08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1346/18
381/3082/18
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2018 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріали позовної заяви Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради до ОСОБА_1 Нурудін Еседулаєвича, третя особа: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
У вересні 2018 року позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з даним позовом.
Згідно положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як вбачається з позовної заяви, вона не містить повних анкетних даних відповідача та третьої особи, зазначення їх реєстраційного номеру облікової картки платника податків та або номер і серію паспорта відповідача та третьої особи, офіційну електронну адресу позивача та інших учасників судового провадження.
Так, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач зазначає, що останнім відомим місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 Нурудін Еседулаєвича є АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Федерації.
Між тим, положеннями п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;
Відповідно до ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України.
За загальним правилом встановленим ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
У статті 76 вказаного вище закону визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Вказана позиція також викладена в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом».
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Мінської конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22 січня 1993 року, яка була ратифікована Україною 10.11.1994, та регулює відносини з приводу надання правової допомоги між Україною та ОСОБА_3 Федерацією, то, якщо в частинах II-V цього розділу не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони, а позови до юридичних осіб подаються в суди Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган управління юридичної особи, його представництво або філія.
В частинах II-V розділу, який регулює відносини у цивільних і сімейних справах не врегульовано питання щодо підсудності справ про позбавлення батьківських прав.
Проте, звертаючись до суду з даним позовом, стороною позивача не зазначено та не надано доказів, що останнє зареєстроване місце проживання/перебування відповідача було на території міста Фастів чи Фастівському районі, що більша частина рухомого/нерухомого майна відповідача знаходиться на території міста Фастів чи Фастівського району, які б дали позивачу правові підстави звертатися до Фастівського міськрайонного суду з даним позовом.
Окрім того, стороною позивача не надано суду доказів того, що між сторонами було укладено угоду про визначення підсудності вказаної справи саме Фастівському міськрайонному суду.
Окрім того, ч. 2 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно ч. 4 вищенаведеної статті копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Між тим, всупереч вказаним вище вимогам законодавства, оригінал «Свидетельства о рождении» позивачем до позовної заяви не додавався, а надана суду копію без належного їх засвідчення.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року розгляд цивільних справ з іноземним елементом здійснюється за «законом суду», тобто юридичною підставою застосування іноземного права на території України є норми ЦПК України, Закон України «Про міжнародне приватне право».
Так, статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка певною мірою дублюється ст. 498 ЦПК України, визначено, що у разі, якщо, при розгляді справи з іноземним елементом, у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому ЦПК України або міжнародним договором України.
Таким чином, відповідно до ст. 128 та ч. 1 ст. 498 ЦПК України, повідомлення відповідача має здійснюватися за правилами, передбаченими відповідним міжнародним договором України, тобто згідно з Мінською конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 23.01.1993 року, яка застосовується при провадженні у справах за участю громадян ОСОБА_3 Федерації.
Відповідно до ст. 17 Мінської конвенції при виконанні даної конвенції Договірні сторони користуються державною мовою Договірної сторони або російською мовою.
Згідно з ч.1 ст.10 Мінської конвенції, запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на цій мові.
Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом, позивач повинен надати до суду не тільки позовну заяву з доданими до неї документами викладені державною мовою, а й копію позовної заяви з додатками до неї, які повинні бути перекладені на російську мову та завірені належним чином, оскільки сторона цивільного процесу є громадянином іноземної держави,
Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради до ОСОБА_1 Нурудін Еседулаєвича, третя особа: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Осаулова