01 серпня 2018 року Справа № 804/2664/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Бузякові М.Р.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбетон" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Стройбетон” (далі - ТОВ “Стройбетон”, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення по реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №457066/31735675 від 21.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №276 від 22.11.2017 року;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №276 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позову зазначено, що комісією ДФС України прийнято рішення №457066/31735675 від 21.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає його протиправним, оскільки відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не було визначено які саме документи не відповідали вимогам Закону. Таким чином, посилання відповідача на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Ухвалою суду від 16.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та на обгрунтування своєї позиції зазначив, що рішення №457066/31735675 від 21.12.2017 року комісії ДФС України прийнято правомірно, оскільки підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, встановлених ПК України. Таким чином, надані платником податку копії документів, не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Також відповідач зазначив, що що питання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позицію, що викладена у позовній заяві.
15.05.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.06.2018 року для витребування додаткових доказів від відповідача; 04.06.2018 року перенесено засідання на 14.06.2018 року; 14.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.07.2018 року; 18.07.2018 року перенесено розгляд справи на 01.08.2018 року.
В судовому засіданні 01.08.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
ТОВ “Стройбетон” зареєстровано як юридична особа 17.12.2001 року та перебуває на обліку як платник податків в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Між ТОВ “Стройбетон” (продавець) та ПАТ “ОСОБА_2 Кривий Ріг” (покупець) укладено договір від 08.11.2016 року №3129, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію відповідно до специфікації, узгодженої до договору, а покупець прийняти продукцію та сплатити її на умовах цього договору (а.с. 31-49).
На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано специфікацію №51 від 24.05.2017 року (товар: опора шагающая у кількості 12 штук), товарно-транспорту накладну №22/11-1 від 22.11.2017 року, рахунок на оплату №269 від 22.11.2017 року на суму 655 200 грн., в тому числі ПДВ 109 200 грн., видаткову накладну №269 від 22.11.2017 року на суму 655 200 грн., в тому числі ПДВ 109 200 грн.
На виконання умов договору №3129, ПАТ “ОСОБА_2 Кривий Ріг” здійснено оплату за поставлений товар: 20.12.2017 року на загальну суму 300 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0600044365, в тому числі ПДВ 20% та 04.01.2018 року на загальну суму 584 142 грн., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1, в тому числі ПДВ 20%.
22.11.2017 року на дату виникнення податкових зобов'язань за фактом відвантаження продукції позивачем складено та 14.12.2017 року направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №276 на загальну суму 655 200 грн., в тому числі ПДВ 20% - 109 200 грн.
15.12.2017 року від автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронних документів” ДФС України надійшла квитанція №9267754365, з якої вбачається, що документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с. 20).
Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано наступні виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 7308. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
14.12.2017 року ТОВ “Стройбетон” подано до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлення №14/12-2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої зупинено, в поясненнях якого зазначено, що підприємство займається виробництвом металоконструкцій для виробництва закуповує відповідні матеріали, це призводить до розбіжності у кодах товару УКТ ЗЕТ (а.с.23).
До пояснень позивачем надано наступні документи: договір №3129 від 08.11.2016 р., ТТН від 22.11.2017 р., мовою оригіналу: “счет №269 от 22.11.17”, “спецификация №51 от 24.05.17 г”, “расходная накладная №269 от 22.11.17 (опора)” (а.с. 24-28).
Квитанцією №1 від 15.12.2017 року підтверджено прийняття повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК (а.с. 29)
Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №457066/31735675 від 21.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №276 від 21.11.2017 року (а.с. 18).
Вказане рішення прийнято з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків), в редакції, чинній на час зупинення реєстрації спірної податкової накладної.
Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків визначає критерії, за якими ДФС здійснюється моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
На час зупинення реєстрації податкової накладної позивача діяв Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Перелік), яким було визначено надання наступних документів:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Також, Переліком було передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний у квитанції від 14.12.2017 року чітко вказати на конкретний вид критерію, вказати пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, які встановлені пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.
Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних, складених ТОВ “Стройбетон”.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення, а зазначено загалом, що надані платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, ДФС України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення ДФС України №457066/31735675 від 21.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №276 від 22.11.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ “Стройбетон” податкову накладну №276 від 22.11.2017 року і задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Щодо доводів відповідача, що питання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Суд зазначає, що дискреційні функції Державної фіскальної служби України як суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Державної фіскальної служби України документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №276 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що, у даному випадку, у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути здійснений шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкової накладної ТОВ “Стройбетон” від №276 від 22.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що представляє інтереси ТОВ “Стройбетон” у справі №804/2664/17 адвокат ОСОБА_1, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1834 від 14.04.2008 року.
