Дата документу 12.09.2018 Справа № 554/7308/18
Провадження № 1-кс/554/8675/2018
про тимчасовий доступ до речей і документів
12 вересня 2018 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 розглянувши клопотання слідчого Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170020003013 від 25.11.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
Слідчий звернувся до суду із вище зазначеним клопотанням, яке мотивує наступним.
В провадженні слідчого відділу Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області зареєстровано матеріали кримінального провадження за № 12017170040003013 від «25» листопада 2017 року, кваліфіковане за ч 1 ст. 190 КК України.
25.11.2017 року до чергової частини ВП № 1 Полтавського ВП надійшов письмовий рапорт від працівників ДОП СП ВП № 1 Полтавського ВП про те, що невстановлена особа вчинила щодо гр. ОСОБА_4 жительки АДРЕСА_1 шахрайські дії з приводу нерухомого майна а саме квартири АДРЕСА_2 (ЄО № 22787 від25.11.2017 року).
Допитана в якості свідка, ОСОБА_4 , повідомила наступне, що разом з чоловіком, ОСОБА_5 була придбана квартира АДРЕСА_2 у ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах ОСОБА_7 за довіреністю. Між ними було укладено договор купівлі-продажу від 14.07.2000р., який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 14.07.2000р. за №1758. Влітку 2007 року (приблизно в серпні 2007 року) прийшовши до своєї квартири разом з чоловіком, виявили, що не можу в неї потрапити, так як ключі не відкривали дверного замка. Згодом виявилось, що власником їх квартири є вже інша особа. Було встановлено, що колишній власник ОСОБА_7 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 і вже від 22.03.2007р. заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави (суддя: ОСОБА_9 ) позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Про позовну заяву ОСОБА_7 ОСОБА_4 не знала, жодних документів із суду по пошті отримувала, тому не могла своєчасно вплинути законним способом на винесення рішення. За допомогою адвоката було подано заяву про перегляд заочного рішення і ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.11.2007р. заочне рішення скасовано. Також було встановлено, що після винесення ІНФОРМАЦІЯ_1 заочного рішення від 22.03.2007р. неодноразово проведено продаж спірної квартири, а саме 18.06.2007р. ОСОБА_10 по дорученню від імені ОСОБА_7 продано ОСОБА_11 ; 22.06.2007р. ОСОБА_11 продала ОСОБА_12 ; 06.09.2007р. останній продав квартиру ОСОБА_13 . Тобто, ОСОБА_10 отримавши від ОСОБА_7 довіреність на право представляти його інтереси з питань продажу квартири, організував злочинну схему з перепродажу квартири за змовою з іншими особами. Під час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2008 році (суддя: ОСОБА_9 ) було винесено окрему ухвалу з приводу не встановлення в ході судового слідства правових підстав та посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою, якої було знято арешт зі спірної квартири АДРЕСА_2 та направлено дану ухвалу Прокурору Октябрського району м. Полтави для вивчення вказаного питання та надання йому правової оцінки. Так, в якості свідка до ІНФОРМАЦІЯ_3 у 2008 році викликався колишній слідчий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_14 , підпис якого знаходився на постанові про зняття арешту на майно. Дана особа, повідомила, що особисто не подавала документи для зняття арешту з квартири до ІНФОРМАЦІЯ_5 та не підписувала вищевказану постанову. В ході розгляду даної справи було встановлено, що саме ОСОБА_10 звертався з заявою на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_15 про надання дозволу на зняття арешту зі спірної квартири. Тобто він міг бути причетним до незаконного знаття арешту та підробки документів, а саме - постанови про зняття арешту на майно.
Після прийняття заочного рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.03.2007р., ОСОБА_7 (якого поновлено в правах власника), було видано доручення на ім'я ОСОБА_10 на представлення його інтересів та продажу спірної квартири. В ході розгляду цивільної справи було встановлено, що саме ОСОБА_16 приймав безпосередню участь у знятті арешту зі спірної квартири в червні 2007 року, дана особа працюючи директором агентства нерухомості (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ») організовувала швидкий продаж квартири наступному власнику ОСОБА_11 (яка була підлеглою ОСОБА_10 , так як працювала в даному агентстві нерухомості) та давав власні кошти на придбання даної квартири ОСОБА_11 , будучи при цьому її довіреною особою.
Із заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 06.10.2017 року встановлено, що під час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_1 (суддя: ОСОБА_9 ) було винесено окрему ухвалу від 25.11.2008 року по справі №2-11/07, №2-2552/08 з приводу не встановлення в ході досудового слідства правових підстав посадової особи слідчого ІНФОРМАЦІЯ_8 за заявою, якої було знято арешт зі спірної квартири АДРЕСА_2 . Документи про зняття арешту з вказаної квартири подавалися через Першу полтавську державну нотаріальну контору.
На підставі вищевикладеного на даний час виникла необхідність в отриманні документів які перебувають у володінні в ІНФОРМАЦІЯ_9 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , а саме документів на підставі яких проводилося зняття арешту з квартири АДРЕСА_2 в 2007 році.
Слідчий в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, просила задовольнити повністю.
Суд, заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Стаття 163 КПК України передбачає, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області зареєстровано матеріали кримінального провадження за № 12017170040003013 від «25» листопада 2017 року, кваліфіковане за ч 1 ст. 190 КК України.
25.11.2017 року до чергової частини ВП № 1 Полтавського ВП надійшов письмовий рапорт від працівників ДОП СП ВП № 1 Полтавського ВП про те, що невстановлена особа вчинила щодо гр. ОСОБА_4 жительки АДРЕСА_1 шахрайські дії з приводу нерухомого майна а саме квартири АДРЕСА_2 (ЄО № 22787 від25.11.2017 року).
Вивчивши матеріали кримінального провадження, суть клопотання, суд дійшов до висновку про наявність в матеріалах кримінального провадження достатніх даних, що дають підстави вважати, що вищевказані документи, питання по яких ставиться в клопотанні органом досудового слідства, містять дані, що мають значення для встановлення істини, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, суд вважає клопотання слідчого таким, що підлягає задоволенню. Отримати інформацію в інший спосіб неможливо.
Однак, вимога слідчого про «вилучення оригіналів документів» задоволенню не підлягає, оскільки ним не доведено, що таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
З урахуванням наведеного, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Особа, зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана згідно з ч. 1 ст. 165 КПК надати тимчасовий доступ до визначених в ухвалі речей або документів особі, вказаній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 40, 107, 110, 131, 132, 159-166 КПК України,-
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Надатислідчому Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документівз можливістю зробити їх копію, а саме до документів на підставі яких в 2007 році було знято арешт з квартири АДРЕСА_2 , які перебувають у володінні в ІНФОРМАЦІЯ_9 , за адресою АДРЕСА_3 .
В решті клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл про проведення обшуку згідно з положеннями кримінально-процесуального кодексу України з метою відшукування та вилучення зазначених документів.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду, передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1