12.09.2018 Справа №607/4429/18
12 вересня 2018 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Черніцької І.М.
при секретарі судового засідання Бойко І.І.
сторони в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, третя особа - інспектор роти №1 батальйону УПП м.Тернопіль ДПП рядовий поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м.Тернополі Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор роти №1 батальйону УПП м.Тернопіль ДПП рядовий поліції ОСОБА_2 про скасування постанови серії БР №482856 від 15 лютого 2018 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 15 лютого 2018 року інспектором поліції ОСОБА_2 була винесена постанова серії БР №482856 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Зокрема, йому ставиться у винну те, що 15 лютого 2018 року о 05 год. 00 хв. на автомобільній дорозі М19 «Тернопіль-Львів», він керуючи транспортним засобом, здійснив обгін іншого транспортного засобу ближче ста метрів до пішохідного переходу поза межами населеного пункту, чим порушив вимоги п.14.6 в ПДР.
З даною постановою не згідний, оскільки викладені у постанові дані не відповідають дійсним обставинам справи та не підтвердженні будь-якими доказами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. Вказав, що позов не визнає, вважає його необгрунтовним. Факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується обставинами викладеними у постанові та відеоматеріалами, долученими до відзиву.
До початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою проведено заміну відповідача з Управління патрульної поліції в м.Тернополі на Управління патрульної поліції в Тернопільській області.
У судове засідання позивач не з'явився, хоча про час та місце був належним чином повідомлений. Попередньо подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов визнає та просить задовольнити.
Позивач був присутній у попередньому судовому засіданні позов підтримав.
Представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.
Представник відповідача був присутній в попередньому судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Судом встановлено, що 15 лютого 2018 року поліцейським УПП в Тернопільській області винесена постанова серії БР №482856 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 15 лютого 2018 року о 05 год. 00 хв. на автомобільній дорозі М19 «Тернопіль-Львів», позивач керуючи транспортним засобом, здійснив обгін іншого транспортного засобу ближче ста метрів до пішохідного переходу поза межами населеного пункту, чим порушив вимоги п.14.6 в ПДР.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність, у тому числі, за порушення правил обгону.
Встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили факт порушення позивачем вимог п.14.6 в ПДР, а саме обгін ближче ніж за 100 м перед пішохідним переходом.
Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом суду не надав.
Долучені до відзиву відеоматеріали з нагрудних камер працівників поліції не були досліджені в судовому засіданні, оскільки відео не відкривалось та оформлене неналежним чином. Суд, надав представнику відповідача час на усунення даного недоліку, проте представник відповідача не надав відеоматеріали, які б суд зміг дослідити та оцінити в судовому засіданні, як доказ по вищевказаній справі.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належним, достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.
Сама по собі постанова, без інших належних та допустимих доказів, не підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 15 лютого 2018 року слід скасувати, а провадженні у справі закрити.
Керуючись ст.55 Конституції України, ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 (вул. Тарнавського, 8/44, м. Тернопіль) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області (вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль), третя особа - інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП рядовий поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим від 15 лютого 2018 року задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №482856 від 15 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 12 вересня 2018 року.
Головуючий суддяОСОБА_3