про повернення позовної заяви
10 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2437/18
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 (26200, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач-1: Маловисківська міська рада (26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул.Спортивна, 6, код ЄДРПОУ 04055373)
відповідач-2: ОСОБА_2 (26243, АДРЕСА_2)
відповідач-3: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Березовська Ольга Валеріївна (26006, АДРЕСА_3)
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Маловисківської міської ради, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Березовської Ольги Валеріївни про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у березні та квітні 2018 року він звертався до Маловисківської міської ради із заявами про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва площею 0,12 га, що розташована по вул. Першотравнева в с. Олександрівка, Маловисківського району Кіровоградської області. Метою одержання цієї земельної ділянки було забезпечення доступу до належної позивачу на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3. Однак відповідачем-1 рішення не було прийнято через недостатність голосів, а фактично у зв'язку з тим, що аналогічний дозвіл на ту саму земельну ділянку надано іншій особі, а саме відповідачу -2 - ОСОБА_2 Згодом рішенням сесії Маловисківської міської ради №1162 від 31.07.2018 року затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 та надано їй у власність для ведення особистого селянського господарства спірну земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_2. У зв'язку з цим відповідачем-3 13.08.2018 року здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку (номер запису про право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 27536813). Позивач стверджує, що відповідач-1 протиправно відмовив йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з підстав, не передбачених законом. Натомість рішення Маловисківської міської ради від 31.07.2018 року №1162 прийнято з порушенням регламенту та з наданням незаконної переваги одному громадянину перед іншим, а затверджений цим рішенням проект землеустрою не відповідає вимогам землевпорядного та містобудівного законодавства. Внаслідок передачі спірної земельної ділянки у приватну власність відповідачу - 2 позивач позбавлений права користування належною йому суміжною земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_3, оскільки відповідач-2 чинить йому перешкоди у доступі до цієї земельної ділянки. З цих підстав позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії Маловисківської міської ради із затвердження проекту землеустрою щодо надання у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер НОМЕР_2;
2) скасувати рішення сесії Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 31.07.2018 року №1162 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_4, Маловисківського району";
3) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації права 13.08.2018 року, номер запису про право - 27536813, на земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення "01.03 для ведення особистого селянського господарства", місце розташування: АДРЕСА_4;
4) визнати протиправною відмову Маловисківської міської ради у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для садівництва земельної ділянки площею 0,12 га по АДРЕСА_4 Маловисківського району Кіровоградської області;
5) зобов'язати Маловисківську міську раду надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для садівництва земельної ділянки площею 0,12 га по АДРЕСА_4 Маловисківського району Кіровоградської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_2.
Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 3 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Частиною 1 статті 19 КАС України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач був зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва в межах норм безоплатної приватизації, проте відповідачем - 1 рішення про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою прийнято не було. В подальшому, відповідачем -1 було прийнято оскаржуване рішення від 31.07.2018 року №1162 про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2, а відповідачем-3 зареєстровано право власності на цю земельну ділянку.
Звернуті до відповідача-1 позовні вимоги №4 та №5 випливають із публічно-правових відносин, які виникли у зв'язку з відмовою органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Оскільки при розгляді заяв позивача про надання такого дозволу відповідач-1 здійснював владні управлінські функції у сфері земельних правовідносин, тому ці вимоги підпадають під юрисдикцію адміністративного суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 07.06.2016 року №21-1391а16, від 13.07.2016 року №21-1265а16 щодо підвідомчості спорів щодо оскарження рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання/відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Між тим, виникнення спірних правовідносин обумовлено також незгодою позивача з передачею земельної ділянки у власність іншій особі - відповідачу-2, яка не є суб'єктом владних повноважень. На думку позивача, відповідач-2 неправомірно набула право власності на цю земельну ділянку, що стало підставою для оскарження спірних рішень відповідача-1 та відповідача-3.
Суд зазначає, що прийняте відповідачем-1 спірне рішення №1162 від 31.07.2018 року є ненормативним актом місцевого органу виконавчої влади, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Отже, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 року №21-3296а15, від 09.02.2016 року №21-5465а15, від 22.11.2015 року №532/15/15-а, від 26.04.2016 року № 1705/1156/2012, від 13.09.2018 року №2-а-22/11, а також у постановах Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року №802/307/17-а, від 03.07.2018 року №753/15528/16.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, позовні вимоги в цій частині не пов'язані із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а стосуються захисту його приватних інтересів шляхом припинення цивільних прав і обов'язків іншої особи. Відтак, позовні вимоги №1, №2 належить розглядати за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
Позовна вимога №3 про скасування рішення відповідача - 3 є похідною від вказаних позовних вимог у приватно-правовому спорі, а тому згідно з частиною 3 статті 19 КАС України, частиною 1 статті 19 ЦПК України також має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частин 1, 6 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 порушено правило об'єднання позовних вимог (заявлено кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства), тому позовна заява має бути повернута на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
Копію позовної заяви залишити у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш