Іменем України
Київ
11 вересня 2018 року
справа №810/2804/14
адміністративне провадження №К/9901/8071/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у складі судді Журавель В.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у складі колегії суддів Епель О.В., Карпушової О.В., Кобаля М.І. у справі №810/2804/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові будівельні матеріали» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
12 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові будівельні матеріали» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2013 року №0001952201/1397 та №0001942201/1396, з мотивів безпідставності їх прийняття.
03 грудня 2014 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 22 квітня 2015 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов Товариства задоволений повністю, скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 20 грудня 2013 року №0001952201/1397 в частині визначення завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 148757 грн. та скасоване у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2013 року №0001942201/1396 з податку на прибуток на суму 3758538 грн.
Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність податковим органом у частині визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, з урахуванням результатів експертних досліджень судової експертизи призначеної та проведеної у межах цієї справи.
06 травня 2015 року відповідачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, податковий орган просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У касаційній скарзі відповідач відтворює обставини справи та нормативно-правове обґрунтування викладене в акті перевірки, запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.
29 травня 2015 року позивачем надані заперечення на касаційну скаргу відповідача до Вищого адміністративного суду України, в яких Товариство наводить заперечення на доводи позивача в розрізі податків та спірних правопорушень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
14 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №810/2804/14.
28 квітня 2016 року справа №810/2804/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
24 січня 2018 року справа №810/2804/14 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/8071/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32843212, перебуває на податковому обліку податкового органу з 07 квітня 2004 року, є платником податку на додану вартість з 20 квітня 2004 року.
Податковим органом у листопаді 2013 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 29 листопада 2013 року №1239/2201/32843212 (далі акт перевірки).
20 грудня 2013 року на підставі висновків акту перевірки керівником податкового органом прийняті два податкових повідомлення - рішення, з двох різновидів податків податку на прибуток та податку на додану вартість.
Податковим повідомленням-рішенням №0001942201/1396 прийнятим згідно з пунктом 54.3 (без визначення підпункту) статті 54 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 153.8.1 пункту 153.8 статті 153 цього кодексу, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3565758 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 192780 грн. на підставі абзацу два пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №0001952201/1397 прийнятим згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 102.5 статті 102, пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2012 року на 169622 грн.
В межах справи призначена та виконана судово-економічна експертиза, результати якої викладені у висновку від 31 жовтня 2014 року № 7530/14-45, який долучений до матеріалів справи, врахований судами попередніх інстанцій при ухвалені судових рішень, які висновувалися на тому, що висновком експерта зазначено про помилковість розрахунків податкового органу та не підтвердження їх документально інформацією наведеною актом перевірки Товариства.
По податку на прибуток.
Висновками акту перевірки встановлено заниження валового доходу з податку на прибуток на загальну суму 3 565 758 грн., яке складається із двох різновидів порушень, а саме, заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 9548858 грн. за неповернутою станом на 01 квітня 2011 року кредиторською заборгованістю, яка виникла в грудні 2007 року та заниження доходів на 2011 рік в сумі 1604800 грн. та за 2012 рік в сумі 3672000 грн. за встановленим перевіркою подвійним включенням до валових витрат вартості акцій за договорами міни цінних паперів.
Оцінюючи спір в частині неповернутої станом на 01 квітня 2011 року кредиторської заборгованості, яка виникла в грудні 2007 року, суд апеляційної інстанції встановив, що пунктом 2.4 договору від 06 серпня 2007року укладеного між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво та реконструкція» визначено дату остаточного розрахунку датою підписання остаточного акту здачі-приймання робіт, який складений між сторонами 31 грудня 2010 року, внаслідок чого саме з цієї дати слід відраховувати трьохрічний строк позовної давності, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що правова підстава для віднесення позивачем заборгованості за цим договором до безнадійної, у розумінні підпункту 14.1.11 «а» пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, за певних умов могла б виникнути у Товариства лише 31 грудня 2013 року, а не станом на 01 квітня 2011 року, як це зазначено відповідачем в акті перевірки та стало підставою для прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд визнає помилковим висновок податкового органу про визначення стосовно спірної операції строку позовної давності за датою надходження коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та реконструкція» без врахування строку виконання зобов'язання, визначеного договором, внаслідок чого сума 9548858 грн. безпідставно визначена податковим органом безнадійною.
Крім того, експертом виявлено, що сума заборгованості розрахована ревізорами за даними банківських виписок, як різниця між сумою одержаних Товариством авансів та сумою повернутих коштів за договором, включає податок на додану вартість, що доводить визначення самої суми безнадійної заборгованості податковим органом із порушенням норм податкового законодавства.
Оцінюючи спір в частині встановлення податковим органом заниження позивачем доходів за 2011 рік та 2012 рік внаслідок подвійного включення до валових витрат вартості акцій за договорами міни цінних паперів, суд апеляційної інстанції встановив, що між позивачем і ПАТ АКБ «Аркада» укладені договори купівлі-продажу акцій від 15 травня 2006 року № 2-В та від 30 травня 2006 року № 5-В, а за договорами міни цінних паперів від 04 липня 2011 року № 482/2011-Б, № 485/2011-Б, укладеними між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Розвиток і перспективи», Товариством з обмеженою відповідальністю «Столиця-Капітал-Інвест», цінні папери, придбані позивачем у ПАТ АКБ «Аркада» (акції цього банку) вартістю 5 378 700,00 грн. обмінені ним на акції Приватного акціонерного товариства «Будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна» такої ж вартості, у зв'язку з чим, Товариство (позивач у справі) у своїй податковій звітності відобразило відповідні суми витрат і прибутку, що при обчисленні складає нуль.
Правильність відображення позивачем вартості переданих акцій ПАТ АКБ «Аркада» в сумі 5378700 грн., включення цієї вартості до витрат і доходів, та включення до витрат вартості отриманих акцій ПАТ «Будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна» в сумі 5378700 грн. за правилами Податкового кодексу України, підтверджена висновком експерта та правомірно врахована судом апеляційної інстанції при вирішенні спору.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про помилковий висновок податкового органу про подвійний облік вартості одних і тих самих акцій.
Прийнятним є також висновок судів попередніх інстанцій про помилковість висновків податкового органу про те, що податкові показники заниження валового доходу на суму 2601742 грн. (в акті перевірки зазначено 2846858 грн.) не мають зв'язку з показниками податкової звітності позивача.
Щодо податку на додану вартість, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій податковим органом під час перевірки встановлено здійснення коригування в червні, липні, вересні 2011 року показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість жовтня 2007 року, внаслідок часткового повернення Товариством на рахунок свого контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та реконструкція» авансових платежів за договором на розробку проектно-кошторисної документації від 06 серпня 2007 року.
Висновок податкового органу полягає у неправомірному проведенні позивачем коригування податкового зобов'язання у бік зменшення.
Суд апеляційної інстанції з урахуванням висновку експерта щодо корегування показників податкових накладних №66 від 26 грудня 2008 року та №67 від 29 грудня 2008 року дійшов висновку, що корегування позивачем здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, погоджуючи застосований експертизою метод співставлення даних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної з даними податкових декларацій з податку на додану вартість та додатків до них.
Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про невідповідність висновків податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 148757 грн.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі №810/2804/14 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я. Олендер