46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
11 вересня 2018 року м.Тернопіль Справа №921/311/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Панчук М.В.
розглянув справу
за позовом: публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ, в особі Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком», м.Тернопіль
до відповідача: Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації, м.Бережани Тернопільської області
про стягнення 67023,18грн,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювався у відповідності до ч.3 ст.222 ГПК України.
Позивач - публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м.Київ, в особі Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком», м.Тернопіль звернувся 10.08.2018 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№387) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації, м.Бережани Тернопільської області, про стягнення 67023,18грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання протягом 2017 року телекомунікаційних послуг на пільгових умовах споживачам м.Бережани та Бережанського району, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Ухвалою від 14.08.2018 відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 11.09.2018.
Позивач, згідно поданого позову та відповіді на відзив №10-12/137 від 04.09.2018 (вх.№16709 від 08.09.2018) вказує, що відповідач є єдиним органом у Бережанському районі, який веде персоніфікований облік отримувачів пільг та здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів про обсяг та вартість наданих послуг пільговим категоріям громадян. Зважаючи на те, що позивачем виконано вимоги закону як щодо надання телекомунікаційних послуг, так і в частині подання відповідних звітів Управлінню соціального захисту населення Бережанської РДА, тому в останнього виник обов'язок оплатити надані товариством пільговим категоріям громадян послуги зв'язку.
Відповідач, згідно поданого відзиву на позов №2060/01-01 від 29.08.2018 (вх.№16579 від 04.09.2018), позовні вимоги заперечив. Зазначив, що: з 01.01.2016 Акти звіряння Управлінням не підписувалися з підстав неможливості понесення відповідних бюджетних зобов'язань; компенсації виплат за спожиті послуги зв'язку на пільгових умовах не передбачені Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, з урахуванням внесених у п.1 Порядку змін згідно постанови Кабінету Міністрів України №426 від 21.06.2017; Управління не є делегованим міською радою м.Бережани органом на здійснення окремих видатків місцевого бюджету, а тому не може взяти на себе бюджетні зобов'язання щодо відшкодування, понесених товариством витрат за надання пільг з послуг зв'язку у 2017 році пільговим категоріям громадян. Просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача - Бережанську міську раду.
У судове засідання 11.09.2018 представники сторін не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до справи повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень (а.с.4, 5).
Позивач у відповіді на відзив (вх.№16709 від 08.09.2018) заперечив проти доводів відповідача, оскільки єдиним уповноваженим органом, який веде персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою та здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо наданих пільговим категоріям громадян послуг є управління праці та соціального захисту населення (лист Міністерства соціальної політики України № 989/0/111-18/201 від 07.06.2018, п.2 р.І Положення про Управління). Доказів, які б вказували на існування іншого органу з відповідними повноваженнями відповідачем не подано.
Щодо залучення до участі у справі Бережанської міської рази в якості співвідповідача то суд погоджується з доводами позивача і відхиляє його як таке, що суперечить ст.48 ГПК України, оскільки зазначене клопотання може бути заявлено виключно позивачем у справі.
Зважаючи, що неявка представників сторін в даному випадку не перешкоджає розгляду справи по суті, сторонами надано суду заяви по суті справи, інших клопотань, втому числі щодо відкладення судового засідання, - не заявлено, тому суд вважає за можливе розглянути спір в даному засіданні, без участі сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив таке.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, що надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 (далі - Правила), інших законодавчих актів України.
Відповідно до п.3 ст.63 Закону України «Про телекомунікації» споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 визначено, що встановлені законом пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Як свідчать матеріали справи, публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Тернопільської філії протягом січня-грудня 2017 року надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м.Бережани та Бережанського району, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства».
Положення вказаних законів містять норми, якими передбачено надання пільг певним категоріям громадян при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги), і такі є нормами прямої дії.
Частиною 2 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ст.87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з Державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.97 Бюджетного кодексу України).
Зі змісту підпункту б пункту 4 частини 1 ст.86 та ст.102 Бюджетного кодексу України вбачається, що видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок №256), яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Так, п.2 вказаної Постанови визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об'єднаних територіальних громад на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до п.3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Згідно Положення про Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Бережанської РДА №307-од від 15.06.2018 (далі - Положення про Управління), Управління утворено головою районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах району забезпечує виконання покладених на управління завдань; є юридичною особою публічного права (п.7 Розділу ІІІ Положення про управління); організовує в межах компетенції роботу щодо надання, зокрема пільг з оплати послуг зв'язку; сприяє громадянам в отриманні документів, необхідних для призначення окремих видів допомоги, субсидій та надання пільг; проводить електронні звірки інформації від організацій - надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в єдиному держаному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; проводить розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян і призначені житлові субсидії населенню; проводить інвентаризацію особових рахунків осіб, які отримують соціальну допомогу, субсидії та пільги в установленому законодавством порядку; здійснює контроль відповідно до чинного законодавства за цільовим використанням коштів, спрямованих на надання державної соціальної підтримки та інших видів соціальної підтримки, передбачених законодавством України; організовує призначення та виплату допомоги, компенсацій та надання інших соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до законодавства України; організовує в межах компетенції роботу з надання пільг пенсіонерам, особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, одиноким непрацездатним громадянам та іншим категоріям осіб, які мають право на пільги відповідно до законодавства України; забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою районної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування за погодженням з директором Департаменту в установленому законодавством порядку (п.1 Розділу ІІІ Положення про Управління).
Тобто, відповідач є органом соціального захисту населення, який відповідно до своїх функціональних обов'язків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» №117 від 29.01.2003 веде облік пільгових категорій громадян та проводить розрахунки з підприємствами та організаціями. Згідно пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» відповідач як уповноважений орган, щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і, у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає акт звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3-пільга», а підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга».
У зв'язку із наведеним, розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - громадян міста Бережани та Бережанського району, є Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації, а тому, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови і Порядку №256 відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватися відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Таким чином, суд доходить висновку, що законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають в силу прямої вказівки закону і не залежать від бажання сторін.
Згідно ч.1 п.8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч.2 п.8 Порядку).
Водночас, з листа Міністерства соціальної політики України №989/0/111-18/201 від 07.06.2018 вбачається, що у Державному бюджеті України у 2016-му, 2017-му та 2018-му роках з держбюджету не передбачено місцевим бюджетам субвенції на надання пільг з оплати послуг зв'язку та зазначено, що надання вказаних пільг може бути здійснено місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Управління у листах №3845/0-03 від 13.12.2016, №3846/01-03 від 13.12.2016, №882/01-03 від 23.03.2017, №15/0/01-11 від 19.06.2018 зверталося до голів Бережанської районної ради, Бережанської міської ради, фінансового управління Бережанської РДА про виділення коштів на зазначені видатки.
Як свідчать матеріали справи, Тернопільською філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в період з січня по грудень 2017 року були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Бережани та Бережанського району на загальну суму 67023,18грн, а саме: в січні на суму 5987,43грн (243 абонентам), в лютому - 5849,18грн (237 абонентам), березні - 5828,51грн (235 абонентам), квітні - 5859,17грн (237 абонентам), 5807,23грн (239 абонентам), червні - 5659,29грн (236 абонентам), липні - 5620,11грн (236 абонентам), серпні - 5511,47грн (236 абонентам), вересні - 5430,34грн (221 абонентам), жовтні - 5286,64грн (215 абонентам), листопаді - 5189,31грн (212 абонентам), грудні - 5078,50грн (208 абонентам), які є непогашеними.
Факт надання телекомунікаційних послуг Тернопільською філією ПАТ «Укртелеком» та фактичне споживання їх відповідними категоріями населення у вказаний період, підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за січень-грудень 2017 року за формою №2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України №535 від 04.10.2007.
Також, позивачем щомісячно направлялися відповідачу для здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні звіти супровідними листами №06/2-11-27 від 06.02.2017, №06/2-11-87 від 06.03.2017, №06/2-11-119 від 06.04.2017, №06/2-11-146 від 08.05.2017, №06/2-11-176 від 07.06.2017, №06/2-11-204 від 20.07.2017, №06/2-11-233 від 08.08.2017, №06/2-11-282 від 06.09.2017, №06/2-11-316 від 06.10.2017, №06/2-11-246 від 07.11.2017, №06/2-11-376 від 06.12.2017, №06/2-11-21 від 05.01.2018 (копії листів з доказами їх вручення відповідачу знаходяться в матеріалах справи). Оскільки відповідач не здійснив відшкодування понесених позивачем витрат внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам (споживачам) міста Бережани та Бережанського району у період з січня по грудень 2017 року, публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Тернопільської філії звернулося із даним позовом про примусове їх стягнення з Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації в сумі 67023,18грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. При цьому суд виходив з такого.
