Справа № 591/5281/18
Провадження № 1-кс/591/4056/18
12 вересня 2018 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без можливості внесення застави щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Зарічного районного суду м.Суми за ч.2 ст.187, 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням погодженим прокурором, яке мотивував тим, що слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №120182000000000032 від 14.03.2018 року, та в якому ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. 10.09.2018 року ОСОБА_5 було затримано. Також, слідчий у клопотанні вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтовує неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.
Захисник, не заперечуючи обґрунтованість оголошеної підозри, вважав, що наявність зазначених прокурором та слідчим ризиків не доведена та ґрунтується тільки на припущеннях. Крім того, не переконливими є і доводи прокурора щодо неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу. Натомість, враховуючи наявність міцних соціальних зав'язків: дружини-інваліда, матері -пенсіонерки, малолітньої дитини, а також того факту, що ОСОБА_5 хоча і не офіційно, але працює, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби.
Підозрюваний погоджувався з позицією свого захисника.
Заслухавши учасників процесу, вважаю, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2018 року за №12018200000000032. Спочатку фабула містила інформацію, що до СУ ГУНП в Сумській області надійшли відомості про те, що мешканець м.Суми систематично здійснює збут психотропних речовин та наркотичних засобів як на території області, так і поза її межами. Попередня правова кваліфікація - ч.2 ст.307 КК України (а.с. 5).
В подальшому, 10.09.2018 до ЄРДР було внесено відомості за №12018200000000217 про те, що, 10.09.2018 року відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області, в межах розслідування кримінального провадження №12018200000000032 від 14.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, зафіксовано факт збуту фігурантом провадження медичного шприца ємкістю 5 мл, заповненого на 2 мл речовиною бурого кольору, зовні схожу на особливо небезпечну наркотичну речовину «опій ацетильований» громадянину ОСОБА_7 (а.с. 6). Зі слів прокурора та як вбачається з витягу, що наданий слідчому судді у судовому засіданні, вказані провадження були об'єднані за №12018200000000032.
10.09.2018 року, о 20-10 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру та о 20-12 год. по зазначеному кримінальному провадженню ОСОБА_5 затримано та відповідного протоколу підставами для такого затримання вказано п.п.1,2 ч.1 ст.208 КПК України та п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Проте, вважаю, що таке затримання не відповідало вимогам чинного процесуального законодавства з огляду на наступне.
Так, ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про те, що він незаконно придбав у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, за обставин, які слідству встановити не вдалося, з метою подальшого збуту медичний шприц об'ємом 5 мл з особливо небезпечною психотропною речовиною «PVP» масою 0,0494 г, який у подальшому незаконно зберігав з метою збуту, а 18.08.2018 року збув його ОСОБА_8 , отримавши за це 300 грн.
Тобто, події, про які йдеться у підозрі відбулись майже місяць тому.
Також, з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що у день оголошення про підозру та затримання в рамках вказаного кримінального провадження було проведено оперативну закупку, в ході здійснення якої ОСОБА_5 повторно збув ОСОБА_8 медичний шприц, заповнений на 2 мл речовиною бурого кольору.
Проте, як з'ясовано в судовому засіданні відразу після факту збуту, який відбувся близько 12-00 години дня, ОСОБА_5 не було затримано, а між часом проведенням негласної слідчої дії і часом затримання пройшло 8 годин.
За таких обставин, затримання ОСОБА_5 з підстав, передбачених п.1, п.2 ч.1 ст.208 КПК України, в даному випадку не було, тому зазначені у протоколі затримання від 10.09.2018 року відомості щодо підстав затримання ОСОБА_5 не відповідають дійсності.
Посилання ж у протоколі про затримання ОСОБА_5 на п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод як на підставу для затримання є необґрунтованим, оскільки національні органи, суди, повинні застосовувати в першу чергу національне законодавство, а саме: ч.1 ст.208 КПК України, в якій, доречи, чітко визначено вичерпний перелік підстав для затримання особи. При цьому, як-то передбачено у ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Перевіркою ж того, чи дотримано національного закону стосовно затримання особи у розумінні положень ст.5 Конвенції, займається Європейський суд з прав людини. При цьому, у своїх рішеннях ( як, наприклад : “Чанєв проти України” , “Ассанідзе проти Грузії”) ЄСПЛ повторював, що слово “законний” і словосполучення “відповідно до процедури, встановленої законом” у пункті 1 статті 5 Конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм.
Як вбачається з наданого протоколу затримання ОСОБА_5 та доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, підстав для затримання ОСОБА_5 в порядку та згідно положень, передбачених ч.1 ст.208 КПК України, не було. Таким чином, органами досудового розслідування не було дотримано вимог КПК України щодо затримання ОСОБА_5 .
Як вже зазначалось вище, ОСОБА_5 безпосередньо перед затриманням було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини - «PVP», масою 0,0494 г.
Долучені органами досудового розслідування до клопотання документи (а.с.8-12,18-22) у їх сукупності містять інформацію та факти, які вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити правопорушення, яке йому інкримінують органи досудового розслідування, і такі документи можуть бути підставою для підозри.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Проте, ризики переховування та можливості впливати на свідка ОСОБА_8 , належним чином слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не обґрунтовані.
Так, лише тяжкість покарання, яка може загрожувати ОСОБА_5 у разі доведення його винуватості, не може свідчити про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, як було з'ясовано під час розгляду клопотання, ОСОБА_5 знає свідка ОСОБА_8 як «Антона», з яким познайомився нещодавно. Коло знайомих такого свідка йому не відомо, адреса проживання йому відома приблизно. Телефон ОСОБА_5 , в якому містився і номер телефону свідка, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, був вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_5 та знаходиться у органів досудового розслідування. Крім того, додані до клопотання матеріали проведених негласних слідчих дій вказують на те, що усі розмови перед та під час зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_8 18.08.2018 року були зафіксовані. Враховуючи такі обставини, слідчий суддя не вбачає ризику того, що ОСОБА_5 має намір та буде впливати на вказаного свідка.
В той же час, з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні дій, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин, вчинених впродовж певного періоду, офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому існує ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи такі обставини, а також встановлені у судовому засіданні дані щодо міцності зв'язків та особи підозрюваного, а саме: що ОСОБА_5 має сім'ю, постійне місце проживання, утриманців (дружину-інваліда, малолітню дитину та матір-пенсіонера), вважаю, що в даному випадку до ОСОБА_5 можливо застосувати інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме: цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, який надасть можливість запобігти ризику, встановленому у судовому засіданні.
При цьому , суд не може взяти до уваги лише твердження підозрюваного та його захисника про те, що ОСОБА_5 працює, та у зв'язку з цим встановити домашній арешт у певний час доби, оскільки належних доказів такій обставині слідчому судді не надано.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого щодо обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , а також покласти на ОСОБА_5 такі обовязки:
- не відлучатися із м.Суми без дозволу слідчого, прокурора та суду ;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання і місця перебування;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 09.11.2018 року включно.
Організацію виконання ухвали в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду Сумської області протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особами, що не були присутні під час її оголошення - з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1