Справа № 585/2792/18
Номер провадження 2/585/979/18
12 вересня 2018 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Яковець О.Ф.,
з участю секретаря: Шемчук І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 13 серпня 2014 року на підставі рішення суду. Від шлюбу мають двох дітей. Рішенням Роменського міськрайонного суду від 08 вересня 2014 року з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В даний час старший син - ОСОБА_3 досяг повноліття і навчається в Хомутецькому ветеринарно - технологічному коледжі Полтавської державної аграрної академії Міністерства освіти і науки України і майже повністю перебуває на її утриманні, оскільки не працює і тому вона допомагає йому. Сімейним кодексом встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За рішенням суду на утримання сина ОСОБА_4 стягуються аліменти в меншому розмірі. Вказаних коштів недостатньо для забезпечення дитини, так як сина треба зібрати до школи, одягти, придбати продукти харчування, купувати ліки, канцелярське приладдя і багато інших необхідних речей, потрібних для нормального життя та розвитку дитини. З урахуванням викладеного просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частити заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Суд, дослідивши матеріали справи, а також докази у їх сукупності дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними розірваний рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2014 року (а.с.6).
У свідоцтві про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.5).
Дитина проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується довідкою Плавинищенської сільської ради Роменського району від 24.05.2017 року (а.с.8 зв.).
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.7).
Відповідно до довідки від 18.06.2018 року ОСОБА_3 навчається на ІІІ курсі денної форми Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу Полтавської державної аграрної академії Міністерства освіти і науки України з 01 вересня 2015 року. Термін закінчення навчання 30.06.2019 року (а.с.7).
Наведене свідчить, що між сторонами склалися спірні сімейні правовідносини з приводу утримання дитини.
У статті 19 та частинах 1,2 статті 27 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов'язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи інших осіб.
При цьому, держава визнала право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини щодо належного матеріального забезпечення є законодавчо передбачена можливість зміни визначеного рішенням суду розміру аліментів залежно від зміни певних життєвих обставин.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до п.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Право стягувача аліментів вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість обставин, зазначених у статтях 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі та навпаки).
Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року (справа № 6-143цс13), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня -1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмір з 1 січня становить 3723 гривень.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів с уд в першу чергу враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України (із змінами згідно ЗУ № 2037-VIII від 17.05.2017 року) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач має задовільний стан здоров'я, інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї на утриманні не має.
Виходячи з критеріїв розумності та справедливості, суд вважає, що позовні слід задовольнити, змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Роменського міськрайонного суду від 08 вересня 2014 року і стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення повноліття.
Крім того, суд вважає за необхідне, після вступу даного рішення в законну силу, відкликати виконавчий лист, виданий Роменським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 704,80 грн. судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст. 4, 12,17,18, 81,141, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 180-184,192 Сімейного кодексу України, статтею 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 р., суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_2 за рішенням Роменського міськрайонного суду на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнувши з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІН НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня вступу рішення в законну силу до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Виконавчий лист виданий Роменським міськрайонним судом Сумської області № 585/2654/14-ц (2/585/880/14) про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, відкликати, після вступу рішення в законну силу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя підпис:
Копія вірна…
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. Ф. Яковець