36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.09.2018 Справа № 917/527/16
За скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго", вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про визнання незаконними дій державного виконавця, що полягають у примусовому стягненні коштів з банківських рахунків КП "Теплоенерго" рамках виконавчого провадження №51932761
Особа, дії якої оскаржуються Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
по справа №917/527/16
за позовною заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м. Київ,04116
до відповідача Комунального підприємства "Теплоенерго" вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область,39600
про стягнення 322 629,98 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Стельмах А.С.
Представники сторін:
від позивача (стягувача): не з'явились;
від відповідача (заявника): Лукачина А.В., дов. від 06.08.2018 року № 05-1686;
від виконавчої служби: Пуленко М.І., до. від 29.12.2017 року № 03-15/13180.
27.08.2018 р. до Господарського суду Полтавської області надійшла скарга Комунального підприємства "Теплоенерго" про: 1) визнання незаконною бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що полягає у не розгляді по суті заяви КП "Теплоенерго" від 18.05.2018 р. за вих. №05-1142 про зупинення вчинення виконавчих дій; 2) зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області розглянути по суті та прийняти відповідне рішення стосовно заяви КП "Теплоенерго" від 18.05.2018 року за вих. №05-1142 про зупинення вчинення виконавчих дій; 3) визнання незаконними дій державного виконавця, що полягають у примусовому стягненні коштів з банківських рахунків КП "Теплоенерго" рамках виконавчого провадження №51932761
Оскільки суд встановив, що скаржником було пропущено процесуальний строк на оскарження двох заявлених вимог у скарзі, в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 28.08.2018 р. у даній справі, суд дійшов висновку про залишення скарги в частині даних вимог без розгляду, в частині вимоги про визнання незаконними дій державного виконавця, що полягають у примусовому стягненні коштів з банківських рахунків КП "Теплоенерго" в рамках виконавчого провадження № 51932761 суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття скарги до розгляду та призначив її до розгляду у судовому засіданні 10.09.2018 р. на 10-00 год..
Отже, розглядається скарга Комунального підприємства "Теплоенерго" про визнання незаконними дій державного виконавця, що полягають у примусовому стягненні коштів з банківських рахунків КП "Теплоенерго" рамках виконавчого провадження № 51932761.
В обґрунтування поданої скарги скаржник вказував на те, що ним 18.05.2018 р. було направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області заяву про зупинення виконавчих дій у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження". Тобто, скаржник вважав, що державний виконавець не пізніше 30.05.3018 року повинен був винести постанову про зупинення виконавчих дій щодо відкритих виконавчих проваджень відносно стягнення боргу з КП "Теплоенерго". Як вказував скаржник, до 13.08.2018 р. виконавчі дії по виконавчому провадженню з виконання наказу суду по справі № 917/527/16 не проводились і скаржник вважав, що його заява була задоволена, а виконавче провадження зупинено. 13.08.2018 р. з рахунку КП "Теплоенерго" було списано кошти в погашення заборгованості.
При цьому, скаржник у скарзі вказав на те, що про не розгляд його заяви про зупинення виконавчого провадження виконавчою службою йому стало відомо лише 13.08.2018 року після списання коштів з його рахунків.
Стягувач (позивач) представництво у судове засідання не забезпечив, причин щодо цього суду не повідомив.
Відповідно до приписів ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
В дотримання приписів чинного процесуального законодавства Ухвала суду по даній справі від 28.08.2018 р. була направлена всім учасникам процесу за наявними у матеріалах справи адресами, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями.
Також на офіційному веб-порталі судової влади України судом було розміщено повідомлення про дату та час судового засідання по розгляду скарги по даній справі, що підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою з офіційного веб-порталу судової влади України (а.с. 141).
В дотримання вимог чинного процесуального законодавства України ухвала суду від 28.08.2018 р. про призначення скарги до розгляду була своєчасно оприлюднена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, стягувач (позивач) був повідомлений належним чином та обізнаний про дату розгляду Господарським судом Полтавської області скарги по даній справі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи те, що десятиденний строк є присікальним, тому суд не оцінює дану обставину як підставу для відкладення розгляду даної скарги.
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надав суду відзив на скаргу боржника вих. № 07-15/6979 від 07.09.2018 р. (вх. № 8384 від 10.09.2018 р.), за мотивами якого заперечує проти задоволення скарги, оскільки дії державного виконавця, що полягають у примусовому стягненні коштів з банківських рахунків КП "Теплоенерго" в рамках виконавчого провадження № 51932761 були в межах чинного законодавства України.
Представник скаржника (боржника, відповідача) наполягає на задоволенні скарги.
За результатами розгляду в судовому засіданні скарги відповідача суд постановив ухвалу, вступну та резолютивну частини якої було оголошено в судовому засіданні у відповідності приписів ст. 241 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та скарги, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.05.2016 року у справі № 917/527/16 позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю та стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 5206,24 грн. 3% річних за період з 30.11.2013 року по 24.03.2016 року, 30 772,50 грн. інфляційних за період з листопада 2013 року по лютий 2016 року включно, 21 788,56 грн. 3% річних за період з 19.08.2014 року по 01.02.2016 року, 264 862,68 грн. інфляційних за період з серпня 2014 року по січень 2016 року включно, 4839,45 грн. судового збору.
06.06.2016 року Господарським судом Полтавської області на виконання рішення суду у даній справі від 19.05.2016 року було видано відповідний наказ.
В дотримання приписів Закону України "Про виконавче провадження" стягувач (позивач) направив заяву про примусове виконання рішення з оригіналом наказу Господарського суду Полтавської області по справі № 917/527/16 до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області.
