Справа № 148/617/18
Провадження №2/148/450/18
Іменем України
06 вересня 2018 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області Саламаха О.В.
за участю: секретаря Носулько К.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Тульчинської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
До Тульчинського районного суду звернулася Тульчинська районна державна адміністрації, як орган опіки та піклування з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на первинному обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служби у справах дітей Тульчинської районної державної адміністрації, перебуває малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про народження дитини, її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00017494032 виданого 29.12.2016, Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, відомості про батька дитини внесені на підставі клопотання міської лікарні «Центр матері і дитини» про реєстрацію дитини одинокої матері. Розпорядженням голови Тульчинської районної державної адміністрації № 101 від 31.03.2017, малолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Підставою для надання відповідного статусу слугувало рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.02.2017, згідно якого в ОСОБА_2 відібрано її малолітню доньку ОСОБА_3, без позбавлення батьківських прав.
Відповідно до Висновку про стан здоров'я, малолітня ОСОБА_3 має діагнози: ДЦП, спастична диплегія, відсутність статодинамічної функції, 3-подібний сколіоз ТІ ступеню, плоско-вальгусна деформація стоп, контрактура колінних та гомілково-стопних суглобів, далекозорість обох очей. Група здоров III, та потребує медико-педалогічної та медико-соціальної корекції. Має статус динити-інваліда та зараховано її до Вінницького центру соціальної реабілітації дітей-інваліда «Промінь».
Згодом, малолітню ОСОБА_3 влаштовано на повне державне утримання до закладу системи соціального захисту населення першого профілю Херсонської обласної ради КЗ «Олешківський «Цурюпинський» дитячий будинок-інтернат».
Так, з моменту прийняття судом рішення про відібрання дитини, ОСОБА_2 взято під соціальний супровід працівниками Тульчинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, проте остання відмовилася від співпраці.
У зв'язку з веденням аморального способу життя, невиконанням індивідуального плану соціального супроводу, виконавчим комітетом Кинашівської сільської ради прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківський прав.
Зважаючи на викладене, просить суд позбавити ОСОБА_2, батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заву, у якій позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 визнає у повному обсязі та просить розглянути без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випаду визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що: ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3, матір'ю якої записана ОСОБА_2, а батьком ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.07.2017, виданого повторно Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с.7).
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00017494032 виданого 29.12.2016, Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, відомості про батька дитини внесені на підставі клопотання міської лікарні «Центр матері і дитини» про реєстрацію дитини одинокої матері (а.с. 8-9).
Розпорядженням голови Тульчинської районної державної адміністрації № 101 від 31.03.2017, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.10). Підставою для надання відповідного статусу слугувало рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.02.2017 (а.с.11-13), згідно якого в ОСОБА_2 відібрано її малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення батьківських прав.
Відповідно до копії Висновку про стан здоров'я, малолітня ОСОБА_3 має діагнози: ДЦП, спастична диплегія, відсутність статодинамічної функції, S-подібний сколіоз ІІ ступеню, плоско-вальгусна деформація стоп, контрактура колінних та гомілково-стопних суглобів, далекозорість обох очей. Група здоров III, та потребує медико-педалогічної та медико-соціальної корекції (а.с.15).
Згідно Рішення № 48 від 27.01.2017 адміністрації Вінницького центру соціальної реабілітації дїтей-інвалідів «Промінь», ОСОБА_3, зараховано до їх закладу на реабілітацію (а.с.17).
Відповідно до листа Вінницького центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь» № 27 від 31.01.2018, за період перебування дитини в їх закладі, а саме з 27.01.2017 по 27.07.2017, її мати відвідувала 4 рази та 1 раз телефонувала (а.с.18).
Рішенням № 9 від 29.09.2017, комісія з питань захисту прав дитини Тульчинської районної державної адміністрації, з метою надання комплексу соціальних послуг спрямованих на повернення дитини до біологічної сім'ї, ОСОБА_2, взято під соціальний супровід (а.с.21), проте остання відмовлялася від співпраці, переховуючись в помешкані якому вона проживає, що підтверджується відповідними Актами про відвідування ОСОБА_2 від 17.10.2017, 22.11.2017, 18.12.2017 та 18.01.2018 (а.с. 22-25).
Згідно копії розрахунку Тульчинського районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області № 11047 від 20.12.2017, заборгованість по аліментах ОСОБА_2 станом на 01.12.2017 становить 8168, 71 грн. (а.с.30).
У відповідності до висновку районної державної адміністрації як органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав № 01.01-40/690 від 03.04.2018, є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-5).
Статтею 15 Цивільного кодексу України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
На підставі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей , піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний та духовний моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя , зобов'язані поважати дитину.
Згідно ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути судом позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Згідно п. 15 ПП ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У пункті 16 вказаної Постанови, роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. В порушення даних принципів щодо виховання дитини, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків, що підтверджується наявними в справі доказами.
Враховуючи наведені обставини судом встановлено, що відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків. Більше того, усі обставини свідчать про те, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться життям доньки, не бере участі у вихованні, не забезпечує матеріально.
На підставі статей 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регламентуються ст. 150, 164, 166, 180, 182, 183, 191, 193 СК України.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 164, 166, 180, 182, 183, 191, 194, 199 СК України, ст. 4, 12, 13, 81, 19, 23, 76-81, 95, 141, 206, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Роз'яснити, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.В.Саламаха