Справа № 660/513/18
Номер провадження 2/660/176/18
11 вересня 2018 рокусмт. Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Гончаренка О.В.
за участю секретаря судового засідання Свяцького О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Нововоронцовка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 22.06.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 борг за борговою розпискою у сумі 82249,53 грн. У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача відсотки за користування грошима у розмірі 2486,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 5305,34 грн. та понесені позивачем судові витрати.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
Судом ухвалено провести заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 22.06.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 борг за борговою розпискою у сумі 82249,53 грн.
22.03.2018 року постановою начальника Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Павлишина П.М. накладено арешт на ? частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належну ОСОБА_2.
Сума відшкодування інфляційних витрат за період з травня 2017 року по квітень 2018 року, становить 5305,34 грн., яка складається з (у відсотках):
- травень 2017 року - 101,3 %;
- червень 2017 року - 101,6 %;
- липень 2017 року - 100,2 %;
- серпень 2017 року - 99,9 %;
- вересень 2017 року - 102,0 %;
- жовтень 2017 року - 101,2 %;
- листопад 2017 року - 100,9 %;
- грудень 2017 року - 101,0 %; всього 108,4%;
- січень 2018 року - 101,5 %;
- лютий 2018 року - 100,9 %;
- березень 2018 року - 101,1 %;
- квітень 2018 року - 100,8 %, всього 104,4%,
розмір компенсації у відсотках становить за весь період існування заборгованості 12,8%, а в грошових коштах становить: 41448 грн. (сума грошових коштів) * 12,8% = 5305,34 грн.
Відповідно до приписів статті 625 ЦК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню три проценти річних від простроченої суми, за період з 04.06.2016 року по 04.06.2018 року, яка у загальному розмірі становить 2486,88 грн. та складається з:
41448 грн. (сума грошових коштів) * 3% річних * 730 (кількість днів користування коштами - з 04.06.2016 р. по 04.06.2018 р.) / 365 днів = 2486,88 грн.
За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно із ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 533 ЦК України визначено, що законним платіжним засобом на всій території України є грошова одиниця України гривня. Грошове зобов'язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України гривні.
За змістом норм ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов'язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов'язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов'язання. Така вимога може бути пред'явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов'язання.
Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд України у постановах від 01 жовтня 2014 року у справі №6-113цс14 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-2168цс15 висловив правові позиції та вказав на те, що за змістом норми ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши зроблений та наданий суду позивачем розрахунок суми нарахованих трьох відсотків річних, а також суми втрат від інфляції, суд вважає його належним і допустимим доказом у справі, оскільки є достовірним та ґрунтується на матеріалах справи.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь із відповідача 3% річних та витрат від інфляції у розмірі 7792,22 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 704 гривень 80 копійок.
На підставі ст. ст. 22, 623, 625, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровної за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровного за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_2, витрати від інфляції в розмірі 5305,34 грн. (п'ять тисяч триста п'ять гривень 34 коп.) та відсотки за користування грошима у розмірі 2486,88 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят шість гривень 88 коп.) а всього 7792,22 грн. (сім тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 22 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровної за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_2, судовий збір у сумі 704 гривні 80 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.
СуддяО.В. Гончаренко