Положення ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.
Згідно приписів ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вже зазначалося вище, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають визначені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікації відповідно до законодавства України (частина 3 ст.63 Закону України «Про телекомунікації»).
Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства» передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги) для певних категорій населення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися обов'язки по наданню пільговим категоріям громадян (споживача) міста Бережани та Бережанського району телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, тобто на виконання вимог вищезазначених Законів України, Тернопільською філією публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в період з січня по грудень 2017 року були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 67023,18грн. Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за відповідний період підтверджується надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на зазначену суму позову, котрі залишаються неоплаченими відповідачем.
Згідно з п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга».
З долучених до матеріалів справи документів встановлено, що на виконання вищезазначених вимог Положення, позивач направляв відповідачу рекомендованою кореспонденцією щомісячно для здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні звіти.
Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не з зазначеного Закону, а законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.
Управління соціального захисту населення Бережанської РДА як розпорядник коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення міста Бережани та Бережанського району, зобов'язано в порядку регресу здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій.
Проте, станом на дату розгляду спору загальна сума заборгованості Управління перед позивачем по відшкодуванню витрат за надані в період з січня по грудень 2017року телекомунікаційні послуги на пільгових умовах становить 67023,18грн, і це не заперечується сторонами.
Відповідач не заперечує факту надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян та не оспорює їхнього обсягу та правильності проведення позивачем розрахунків, котрі подано до справи. Натомість, наголошує на відсутності відповідного бюджетного фінансування, відтак, і на відсутність у нього зобов'язань відшкодовувати такі витрати, оскільки Акти звіряння розрахунків (виконаних робіт) Управлінням не підписувалися, договірних правовідносин між сторонами спору з приводу відшкодування вартості пільг не існує. Крім того, просить суд врахувати, що Управління зверталося до керівників Бережанської райради та Бережанської міської ради з відповідними листами про виділення коштів з місцевого бюджету (копії листів долучено до матеріалів справи) на відшкодування даних витрат, котрі залишені без задоволення.
З цього приводу, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.
За змістом статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Законодавством не встановлена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.
Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №927/291/17, від 17.04.2018 у справі №906/621/17 та від 17.04.2018 у справі №911/4249/16, які місцевому суду слід враховувати при прийнятті рішень, відповідно до приписів ч.4 ст.236 ГПК України.
Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на які згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Вказана норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч.1-4 ст.48 Бюджетного кодексу України.
Тобто, відповідні бюджетні зобов'язання щодо виплати, в тому числі відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати послуг зв'язку пільговим категоріям громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
З огляду на наведене не заслуговують на увагу заперечення відповідача про відсутність між сторонами укладеного договору про відшкодування вартості послуг для окремих категорій громадян на 2017 рік (відсутність між сторонами господарських зобов'язань), оскільки з наведених норм закону слідує, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення правочину по відшкодуванню витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із закону та не залежать від волевиявлення сторін таких правовідносин.
Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ «Укртелеком» надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі в силу закону, має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дотримується аналогічної думки у постанові від 21.06.2018 у справі №915/156/17).
У зв'язку із наведеним, Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Беручи до уваги наведене, позовні вимоги в загальній сумі 67023,18грн як обґрунтовано заявлені, документально підтверджені, не спростовані належними доказами відповідачем, підлягають до задоволення.
Наведені у відзиві на позов інші аргументи не можуть бути підставами для відмови в позові, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються встановленими судом обставинами, а також ґрунтуються на неправильному тлумаченні Управлінням норм матеріального права.
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації (вул.Шевченка, 13, м.Бережани Тернопільської області, ідентифікаційний код 03195524) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (м.Київ, Шевченківський район, бульвар Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (м.Тернопіль, вул.Чорновола, 4, ідентифікаційний код 01188052) - 67023 (шістдесят сім тисяч двадцять три)грн 18коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах та 1762(одну тисячу сімсот шістдесят дві)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 13.09.2018.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 ГПК України.
Суддя Н.О. Андрусик