Іменем України
Київ
11 вересня 2018 року
справа №808/1127/17
адміністративне провадження №К/9901/55706/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року (судді - Ясенова Т.І., Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі №808/1127/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення від 26 січня 2017 року №0000471408 та №0000481408.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 06 грудня 2017 року позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення від 26 січня 2017 року №0000471408 та №0000481408.
Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Скаржнику у справі запропоновано протягом десяти днів із моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду документ про сплату судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу податкового органу повернуто скаржнику на підставі статей 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з невиконанням ухвали суду апеляційної інстанції від 29 січня 2018 року.
Податковим органом повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року залишено без руху. Скаржнику у справі запропоновано протягом десяти днів із моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду документ про сплату судового збору та надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
07 червня 2018 року податковий орган повторно звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №808/1127/17.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 3 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
9 липня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга податкового органу (яка передана судді-доповідачу 26 липня 2018 року) на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження від 02 травня 2018 року.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 31 липня 2018 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано скаржнику у справі надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
13 серпня 2018 року на адресу Верховного Суду на усунення недоліків зазначеної ухвали надійшла уточнена касаційна скарга, в які скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року.
У поданій касаційній скарзі скаржник у справі із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Відзив на касаційну скаргу від позивача у справі не надійшов, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до пункту 13 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскарженні в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції визначений статтею 298 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною третьою якої апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому у строк визначений судом, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини 1 статі 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
В частині другій цієї ж норми законодавець встановив присічний річний строк апеляційного оскарження для прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, наслідком пропущення якого, незалежно від поважності причин пропуску строку, є відмова у відкритті апеляційного провадження для таких скаржників.
Отже, законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб апелянт, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подав умотивовану заяву про поновлення такого строку й зібрав необхідні докази. Виняток із цього правила щодо присічного річного строку для певного кола скаржників зазначений у пункті другому статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 3 частини першої цієї ж статті суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, зокрема, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особа на це саме судове рішення.
Таким чином, наявність у справі ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою тієї ж особи на те ж саме судове рішення відповідно до пункту 3 частини першої зазначеної статті.
Враховуючи викладені положення процесуального закону та обставини справи, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №808/1127/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді І.А.Гончарова
І.Я.Олендер