Справа № 826/16261/17
11 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року, суддя Аверкова В.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зобов'язання відповідача надати дозвіл (будівельний паспорт) на забудову земельної ділянки для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу від 14 червня 2016 року ОСОБА_3 придбано земельну ділянку, площею 0,1000 гектара, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; за складом угідь земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.
У червні 2017 року позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) із клопотанням про надання дозволу (будівельного паспорту) на забудову земельної ділянки для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1.
Листом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26 червня 2017 року № 1120/17/12-3/27-17 позивачу відмовлено у наданні дозволу (будівельного паспорту) на забудову земельної ділянки для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1.
Підставою для відмови стало те, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування.
Разом з тим, позивачу вказано, що зазначені у його зверненні наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804.
У зв'язку із викладеним, Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повернуто ОСОБА_3 подані документи.
Вважаючи вищезазначене рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм земельного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 року, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Пунктом 2.4 вказаного Порядку передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема, з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.
Як убачається із матеріалів справи, листом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26 червня 2017 року № 1120/17/12-3/27-17 позивачу відмовлено у наданні дозволу (будівельного паспорту) на забудову земельної ділянки для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування, а наміри позивача, що зазначені у його зверненні не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804.
Колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у наданні дозволу на забудову земельної ділянки для будівництва житлового будинку.
Згідно з п.1.3 Порядку №103 параментри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
В силу п.2.4 Порядку №103 при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки увимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще і відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.
Як убачається з оскаржуваного судового рішення, суд зобов»язав департамент містобудування та архітектури надати дозвіл (будівельний паспорт) на забудову земельної ділянки для будівництва житлового будинку по вул. О.Шмідта.18-г у м. Києві, фактично не перевіривши відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.
За змістом ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затевердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Статтею 17 Закону визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та дана обставина підтверджується матеріалами справи, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування.
Земельна ділянки по АДРЕСА_1 у м Києві відповідно до рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року №53/1263 передана гр. ОСОБА_4 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (державний акт на право на землю від 15.04.2004 року).
Позивач придбав зазначену земельну ділянку відповідно до договору купівлі-продажу від 14.06.2016 року.
Вищезазначена обставина підтверджується наданою до суду інформацією, що викладена у листі, отриманого на вимогу суду від Департаменту земельних ресурсів від 13.07.2018 року.
Крім того, Департамент земельних ресурсів повідомив, що Київська міська рада за поданням Департаменту не приймала рішень щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до довідки (витяг) з містобудівного кадастру, фрагмент схеми функціонального зонування території за чинною містобудівною документацією, функціональне призначення за чинною містобудівною документацією земельної ділянки, що належить позивачу - території зелених насаджень загального користування. Зазначені дані, оформлені довідкою (витягом), є невід'ємною частиною Генерального плану міста, що підтвердила в судовому засіданні представник Департаменту.
Доводи позивача про те, що йому лише в ході розгляду даної справи стало відомо, що Київська міськрада у 2002 році затвердила своїм рішенням Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, відповідно до якого придбану ним земельну ділянку за функціональним призначенням було віднесено до території зелених насаджень загального користування, колегія суддів не бере до уваги, оскільки на час розгляду даної справи таке рішення є діючим, не скасовано та не визнано нечинним, а тому є обов'язковим для виконання. Позивач як власник земельної ділянки зазначене рішення Київради щодо функціонального призначення належної йому земельної ділянки у встановленому законом порядку не оскаржив.
Щодо посилання суду першої інстанції на Інформаційну довідку Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, згідно якого зазначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то колегія суддів вважає, що вони не спростовують встановленого функціонального призначення земельної ділянки, що вказаний в Генеральному плані міста Києва.
Згідно ч.1 ст.3 вищезазначеного Закону об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою комплексом об'єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно містобудівної документації на місцевому рівні.
Отже, з урахуванням вищезазначених доводів, колегія суддів приходить до висновку, що Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) правомірно відмовив надати позивачу дозвіл (будівельний паспорт) на забудову земельної ділянки для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 у м Києві, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на периіод до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28 березня 2002 року, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року справа № 405/10324/14-а.
Згідно ст. 315,317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія судідв вважає за необхідне рішення Окружного адміністративного суду м Києва від 03 квітня 2018 року скасувати, оскільки воно прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Депаратаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 12 вересня 2018 року.