Номер провадження: 22-ц/785/5177/18
Номер справи місцевого суду: 520/16256/16-ц
Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.
Доповідач Цюра Т. В.
04.09.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,
За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2018 року про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання права власності на гараж ,-
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2018 року відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі №2-607/2002 за позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання права власності на гараж в частині рішення Київського районного суду м. Одеси /головуючий - суддя Сватаненко В.І./ від 10.01.2002 року та досліджених в ході розгляду справи доказів, а саме: договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 27.04.1998 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом О.В. Запольською, та схематичного плану земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_5, складеного ОМБТІ 18.07.1997 року.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_6 про відновлення втраченого судового провадження залишити без розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_6- ОСОБА_7 посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2018 року без змін.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає повністю зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа №2-607/2002 за позовом ОСОБА_2 до ДПІ Київського району м. Одеси про визнання права власності на гараж. По вказаній справі 10.01.2002 року судом під головуванням судді Сватаненко В.І. було постановлено рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на гараж розміром 4,47х5,1м., розташований за адресою: АДРЕСА_2, та стягнуто з позивача державне мито в розмірі 51 грн. Зазначене рішення суду набрало чинності 11.02.2002 року. В 2004 році цивільна справа №2-607/2002 була передана до архіву суду та в подальшому знищена в зв'язку з закінченням строку зберігання справи.
З копії рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.01.2002 року вбачається, що в ході судового розгляду вказаної справи досліджувались наступні докази: договір дарування квартири АДРЕСА_3 від 27.04.1998 року; розпорядження Київської районної адміністрації м. Одеси №769 від 27.06.1998 року;
схематичний план земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 4, складений МБТІ 18.07.1999 року; розпорядження Київської районної адміністрації м. Одеси від 15.06.1999 року.
22.12.2016 року заявник ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою, до якої 18.04.2017 року надав заяву про уточнення вимог та просить відновити повністю втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-607/02 за позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання права власності на гараж розміром 4,47х5,1м, розташований за адресою: АДРЕСА_4, за результатами якого прийнято рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.01.2002 року. При цьому заявник посилається на те, що про існування зазначеного рішення від дізнався 25.10.2016 року під час ознайомлення з матеріалами іншої справи, після чого подав апеляційну скаргу на рішення суду від 10.01.2002 року, однак ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.11.2016 року матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м. Одеси повернуто до Київського районного суду м. Одеси для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
Задовольняючи вимоги заявника, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 обґрунтував порушення своїх прав ухваленим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.01.2002 року, що підтверджується ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.11.2016 року.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.11.2016 року матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання права власності на гараж повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про відновлення втраченого провадження. Роз'яснено ОСОБА_6 право звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження в порядку ст.ст. 403-407 ЦПК України ( чинного на час постановлення ухвали).
Тобто ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.11.2016 року не було вирішене питання про права та обов'язки ОСОБА_6
Згідно 403 ЦПК України ( чинного на час постановлення ухвали) втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлено за заявою осіб, які брали участь у справі або за ініціативою суду.
Аналогічна норма міститься у ст. 489 чинного ЦПК України.
ОСОБА_6 не брав участі у цивільній справі №2-607/2002 за позовом ОСОБА_2 до ДПІ Київського району м. Одеси про визнання права власності на гараж.
В суді апеляційної інстанції представник заявника ОСОБА_8 не змогла пояснити, чим порушені права чи інтереси ОСОБА_6 зазначеним рішенням суду.
Відповідно п.2 ст.492 ЦПК України якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів або заявник відкликав заяву про відновлення втраченого судового провадження - суд своєю ухвалою повертає заяву або залишає її без розгляду, якщо провадження було відкрито.
За таких обставин та вимог зазначених норм права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а заява ОСОБА_6 про відновлення втраченого судового провадження на підставі ст. 492 ЦПК України - залишенню без розгляду.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 389, 492 ЦПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2018 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_6 про відновлення втраченого судового провадження по справі № 2-607/2002 за позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання права власності на гараж - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 12.09.2018 року.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Н.А. Кононенко
С.М. Сегеда