17.08.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 917/527/16 виданого 06.06.2016 року (виконавче провадження: 51932761).
25.08.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 66,36 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 746,94 грн. (виконавче провадження: 51932761)
25.08.2016 року постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. виконавче провадження ВП № 51932761 з примусового виконання наказу Господарського суду полтавської області №917/527/16 від 06.06.2016 року було приєднано до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 38275205, яке вів відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
27.04.2018 року у відповідності до вимог Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" між КП "Теплоенерго" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було укладено договори реструктуризації за спожитий природний газ №13/18-57 та №13/18-58 (копії наявні у матеріалах справи).
18.05.2018 року Комунальним підприємством "Теплоенерго" на адресу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області було направлено заяву за вих. №05-1142 про зупинення вчинення виконавчих дій у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
13.08.2018 року та 16.08.2018 року на депозитний рахунок Головного теритіального управління юстиції у Полтавській області надійшли кошти у сумі 1430,11 грн. та 573,20 грн. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 38275205 про стягнення коштів з КП "Теплоенерго" на користь юридичних осіб та держави.
07.09.2018 року винесено розпорядження 38275205 №/В-3, яке затверджено начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про перерахунок отриманих коштів у сумі 2 003,31 грн. на користь держави, як погашення виконавчого збору (копія у матеріалах справи).
Як стверджує скаржник, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області неправомірно не розглянув по суті та не прийняв відповідне рішення в межах наданих повноважень стосовно заяви (не зупинив виконавче провадження) КП "Теплоенерго" та в подальшому направив до банківської установи платіжні вимоги про списання грошових коштів за відсутності належних для цього правових підстав.
Скаржник вважає, що такі дії державного виконавця є грубим порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", прав та інтересів боржника.
Враховуючи викладене, скаржник просить суд визнати незаконними дії державного виконавця, що полягають у примусовому стягненні коштів з банківських рахунків КП "Теплоенерго" рамках виконавчого провадження №51932761
При розгляді скарги суд виходив з наступного.
Як передбачено ст. 124 Конституції України та ст. 326 ГПК України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
05.10.2016 р. набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII. Так, відповідно до п.7 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Як випливає з вищенаведеного, виконавчі дії після 05.10.2016 р. здійснюються відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, а відтак, в даному випадку застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VII.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Положеннями ч. 1,2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, заходами примусового виконання рішень є : 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1. ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Приписами ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вже зазначалось судом у описовій частині даної ухвали, в дотримання приписів Закону України "Про виконавче провадження" 17.08.2016 р. Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. було розглянуто заяву стягувача про примусове виконання наказу №917/527/16 виданого 06.06.2016 р. та відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного судового наказу.
25.08.2016 р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. було винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 66,36 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 746,94 грн., а також приєднання виконавчого провадження ВП № 51932761 з примусового виконання наказу Господарського суду полтавської області №917/527/1,6 від 06.06.2016 до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 38275205.
27.04.2018 р. у відповідності до вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» між КП "Теплоенерго" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було укладено договори реструктуризації за спожитий природний газ №13/18-57 та №13/18-58 (копії наявні у матеріалах справи).
З огляду на те, що 27.04.2018 р. між КП "Теплоенерго" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було укладено договори реструктуризації за спожитий природний газ № 13/18-57 та № 13/18-58, 18.05.2018 року скаржник направив на адресу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області було направлено заяву за вих. № 05-1142 про зупинення вчинення виконавчих дій у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Згідно з ч. 6 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Частиною 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Таким чином, пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії) та боржниками (підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення), а частина четверта статті 34 вказаного Закону визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ.
Як вже зазначалось судом, наказ від 06.06.2016 р. у справі № 917/527/16 був виданий судом на виконання Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.05.2016 року. За даним рішенням було повністю задоволено позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 5 206,24 грн. 3% річних за період з 30.11.2013 року по 24.03.2016 року, 30 772,50 грн. інфляційних за період з листопада 2013 року по лютий 2016 року включно, 21 788,56 грн. 3% річних за період з 19.08.2014 року по 01.02.2016 року, 264 862,68 грн. інфляційних за період з серпня 2014 року по січень 2016 року включно, 4 839,45 грн. судового збору.
Предметом спору у даній справі, було стягнення з відповідача (скаржника) лише 3% річних та інфляційних нарахувань, які виникли в наслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань на підставі укладеного між сторонами Договору реструктуризації заборгованості № 14/12-292 від 25.06.2012 р..
При цьому відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Згідно з абзацом 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія.
Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме спожиті природний газ, електричну енергію.
Таким чином, стягнута за судовим рішенням у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем виникла не у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків відповідачем за спожитий природний газ, а у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків за Договором реструктуризації заборгованості № 14/12-292 від 25.06.2012 р.
Частиною 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не є безумовною підставою зупинення будь-якого виконавчого провадження.
Отже, виконавче провадження з примусового виконання рішення у даній справі не підлягало зупиненню на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на положення ч.4 статті 34 цього ж Закону.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Враховуючи викладене, у виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження, а дії виконавця щодо примусового стягнення з скаржника виконавчого збору, які є предметом оскарження, були вчиненні останнім з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження".
Інших підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця скаржник суду не навів.
Відповідно до статті 343 ГПК за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскаржувані дії були вчинені з дотриманням державним виконавцем вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення скарги відповідача.
Керуючись ст. 234,339-343 ГПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні скарги.
Ухвала підписана 13.09.2018 р.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ст.ст.235,255,256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Тимощенко О.М.