іменем України
"12" вересня 2018 р. 145/1158/18
2-о/145/99/2018
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
при секретарі Тихій О.Н.,
за участі заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем,
встановив :
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ворошилівка Тиврівського району Вінницької області помер її батько, ОСОБА_3. Він до дня смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_3 розпорядився свої майном, склавши заповіт, яким належне йому на день смерті майно заповів в рівних долях їй, її рідній сестрі, ОСОБА_4 та її рідним братам ОСОБА_5 та ОСОБА_6. На день відкриття спадщини заповіт не змінений і не скасований.
21 листопада 1996 року вона, її рідна сестра, ОСОБА_4 та її рідний брат ОСОБА_5 отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 який належав їхньому померлому батьку.
Спадщину на 1/4 частку даного житлового будинку прийняв її брат, ОСОБА_6, він в шестимісячний термін, вступив у володіння спадковим майном, яке залишилося після смерті батька, доглядав за житловим будинком, сплачував земельний податок. Тому відповідно до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року він вважався таким, що прийняв спадщину.
Її рідний брат, ОСОБА_7, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в
смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області.
До дня смерті він постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_3.
За життя ОСОБА_7 своїм майном не розпорядився.
Спадкоємцем першої черги спадкування за законом після його смерті є його донька ОСОБА_8, вона спадщину після смерті свого батька не прийняла, на неї не претендує і приймати її не бажає.
Вона - спадкоємиця другої черги спадкування за законом після смерті брата і бажає прийняти спадщину. Спадкоємцями другої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 є також їхня рідна сестра, ОСОБА_4 та рідний брат, ОСОБА_5. Вони спадщину після смерті брата не прийняли, на неї не претендують і приймати її не бажають.
У встановлений законодавством строк вона до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подала і на день смерті брата була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Але фактично до дня смерті брата вона проживала разом з ним в АДРЕСА_1.
Її брат ОСОБА_7 помер в віці 78 років. В останні роки свого життя він хворів, йому було важко самостійно забезпечувати свою життєдіяльність, тому вона переїхала на постійне місце проживання до нього.
Вона здійснювала догляд за ним і проживала разом з ним без реєстрації, тому відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину, так як не відмовилась від неї протягом шестимісячного строку.
Просить встановити факт її постійного проживання з її рідним братом, ОСОБА_7, в АДРЕСА_1, на день його смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заяву підтримали, просять її задоволити з підстав, наведених в ній.
Представник Ворошилівської сільської ради в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Свідок ОСОБА_5 показав, він - брат заявниці та ОСОБА_7. ОСОБА_1 два роки до смерті брата проживала разом з ним, обходила його, обробляла земельну ділянку.
Свідок ОСОБА_9 показав суду, що заявниця - сестра його жінки, поки ОСОБА_7 був живий, доглядала його, город обробляла, проживала з ним біля двох років до смерті.
Свідок ОСОБА_4 показала суду, що вона - сестра заявниці, брат ОСОБА_7 помер, до смерті з ним проживала заявниця.
Суд, вислухавши заявника, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, так як факт, що на день смерті ОСОБА_7, його сестра ОСОБА_1 постійно проживала разом з ним, стверджується довідками виконавчого комітету Ворошилівської сільської ради № 296 від 01 червня 2018 року, №59 від 03 серпня 2018 року, відповідно до яких ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років до дня смерті свого брата проживала разом з ним (без реєстрації) в АДРЕСА_1, та здійснювала за ним догляд, а також показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні підтвердили даний факт.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 13, 18, 76, 81, 263-265, 268, 273, 293, 294 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.09.1995 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення",
ухвалив:
Заяву задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 постійного проживала однією сім'єю разом з рідним братом ОСОБА_7, в АДРЕСА_1 до дня його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 13.09.2018 р.
Суддя Ратушняк І. О.