2-а/2207/1512/11, який виданий 04 лютого 2014 року Ізяславським районним судом Хмельницької області по справі № 2-а/2207/1512/11 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати.
ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь заявника в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 травня 2011 року у справі № 2-а/2207/1512/11, зокрема, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 27 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 травня 2011 року було залишено без змін.
04 лютого 2014 року на виконання вказаного судового рішення Ізяславським районним судом Хмельницької області було видано виконавчий лист № 2-а/2207/1512/11.
Згідно з повідомленням відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 12 червня 2018 року № 02.1-17/2312 за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 12 червня 2018 року виконавчий лист Ізяславського районного суду № 2-а/2207/1512/11 на виконанні в органах державної виконавчої служби не перебував та не перебуває.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач ОСОБА_4 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізяславського районного управління юстиції у Хмельницькій області.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 липня 2013 року спадкова справа № 192/2013 р., зареєстрована в реєстрі за № 999, спадкоємцем ОСОБА_4 є заявник по справі ОСОБА_3, який згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 є сином спадкодавця.
З метою заміни сторони у виконавчому провадженні ОСОБА_3 звернувся до суду з відповідною заявою.
Розглядаючи вказану заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку стосовно наявності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За змістом ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до положень ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї сторони виконавчого провадження за подання державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Тобто, вчинення дій щодо заміни сторін у виконавчому провадженні можливе лише в разі наявності такого провадження.
Водночас, вказані положення ст. 379 КАС України застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
При цьому, виконання судових рішень - це завершальна стадія судового процесу, а саме: завершальний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.
Відповідно до ч.5. ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У силу ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно ч. 4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, право на отримання заборгованості з пенсії правонаступник має у випадку, якщо пенсія була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак не отримана померлим.
Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
Питання виконання судових рішень неодноразово було предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначений Суд наголосив: "... пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст. 6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Що стосується посилання апелянта на те, що судове рішення набрало чинності вже після смерті стягувача, а відтак відсутні підстави для заміни стягувача, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими.
Судова колегія зазначає, що вказане рішення є чинним та обов'язковим до виконання, а правонаступник ОСОБА_3 має право на отримання заборгованості з пенсії, оскільки вона присуджена останньому на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, однак не отримана померлим.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню шляхом заміни стягувача у виконавчому листі № 2-а/2207/1512/11, виданому 04 лютого 2014 року Ізяславським районним судом Хмельницької області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 вересня 2018 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.