Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2069/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Укргазкомунбуд", м. Харків (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 18, код 33675367)
до Фізичної особи - підприємця Мартіяна Артема Євгенійовича, м. Харків (61001, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)
про стягнення 343457,77 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Манукяна В.С. довіреність б/н від 01.06.18р.;
відповідача - Чуприни Т.С. згідно ордеру серії ДП №2122/023 від 07.08.2018р.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Укргазкомунбуд", (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Мартіяна Артема Євгенійовича, в якій позивач просить відшкодувати шкоду, завдану в результаті дорожньо - транспортної пригоди, що встановлена постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.03.2018р. по справі №641/1335/18, а саме у розмірі 220177,45 грн., що складається з: різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 158844,10 грн.; втрат товарної вартості автомобіля у розмірі 61333,35 грн. Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2018р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2069/18. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "29" серпня 2018 р. о (об) 11:15.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби: YAMAHA AXIS PROTOOT, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво НОМЕР_8 видане 28.10.2010р. ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків; IVECO TURBO DAILY, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво НОМЕР_9 видане 28.12.2011р. ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків, IVECO S2, реєстраційний номер НОМЕР_4, свідоцтво НОМЕР_10 видане 09.09.2014р. ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків, IVECO DAILY Н50С13, реєстраційний номер НОМЕР_5 видане 28.08.2015р. ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків, ПГМФ 89212, реєстраційний номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_11 видане 05.05.2017р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2018р. у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовлено.
28.08.2018р. до господарського суду Харківської області відповідачем наданий відзив на позовну заяву за вх.№ 24436, в якому відповідач проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, оскільки зазначив, що ОСОБА_5, який є винуватцем ДТП, що було встановлено постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.03.2018р. по справі №641/1335/18 не знаходиться із відповідачем у справі у трудових відносинах, протилежних доказів позивачем до суду не надано, а отже за заподіяну шкоду має відповідати ОСОБА_5, оскільки саме він керував автомобілем в момент ДТП. Також, відповідач зазначив, що ОСОБА_5 10.08.2018р. відкликано заяву від 18.07.2018р., яка надана позивачем у якості доказу до справи. Також, відповідач зазначив, що висновок судової експертизи, що наданий позивачем до матеріалів справи не є належним доказом, оскільки судовий експерт Бочаров С.М. не є судовим експертом за відсутності в Реєстрі атестованих судових експертів, та вказана особа є суб'єктом оціночної діяльності згідно сертифікату №1563 від 29.07.2002р.
29.08.2018р. позивачем у справі подано повторну заяву про забезпечення позову за вх.№24729.
Згідно ч.3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд, ознайомившись із заявою позивача про забезпечення позову, що подана 29.08.2018р., встановив, що вона подана з тотожних підстав, що й заява надана разом із позовною заявою, тому судом залишено вказану заяву без розгляду згідно ч. 3 ст. 43 ГПК України, про що судом оголошено ухвалу, що занесена до протоколу судового засідання від 29.08.2018р.
Представник відповідача у судовому засіданні, що відбулося 10.09.2018р. заявив усне клопотання про виклик у судове засідання у якості свідка, особи, яка була свідком трудових відносин, що існували між ФОП Мартіян А.Є та ОСОБА_5
Також, позивачем у справі надано через канцелярію суду 10.09.2018р. відповідь на відзив за вх.№26141 та клопотання про виклик для допиту у якості свідка ОСОБА_5, який керував автомобілем, що належить відповідачу у справі.
Суд зазначає, що за приписами ст. 89 ГПК України, свідки викликаються судом для допиту, якщо обставини, викладені свідком у нотаріально завіреній заяві, наданій до клопотання суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Суд, наголошує на тому, що дана справа розглядається в порядку спрощеного провадження, та позивач у справі заперечень щодо визначення судом такого порядку розгляду даної справи не надавав.
Згідно ч.8-9 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.
Враховуючи вищенаведене та те, що позивач не був позбавлений надання до матеріалів справи нотаріально завірених заяв свідків, які можуть бути прийняті судом до уваги, із викладенням обставин, які позивач хотів довести до суду, проте такі заяви не надав, та дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, при якому свідки у судове засідання для допиту не викликаються, суд визнав за необхідне у задоволенні клопотань позивача про виклик свідків, що заявлялось ним в усному та письмовому порядку - відмовити.
Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав, що викладені ним у відзиві на позовну заяву.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
Як вказує позивач у позові, 23 лютого 2018 року о 11 год. 45 хв. ОСОБА_5 керуючи автомобілем "ІVЕСО", реєстраційний номер НОМЕР_3 по проспекту Гагаріна біля будинку 185/1 в м. Харкові, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Тоureg, реєстраційний номер НОМЕР_7, чим спричинив пошкодження зазначених транспортних засобів, заподіяв матеріальну шкоду.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.03.2018р. встановлено, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 п. п. 12.1. 13.1 Правил дорожнього руху України і визнано його винним у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль Volkswagen Тоureg, реєстраційний номер НОМЕР_7, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 належить позивачу на праві власності, чим позивачу завдано матеріальну шкоду.
Позивач зазначає, що відповідно до висновку №13С судової автотоварознавчої експертизи від 30.04.2018р. складеного судовим експертом ОСОБА_1: вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Volkswagen Тоureg, реєстраційний номер НОМЕР_7, номер кузову НОМЕР_13, 2017 року виготовлення, пошкодженого внаслідок ДТП 23.02.2018р. складає - 242893,38 грн.
