Справа №766/4128/18
н/п 1-кс/766/12812/18
12.09.2018 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 , розглянувши клопотання в.о. заступника начальника СВ ХВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Херсонської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: накласти арешт на нерухоме майно (садибний житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розгляд клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України провести без повідомлення та участі ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилався на те, що 14.02.2018 до чергової частини Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області надійшла заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо прийняття мір до ОСОБА_7 , який здійснив підробку документів на право власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріали за даною заявою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018230020000456 від 15.02.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Також, 10.09.2018 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018230040003335, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Та 10.09.2018 матеріали досудових розслідувань за №№ 12018230020000456 та 12018230040003335 були об'єднані в одне кримінальне провадження.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_8 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке він фактично прийняв у спадщину.
В листопаді 2017 року ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Інших спадкоємців у ОСОБА_8 немає. На даний час в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області знаходиться цивільна справа № 766/21209/17 (суддя ОСОБА_10 ) за зверненням ОСОБА_6 про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією родиною.
В лютому 2018 року ОСОБА_6 стало відомо, що 09.11.2017 державним реєстратором ХФ КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_11 була здійснена реєстрація права власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 23279042, індексний номер 38041214 від 09.11.2017). Внаслідок зазначених шахрайських дій за ОСОБА_12 було зареєстровано право власності на вищезазначений житловий будинок. Запис про право власності № 23279042 державний реєстратор ОСОБА_11 здійснила на підставі технічного паспорту НОМЕР_1 , виданого 06.11.2017 КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради. Після зазначених дій, 26.12.2017 на підставі договору дарування дане нерухоме майно було відчужене на користь доньки ОСОБА_12 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В Державному нотаріальному архіві Херсонської області міститься договір від 04.07.1957, за яким земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_8 у безстрокове користування для будівництва житлового будинку.
Також, в ході тимчасового доступу до документів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області встановлено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру кадастровий номер земельної ділянки по АДРЕСА_1 не визначався.
Згідно пункту 42 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992 р. подаються:
1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що державний реєстратор ОСОБА_11 здійснила реєстрацію права власності на нерухоме майно - садибний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи підроблений офіційний документ, в якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що не відповідає дійсності.
В ході досудового розслідування від потерпілого ОСОБА_6 надійшло клопотання про вжиття заходів щодо накладення арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
Власника майна в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Відповідно до ст. 107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий просить накласти арешт на вказане майно з метою його збереження як речового доказу, однак до клопотання не долучена постанова про визнання вищезазначеного майна речовими доказами, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Крім того, пунктом 2 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Проте, на погляд слідчого судді, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не є предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки матеріали кримінального провадження не містять в собі доказів права власності на цей об'єкт нерухомості за потерпілим ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, суддя
В задоволенні клопотання в.о. заступника начальника СВ ХВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Херсонської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна - відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.
СуддяОСОБА_1