29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" вересня 2018 р. Справа № 924/489/18
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства "Комунальники" м. Хмельницький
до фізичної особи - підприємця Хоми Сергія Вікторовича, м. Хмельницький
про стягнення 42 186,35 грн. заборгованості за оренду приміщення та відшкодування податку на землю, 5543,47грн. пені, 519,64грн. 3% річних, 1437,58грн. інфляційних втрат
Представники сторін:
позивача: Гоцанюк О.Р. довіреність № 562 від 16.05.18р.
відповідача: не з'явився
Відповідно до ст.240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 15.06.18р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 18 липня 2018р.
В підготовчому засіданні 18.07.18р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 01.08.18р.
Ухвалою суду від 01.08.18р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/489/18 на тридцять днів. В підготовчому засіданні 01.08.18р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 22.08.18р.
Ухвалою суду від 22.08.18р. закрито підготовче провадження у справі №924/489/18.
Призначено справу до судового розгляду по суті на 6 вересня 2018 року.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 42186,35 грн. заборгованості за оренду приміщення та відшкодування податку на землю, 5543,47грн. пені, 519,64грн. 3% річних, 1437,58грн. інфляційних втрат відповідно до договору оренди №155 нежитлового приміщення (нерухомого майна) від 28.08.17р. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 28.08.2017 року між комунальним підприємством "Комунальники" (далі - Орендодавець) та ФОП Хома С.В. (далі - Орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) № 155, предметом якого є оренда нежитлового приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Сіцінського Юхима, 12 (384,6 кв.м.)
Відповідно до п. 2.1 Договору орендна плата є платежем, який вносить Орендар Орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно до 25 числа поточного місяця за попередній місяць на підставі виставленого Орендодавцем рахунку. Згідно умов п. 2.5 Договору експлуатаційні витрати по утриманню приміщення відшкодовуються окремо від орендної плати пропорційно займаній площі згідно рахунків Орендодавця або самостійно укладених угод з відповідними організаціями.
Також відповідно до п. 4.1.3 цього ж Договору Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцеві орендну плату та експлуатаційні витрати по утриманню приміщення та відшкодовувати Орендодавцеві земельний податок пропорційно займаній площі.
Згідно п. 1.3 Договору термін його дії починається з 28.08.2017р. та закінчується 28.07.2020р. За жовтень 2017р.- січень 2018р. Орендареві були надані для оплати рахунки.
Відповідач всупереч вимогам договору не сплатив орендну плату та не відшкодував земельного податку. 08.11.2017р. відповідачеві було вручено претензію (Вих. № 420) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, яка на 07.11.2017р. становила 10385,48грн. з ПДВ. 28.12.2017р. відповідачеві було надіслано вимогу № 444 про сплату заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, яка на 09.06.2017р. становила 31487,61грн. з ПДВ.
Позивач також вказує, що 01.02.2018р. відповідачу надіслано повідомлення про розірвання договору за ініціативою орендодавця на підставі п.7.2. договору та ст.782 ЦК України.
Станом на 08.06.2018р. заборгованість відповідача по орендній платі та податку на землю становить 42186,35грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем також нараховані та заявлені до стягнення 5543,47грн. пені, 519,64грн. 3% річних та 1437,58грн. інфляційних втрат
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.
Ухвали суду по даній справі від 15.06.2018р., 18.07.2018р., 01.08.2018р., 22.08.2018р. надіслані на його адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Витягу від 18.07.2018 року, та повернуті до суду із зазначенням "за закінченням терміну зберігання", „відсутня адреса одержувача".
Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З наведеного, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
28.08.2017р. між Комунальним підприємством "Комунальники" (Орендодавець) та ФОП Хома Сергій Вікторович (Орендар) укладено договір оренди №155 нежитлового приміщення (нерухомого майна) предметом якого є оренда окремо визначеного майна, нежитлового приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Сіцінського Юхима, 12.
Відповідно до п.1.2 договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 384,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Сіцінського Юхима, 12 з метою розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів.
Згідно п.п.2.1 договору орендна плата є платежем, яку вносить Орендар Орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно до 25 числа поточного місяця за попередній місяць на підставі виставленого Орендодавцем рахунку.
Сума орендної плати нараховується згідно розрахунку: експертна (самостійна або незалежна) оцінка приміщення: 344 000грн. з ПДВ, орендна ставка: 20%, орендна плата по розрахунку - 6135,05 грн. з ПДВ з урахуванням індексів інфляції за період лютий-липень 2017 р; орендна плата за домовленістю Сторін - 9816,11 грн. з ПДВ з урахуванням: індексів інфляції за період лютий-липень 2017 р. Загальна сума орендної плати за домовленістю Сторін становить 9816,11 грн. з ПДВ з урахуванням індексів інфляції за період лютий-липень 2017р. за серпень місяць (перший, базовий) оренди.
