10.09.2018 Справа № 920/396/18
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/396/18
за позовом: Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м.Київ
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-
груп", м. Харків,
2. Відділу освіти Дружбівської міської ради , м. Дружба,
третя особа: Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській
області (Покровська площа, 11, м. Суми, 40000), м. Суми,
про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до договору № 17-465 від 26.02.2018,
за участю представників сторін:
від прокурора: Вортоломей М.Ф., службове посвідчення №035621 від 07.09.2015
від позивача: не з'явився
від відповідачів: 1. Макаров С.О.
2. не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 26.02.2018 до договору на постачання природного газу №17-465 від 26.02.2018, укладений між відділом освіти Дружбівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп".
Відповідач 1 в письмовому відзиві №01В від 18.06.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що спірна додаткова угода укладена у відповідності до вимог чинного законодавства та підстави для визнання її недійсною відсутні, постачання природного газу здійснюється за середньо ринковими цінами, що відповідає як інтересам споживача , так і інтересам постачальника, тому відповідач 1 зазначає, що підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав, проте надав листа від 10.07.2018 № 01-24/750, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає повністю та просить вказаний позов без участі представника відділу освіти Дружбівської міської ради.
18.06.2018 третьою особою у справі надано до суду пояснення щодо позовної заяви, в яких останній зазначає, що позовна заява підлягає задоволенню.
17.07.2018 прокуратурою Сумської області надано до суду відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
26.07.2018 відповідачем 1 надано до суду заперечення вих. № 01-3 від 26.07.2018 на відповідь на відзив.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті заявлених вимог суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 10.09.2018 проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 1, суд встановив:
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Шосткинською місцевою прокуратурою Сумської області за результатами вивчення стану законності у сфері публічних закупівель, встановлено, що Відділом освіти Дружбівської міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі газового палива (природного газу) за ДК 021:2015:09120000-6. У відкритих торгах взяли участь 2 учасники: ТОВ «Укртранссервіс-груп» та ТОВ «Сумигаз збут». За результатами електронного аукціону автоматичною системою переможцем визначено ТОВ «Укртранссервіс-груп» з ціновою пропозицією 1119600,00 грн., з яким у подальшому укладено договір № 17-465 від 28.02.2018 на постачання природного газу.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що постачальник (ТОВ Укртранссервіс-груп») зобов'язується передати у власність споживачу (відділ освіти Дружбівської маської ради) природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що ціна газу з ПДВ становить 9330,00 грн. за 1000 куб. м.
26.02.2018 до Договору сторонами укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої ціна газу становить 10140 грн. за 1000 куб. м.
Беручи до уваги те, що вказана Додаткова угода суперечить вимогам законодавства, на думку прокурора, вбачаються підстави для визнання недійсною такої додаткової угоди (№ 1 від 26.02.2018), оскільки це призведе до протиправного фінансування видатків державного бюджету на суму 1 119 600,00 грн., унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів та порушують фінансово-економічні основи держави і можуть спричинити істотну шкоду її інтересам 9неефективне витрачання коштів міського бюджету в розмірі 89,44 тис. грн.
Крім того, оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, не вжито заходів щодо оскарження результатів вищезгаданої закупівлі та договору, укладеного за наслідками її проведення в судовому порядку, прокурор вбачає правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для захисту порушеного права.
Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Зі змісту ч.3 ст. 53 ГПК України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 цієї ж статті).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення пункту 3 частини першої ст.131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
У пункті 3 частини першої ст.131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України «Про прокуратуру».
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Абзацем 6 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2017 № 7 (із змінами) роз'яснено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду (абз. 2 п. 3 вказаної постанови).
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року) повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року).
Судом встановлено, що позовну заяву прокурором подано в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яка є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері державних закупівель.
Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до абз.7 п. 1, п. 3 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 до одного із основних завдань Мінекономрозвитку віднесено забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель.
Згідно з п. 4 Положення Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань формує та реалізовує державну політику у сфері державних закупівель, зокрема, розробляє та затверджує відповідні нормативно-правові акти; здійснює проведення моніторингу та аналізу системи державних закупівель; надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; здійснює в установленому порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника; погоджує навчальні програми з підготовки спеціалістів у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації; забезпечує видання безоплатного державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, безоплатного міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та функціонування безоплатного веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель; формує державне замовлення па постачання продукції для державних потреб і координує роботу державних замовників щодо його розміщення та виконання.
Суд приходить до висновку про те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, в особі якого в інтересах держави звернувся заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області з даним позовом до суду, має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірної публічної закупівлі.
Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
У такому разі прокурор повинен надати відповідні докази відповідно до вимог ст. ст. 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі № 923/1006/15, від 02.08.2017 у справі № 922/2885/16.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Менчинська проти Росії», пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мартіні проти Франції»).
Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України неналежним чином здійснює захист свої прав є безпідставним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді.
Керуючись ст. 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури № 104-3240 вих18 від 22.05.2018 залишити без розгляду.
2. Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 13.09.2018.
Суддя С.В. Заєць