Справа № 576/1976/18
Провадження № 3/576/738/18
12 вересня 2018 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Усенко Л.М.
при секретарі Бірюк О.І.
за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
прокурора Тищенка О.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові матеріали, що надійшли з управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, депутат Березівської сільської ради, -
ОСОБА_1, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, маючи рівні можливості з іншими декларантами, несвоєчасно 13 квітня 2018 року подала без поважних причин декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави за 2017 рік, про що 09 серпня 2018 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 285/2018.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнала, пояснила, що несвоєчасно подала декларацію, а саме 13 квітня 2018 року. Причин було декілька. Так, органи фіскальної служби надають довідки про доходи за 4 квартал звітного минулого року лише з березня поточного року. Отримавши необхідні довідки щодо себе та родичів, приблизно з 15 березня 2018 року стала подавати декларацію, але тривалий час сайт НАЗК працював нестабільно, через що не змогла заповнити декларацію. Пізніше довелось змінити електронний ключ та електронну пошту, так як раніше мала поштову скриньку mail.ru. Одразу ж після зміни електронної пошти подала декларацію. Докази звернення до НАЗК не збереглися.
Прокурор вважав провину ОСОБА_1 доведеною, вона мала достатньо часу для своєчасного подання декларації та не навела поважних причин та не надала доказів пропущеного строку для її подання.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 з 2015 року є депутатом Березівської сільської ради (а.с. 12-22).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 являється суб'єктом декларування, який згідно ст. 45 цього Закону зобов'язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічно до 1 квітня шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Як вбачається з інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі декларацій, ОСОБА_1 подала електронну декларацію за 2017 рік до реєстру 13.04.2018 р., тобто із запізненням на 13 днів (https://public.nazk.gov.ua/declaration/4f889254-f940-46d7-9736-443ab855d3e4).
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Суб'єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
З листа Вищого спеціалізованого суду України № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вбачається, що за наявності поважних причин на неподання декларації відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП виключається (під поважними причинами зокрема є і технічні збої офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції). Крім того суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Частина 1статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У примітці до даної статті зазначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
До обставин, які пом'якшують відповідальність порушника, суд відносить ту обставину, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, щиро розкаялась у вчиненому.
Обставин, які б обтяжували відповідальність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд не вбачає.
Водночас, вирішуючи питання щодо можливості застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення, суд приймає до уваги положення ст. 22 КУпАП, які вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст. 22 КУпАП закон не містить.
Таким чином, враховуючи обставини справи, те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, беручи до уваги суб'єктивне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, а саме те, що вона не мала на меті умисно приховати свій майновий стан, а також не мала умислу на вчинення даного правопорушення, вчинила правопорушення лише з технічних причин, щиро розкаялась у вчиненому, дане правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків суспільним або державним інтересам, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 22, 34, ч. 1 ст. 172-6, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд Сумської області.
Суддя Л.М. Усенко