Судом встановлено, що між Адвокатським бюро “Олександра Рисіна” та ТОВ “Стройбетон” укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №5/4/18 від 07.02.2018 року.
Згідно з угодою про розмір гонорару ОСОБА_3 від 07.02.2018 року, сторони погодилися, що за надану правову допомогу буде визначатися за всю фактичну кількість годин надання правової допомоги з розрахунку 1000 грн. за годину. Вартість годин, коли адвокат проводить у дорозі під час відрядження визначається з урахуванням коефіцієнта 0,5 до вартості години послуги, визначеної у договорі. Розмір витрат на відрядження в інше місто складає 370 грн. на добу.
Відповідно до акту прийому-передачу послуг з правової (правничої) допомоги від 01.08.2018 року загальна вартість наданих ОСОБА_3 послуг становить 18506 грн, а саме: вартість послуг з надання правової допомоги - 15 105 грн., вартість витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги - 3401 грн.
В акті прийому-передачі послуг з правової (правничої) допомоги від 01.08.2018 року надано детальний розрахунок послуг:
- вартість послуг, зазначених в п. 2.1 цього Акту становить: 1 000 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 5 години (фактична кількість годин надання даної послуги) - 5 % (знижка, яка передбачена Угодою) х (1 000 грн. х 1,2 х 5 годин) = 5 700 (п'ять тисяч сімсот) грн.;
- вартість послуг, зазначених в п. 2.2 цього Акту становить: 1 000 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 2 години (фактична кількість годин надання даної послуги) - 5 % (знижка, яка передбачена Угодою) х (1 000 грн. х 1,2 х 2 години) = 2 280 (дві тисячі вісімдесят) грн.;
- вартість послуг, зазначених в п. 2.3 цього Акту становить: 1 000 грн. (базова вартість години надання послуг) х 2,5 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х З години (фактична кількість годин надання даної послуги) - 5 % (знижка, яка передбачена Угодою) х (1 000 грн. х 2,5 х 3 години) = 7 125 (сім тисяч сто двадцять п'ять) гри.;
- вартість витрат, зазначених в п. 3.1 цього Акту становить: 370 грн. (витрати на відрядження адвоката ОСОБА_3 за 1 день) х 3 дні (кількість відряджень) = 1 100 (одна тисяча сто) грн.
- вартість транспортних витрат, які понесені ОСОБА_3 в зв'язку з відрядженням адвоката ОСОБА_3 в м. Дніпро для участі в судових засіданнях по справі № 804/2664/18 становить 2 301 грн., а саме:
1.Витрати на бензин в межах міста: 30 км за 1 поїздку х 9 літри на 100 км х 32 грн. (вартість 1 л. бензину) = 86,40 грн.; 30 км за 1 поїздку х 9 літри на 100 км х 31,45 грн. (вартість 1 л. бензину) = 84,92 грн.; 30 км за 1 поїздку х 9 літри на 100 км х 31,95 грн. (вартість 1 л. бензину) = 86,27 грн.
2. Витрати на бензин за межами міста: 340 км за 1 поїздку х 1 поїздка х 6,3 літра на 100 км х 32 грн. (вартість 1 л. бензину) = 685,44 грн.; 340 км за 1 поїздку х 1 поїздка х 6,3 літра на 100 км х 31,45 грн. (вартість 1 л. бензину) = 673,66 грн.; 340 км за 1 поїздку х 1 поїздка х 6,3 літра на 100 км х 31,95 грн. (вартість 1 л. бензину) = 684,37 грн.
Позивачем здійснена часткова оплата у сумі 15 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №625 від 05.04.2018 року. Відповідно до пункту 3.2.2 договору, іншу частину суми позивач зобов'язаний сплатити до 10.08.2018 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь ТОВ “Стройбетон” витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 506 грн. та сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1762 грн.
В позовній заяві позивач просив зобов'язати ДФС України подати звіт про виконання рішення суду.
На підставі частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З цього приводу суд зазначає, що на час винесення рішення, жодних доводів про можливе невиконання відповідачем даного рішення, суду не доведено. Зобов'язання відповідача надати звіт є правом суду, а не обов'язком.
Таким чином, суд приходить до висновку про необгрунтованість даного клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбетон" (адреса: 50019, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд.87, корп.21; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31735675) до Державної фіскальної служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення по реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №457066/31735675 від 21.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №276 від 22.11.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №276 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбетон" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати у розмірі 20268 (двадцять тисяч двісті шістдесят вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду в повному обсязі складено 09.08.2018 року.
Суддя ОСОБА_4