Величина втрати товарної вартості автомобіля Volkswagen Тоureg, реєстраційний номер НОМЕР_7, номер кузову: НОМЕР_14, 2017 року виготовлення, пошкодженого внаслідок ДТП 23.02.2018р. складає - 61333,35грн.
Вартість проведення судової експертизи складає 1900,00 грн., що підтверджується договором №68/18 від 01.03.2018р. та платіжним дорученням №125 від 01.03.2018р.
Фактична вартість ремонту автомобіля Volkswagen Тоureg, реєстраційний номер НОМЕР_7 на сертифікованому для даної марки автомобілів СТО - ТОВ "Автодом Харків" склала 257844,10 грн., що підтверджується рахунком №АВ2К016212-04 від 24.04.2018р., нарядом-замовленням №А02Н016212 від 23.04.2018р. та платіжними дорученнями № 156 від 19.03.2018р. на суму 50000грн., №131 від 12.03.2018р. на суму 120000грн., № 201 від 25.04.2018р. на суму 87844,10 грн.
Позивач зазначає, що частину збитку у розмірі 99000грн. позивачу було відшкодовано Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес", полісом якої був забезпечений на момент ДТП автомобіль винуватця "ІVЕСО", реєстраційний номер НОМЕР_3
Таким чином, позивач зазначає, що стягненню з відповідача підлягає різниця між фактичними витратами з відновлення автомобіля у розмірі 257844,10 грн. та сплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 99000,00 грн., що становить 158844,10 грн. та витрата товарної вартості автомобіля у розмірі 61333,35 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.03.2018 року по справі №641/1335/18 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, встановлено, що ОСОБА_5 є винуватцем у ДТП, що сталася 23 лютого 2018 року о 11 год. 45 хв. по проспекту Гагаріна біля будинку 185/1 в м. Харкові, за участю двох автомобілів: "ІVЕСО", реєстраційний номер НОМЕР_3 та Volkswagen Тоureg, реєстраційний номер НОМЕР_7. Також, як зазначає позивач ОСОБА_5 знаходиться із відповідачем у трудових відносинах.
Згідно до п.2.2. Правил дорожнього руху України, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно до п.2.1. Правил дорожнього руху України Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Проте як свідчать матеріали справи, постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.03.2018 року по справі №641/1335/18 встановлено, що ОСОБА_5 ніде не працює та на момент ДТП, що розглядалося по справі №641/1335/18 у нього були наявні всі необхідні документи, які дають право керувати транспортним засобом, тому за наявності до того всіх інших правових підстав, саме він повинен відповідати за заподіяну шкоду.
Крім того, за положеннями частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, в нашому випадку це особа, що керувала транспортним засобом на законних підставах.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Аналогічної позиції щодо застосування положень 1172 ЦК України притримується і Верховний суд України, про що зазначав у постановах: від 28 січня 2015 року (№ 6-229цс14); від 21 вересня 2016 року (№6-933цс16).
Згідно вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи не вбачається та не підтверджується належними доказами, що ОСОБА_5 на час скоєння ДТП, здійснював свої трудові (службові) обов'язки, що має значення для правильного вирішення справи.
Також, відповідачем до матеріалів справи надано заяву від 10.08.2018р., що посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Зеленською Ольгою Володимирівною, якою ОСОБА_5 відкликав свою заяву від 18.07.2018 року, а саме останній зазначив, що в момент ДТП 23.02.2018 р. він не виконував ніякі трудові обов'язки, самостійно взяв ТЗ "ІVЕКО", номерний знак НОМЕР_3 для своїх особистих потреб та повідомив, що на час ДТП він ніде не був працевлаштований, в тому числі на ФОП Мартіян Артема Євгеновича він не працював, вказані особі - лише знайомі, а також, що ОСОБА_5 інколи брав у Мартіяна А.Є. вказаний автомобіль для власних потреб.
У своїй заяві ОСОБА_5 зазначає, що на час ДТП мав усі необхідні документи, які дають право керувати вищезазначеним транспортним засобом.
Крім того, ОСОБА_5 у вказаній заяві пояснив, що заява, яка була написана 18.07.2018 року від його імені на адресу Господарського суду Харківської області була складена ним помилково, бо відомості, що викладені в ній, не відповідають дійсності. А сам, він ніколи не працював на ФОП Мартіян А.Є., ніяких трудових договорів (контрактів) з ним не укладав, у трудових відносинах з ним не знаходився та пояснив, що написав заяву від 18.07.2018 року помилково, бо був злий на Мартіяна А.Є., оскільки наступного разу, вже після вказаного ДТП, коли він попросив у Мартіяна А.Є. автомобіль для власних потреб, останній відмовив йому у цьому.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів, що ОСОБА_5 в момент ДТП був працівником Фізичної особи - підприємця Мартіяна Артема Євгенійовича та виконував свої трудові (службові) обов'язки, а тому в даному випадку судом не може бути застосовано положення статті 1172 ЦК України, що також підтверджується висновками висловленими Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2015 року (№ 6-229цс14), та у постанові від 21 вересня 2016 року (№6-933цс16).
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог та суд зазначає про безпідставність і недоведеність позовних вимог, а тому підстави для їх задоволення відсутні, тому вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
Судовий збір у розмірі 3302,67 грн. із врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача та стягненню з відповідача не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача у справі: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Укргазкомунбуд".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Укргазкомунбуд" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 18, код 33675367).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Мартіян Артем Євгенійович (61001, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).
Повне рішення складено 12.09.2018 р.
Суддя Ю.В. Светлічний