Пунктом 2.5 договору передбачено експлуатаційні витрати: освітлення приміщень та території; тепло-, водо-, постачання приміщення; відшкодування податку на землю , амортизаційні нарахування, сторожування. Експлуатаційні витрати по утриманню приміщення відшкодовуються окремо від орендної плати пропорційно займаної площі згідно рахунків Орендодавця або самостійно укладених угод з відповідними організаціями.
Витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, - і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.
Відповідно до п.п. 2.9. договору за несвоєчасне внесення Орендарем орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 4.1.3 договору на відповідача покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцеві орендну плату, експлуатаційні витрати по утриманню приміщення та відшкодовувати Орендодавцю земельний податок пропорційно займаній площі
Договір діє з 28.08.2017р. по 28.07.2020р., підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Згідно акту прийому - передачі від 28.08.2017р. орендарем прийнято в оренду нежитлове приміщення загальною площею 384,6 кв.м. за адресою м. Хмельницький, вул. Сіцінського Юхима, 12.
Позивачем згідно умов договору було виставлено відповідачу для здійснення оплати за оренду приміщення рахунки-фактури за жовтень 2017 р. - 10 385,48 грн. (згідно рахунку-фактури №СФ-0000398 від 2 листопада 2017 p.)., за листопад 2017 р. - 10 505,52 грн. (згідно рахунку-фактури №СФ-0000477 від 30 листопада 2017 p.); за грудень 2017 р. - 10 596,61 грн. (згідно рахунку-фактури №СФ-0000558 від 28 грудня 2017 р.), за січень 2018 р. - 10 698,74 грн. (згідно рахунку-фактури №СФ-000026 від 31 січня 2018 р.).
У зв'язку із несплатою відповідачем рахунків, останньому було направлено претензію від 07.11.2017р, 28.12.2017р. про сплату наявної заборгованості. Станом на 08.06.2018р. заборгованість відповідача по орендній платі та із сплати податку на землю становить 42186,35 грн. 01.02.2018р. відповідачу направлено повідомлення про розірвання договору оренди з 01.02.2018р.
Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість із сплати орендної плати та податку на землю не сплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду. Також підприємством нараховані та заявлені до стягнення 5543,47грн. пені, 519,64грн. 3% річних, 1437,58грн. інфляційних втрат.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Як убачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності.
Оренда комунального майна є різновидом майнового найму, що регулюється як спеціальними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З огляду на положення ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтями 18 та 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна) від 28.08.2017р. №155, акту приймання-передачі майна від 28.08.2018р. Комунальне підприємство "Комунальники" передало в оренду нежитлове приміщення загальною площею 384,6 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Сіцінського Юхима, 12 м. Хмельницький, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату згідно з погодженим у договорі порядком.
Однак відповідач в порушення вищевказаних законодавчих норм та умов договору оренди свої зобов'язання щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати, відшкодування податку на землю не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 42186,35грн. Підсумовуючи викладене, відсутність доказів про сплату заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати та податку на землю, позовні вимоги щодо стягнення 42186,35грн. заборгованості з орендної плати, відшкодування податку на землю заявлені правомірно та підлягають задоволенню.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторонами в п. 2.9 договору передбачено нарахування пені за несвоєчасне внесення Орендарем орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5543,47грн. пені згідно з поданим позивачем розрахунком. Перевіривши та проаналізувавши поданий розрахунок, суд зазначає, що позивачем в межах можливих нарахувань правомірно заявлено до стягнення 5543,47грн. пені, яка підлягає стягненню з відповідача.
Позивач також просить стягнути 519,64грн. 3% річних та 1437,58 грн. інфляційних втрат.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат (із врахуванням п.2.1 договору) суд прийшов до висновку, що позивачем в межах можливих нарахувань правомірно заявлено до стягнення 519,64грн. 3% річних та 1437,58 грн. інфляційних втрат (відповідно до поданого розрахунку), які підлягають стягненню з відповідача.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, дослідивши всі наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов комунального підприємства "Комунальники" м. Хмельницький до фізичної особи - підприємця Хоми Сергія Вікторовича, м. Хмельницький про стягнення 42186,35 грн. заборгованості за оренду приміщення та відшкодування податку на землю, 5543,47грн. пені, 519,64грн. 3% річних, 1437,58грн. інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Хоми Сергія Вікторовича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Комунальники" (29000, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 10/1 код ЄДРПОУ 03336387) - 42186,35 грн. (сорок дві тисячі сто вісімдесят шість гривень 35 коп.) заборгованості за оренду приміщення та відшкодування податку на землю, 5543,47грн. (п'ять тисяч п'ятсот сорок три гривні 47 коп.) пені, 519,64грн. (п'ятсот дев'ятнадцять гривень 64 коп.) 3% річних, 1437,58грн. (одну тисячу чотириста тридцять сім гривень 58 коп.) інфляційних втрат та 1762грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Згідно з ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 12.09.18р.
Cуддя М.Є. Муха
Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 10/1), 3 - відповідачу (АДРЕСА_1). Всім рекомендованим із повідомленням про вручення.