Іменем України
12 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 726/2225/16-а
провадження № К/9901/15916/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 726/2225/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та дії щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок;
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці (суддя Мілінчук С. В.) від 17 січня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Загороднюк А. Г., Драчук Т. О., Полотнянка Ю. П.) від 22 березня 2017 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила:
- визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови їй в донарахуванні пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення їй пенсії «інших виплат» матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати за період з 01 травня 2007 року по 30 квітня 2009 року в сумі 25438,83 грн., що були зазначені в довідці про складові заробітної плати, виданої Головним управлінням статистики у Чернівецькій області від 01 грудня 2016 року № 10.2-48/419;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області включити в заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи з 01 травня 2007 року по 30 квітня 2009 року «інші виплати» - матеріальні допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати в сумі 25438,83 грн. Провести перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця із дня її призначення - 21 травня 2009 року у розмірі 90 % від заробітку із урахуванням матеріальних допомог на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати в сумі 25438,83 грн. у відповідності до довідки, виданої Головним управлінням статистики у Чернівецькій області від 01 грудня 2016 року № 10.2-48/419 та виплачувати в подальшому. В розмірі пенсії врахувати і залишити суму індексації пенсії, яка проводилася в роки виплати пенсії.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що з травня 2009 року їй призначено пенсію державного службовця згідно Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-XII). Позивач вказує, що при обчислені розміру її пенсії відповідачем не були включені в розрахунок пенсії всі складові заробітної плати, а саме: матеріальні допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати за період з 01 травня 2007 року по 30 квітня 2009 року в сумі 25438,83 грн.
3. Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 17 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в донарахуванні пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення позивачу пенсії «інших виплат» - матеріальних допомог на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування за період з 01 травня 2007 року по 30 квітня 2009 року в сумі 25438,83 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області включити в заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи з 01 травня 2007 року по 30 квітня 2009 року «інші виплати» - матеріальні допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати в сумі 25438,83 грн. та провести перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця із 01 грудня 2016 року за відсотком 90 від заробітку із урахуванням матеріальних допомог на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати в сумі 25438,83 грн., у відповідності до довідки, виданої Головним управлінням статистики в Чернівецькій області 01 грудня 2016 року № 10.2-48/419 та виплачувати в подальшому, при цьому в розмірі пенсії врахувати і залишити суму індексації пенсії, яка проводилась в роки виплати пенсії.
Зобов'язано управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в розмірі 551,20 грн. сплаченого судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача подальшої виплати пенсії позивачу з врахуванням суми індексації, яка проводилась в роки виплати пенсії. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14 квітня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 17 січня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 05 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 17 січня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.
10. Станом на 12 вересня 2018 року заперечення або відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою про донарахування пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення пенсії таких складових заробітної плати як: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати в сумі 25438,83 грн.
12. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06 грудня 2016 року № 14502/15 ОСОБА_2 повідомлено, що правових підстав для здійснення перерахунку її пенсії немає. Відмова мотивована тим, що чинним законодавством України передбачено, що державному службовцю могли надаватись матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, проводитися індексація грошових доходів, однак ці виплати не були складовими заробітної плати державних службовців. Вказано також, що постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 не було передбачено враховувати при обчисленні пенсії державного службовця «інших виплат».
13. Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаних виплат, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що у відповідності до ст. 37 Закону № 3723-XII, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
15. Частиною 2 ст. 33 Закону № 3723-XII встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислуги років на державній службі та інших надбавок.
16. Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до яких, зокрема, належать: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
17. Виходячи зі змісту вказаних правових норм, суд першої інстанції дійшов висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
18. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески, входять до системи оплати праці державного службовця, у зв'язку з чим, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача.
19. Водночас суд першої інстанції при визначенні періоду з якого порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту, зауважив, що оскільки позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про перерахунок пенсії 01 грудня 2016 року, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 грудня 2016 року, а не 21 травня 2009 року, як просила вона у позовній заяві.
20. Частково скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з такими висновками. Водночас судом апеляційної інстанції вказано про помилковість висновків суду першої інстанції стосовно зобов'язання відповідача до подальшої виплати пенсії позивачу з врахуванням суми індексації, яка проводилася в роки виплати пенсії, оскільки позовні вимоги у цій частині заявлені на майбутнє, що суперечить чинному законодавству України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не передбачені ст. 33 Закону № 3723-XII, як складові заробітної плати державного службовця, у зв'язку з чим, вони не враховуються при обчислені розміру пенсії.
22. Водночас скаржник вказує, що з 01 травня 2016 року набрав чинність Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), у зв'язку з чим втратив чинність Закон № 3723-XII, який передбачав право державних службовців на перерахунок пенсії.
23. Наведене, на думку відповідача, свідчить, що з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
26. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
27. Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
28. Аналіз наведених норм у їх системному зв'язку з положеннями ст. 33, 37, 37-1 Закону № 3723-XII дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
29. Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
30. Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
31. Підпунктом 2.2.7 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.
32. Відтак, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, на які нараховані внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця є вірним, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
33. Такі висновки судів попередніх інстанцій узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 495/6612/16-а та від 30 січня 2018 року по справі № 638/20628/16-а.
34. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідки Головного управління статистики у Чернівецькій області від 01 грудня 2016 року № 10.2-48/419, виданої позивачу про складові заробітної плати за період з 01 травня 2007 року по 30 квітня 2009 року, у графу «інші виплати» включено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати. На вказані виплати нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
35. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з включенням в розрахунок заробітної плати, з якого обчислюється пенсія матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати відповідно до довідки Головного управління статистики у Чернівецькій області від 01 грудня 2016 року № 10.2-48/419.
36. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог у цій частині.
37. Водночас, правильним є висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача до подальшої виплати пенсії позивачу з врахуванням суми індексації, яка проводилася в роки виплати пенсії, оскільки захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Вимоги про зобов'язання Пенсійного органу щодо подальшої виплати пенсії у визначеному розмірі та з її відповідними складовими є передчасними, з огляду на відсутність порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звертається до суду.
38. Проте, скасовуючи постанову суду першої в частині зобов'язання відповідача до подальшої виплати пенсії позивачу з врахуванням суми індексації, яка проводилася в роки виплати пенсії, апеляційний суд у резолютивній частині свого рішення не вказав висновку щодо вирішення позовних вимог у цій частині.
39. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
40. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
42. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права. Водночас, судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим, Суд вважає за необхідне змінити постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року шляхом доповнення її резолютивної частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року змінити, доповнивши її резолютивну частину після абзацу 2 абзацом наступного змісту:
«Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до подальшої виплати пенсії з врахуванням суми індексації, яка проводилася в роки виплати пенсії».
В решті постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та, у нескасованій частині, постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 17 січня 2017 року у справі № 726/2225/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді В. М. Кравчук
О. П. Стародуб