Справа № 761/33913/18
Провадження № 2-о/761/354/2018
06 вересня 2018 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
04.09.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва з спільною заявою, згідно якої просили розірвати шлюб, зареєстрований між ними 16.07.2011 року.
При цьому, як вбачається, заявники звернулися з вказаною заявою до суду у відповідності до положень ст. 293 України, згідно яких у порядку окремого провадження розглядаються, серед іншого, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Однак, вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та ст. 109 Сімейного кодексу України (надалі - СК України).
Так, згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
Однак, всупереч вищенаведеним положенням законодавства, заявниками не додано до заяви ані письмового договору, в якому передбачено з ким з них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, ані нотаріально посвідченого договору про розмір аліментів на спільну дитину. При цьому у позовній заяві не викладено обставин щодо наявності укладеного між сторонами такого договору.
За змістом ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 293 ЦПК України, суддя
Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху, надавши заявникам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявниками ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: