Номер провадження: 33/785/1268/18
Номер справи місцевого суду: 505/1846/18
Головуючий у першій інстанції Івінський О. О.
Доповідач Кравець Ю. І.
10.09.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в особі судді Кравця Ю.І, за участю секретаря Бєляєвої А.О., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, прокурора - Войтова Р.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2на постанову судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 24.07.2018 року,
встановив
Зазначеною постановою судді, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Котовськ Одеської області, громадянка України, не заміжня, начальник відділу бухгалтерського обліку Управляння соціального захисту населення Подільської міської ради, проживає за адресою: АДРЕСА_3,притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-6 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700 грн.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що перебуваючи на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку управління праці та соціального захисту населення Котовської міської ради, в порушення ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Так, 30.05.2017 року ОСОБА_2 набула у власність, згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартиру загальною площею 66,5 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1, оціночною вартістю 607 500 грн.
Таким чином, упродовж часу з 30.05.2017 року по 10.06.2017 року, ОСОБА_2 була зобов'язана повідомити, але не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані у зв'язку з придбанням майна.
Факт придбання квартири та ціна була вказана ОСОБА_2 в декларації особи уповноваженої на виконання держави або місцевого самоврядування за 2017 рік та оприлюдненій на офіційному веб-сайті Національного агентства 26.03.2018 року, о 21 годині 04 хвилин.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначила, що не погоджується із постановою суду, посилаючись при цьому на наступні обставини: порушення судом вимог ст. 62 Конституції України та визнання у якості належних та допустимих доказів попередження про спеціальні обмеження, яке не містить дати та згідно пояснень ОСОБА_2 було підписане нею після початку розбору з приводу набуття права власності на квартиру, та порушення порядку перевірки декларації; відсутність суб'єктивної сторони складу правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, некоректність змісту протоколу, яким ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення; сплив строків для накладення адміністративного стягнення, оскільки фактичним днем виявлення правопорушення для органу поліції, з якого починається відлік строку передбаченого ст.38 КУпАП є 26.03.2018 року, день подачі декларації; порушення принципу рівності, оскільки суд першої інстанції не заслухав доводи ОСОБА_2 та її захисника, свою увагу зосередив на переліку доводів прокурора, що підтверджується відсутністю у постанові суду першої інстанції належних та обґрунтованих доводів, щодо спростування обґрунтованості позиції захисту в суді першої інстанції; з ОСОБА_2 стягнуто 352 грн. судового збору, але він мав складати 340 грн., що, на думку апелянта, свідчить не про технічну помилку, а про упередженість суду, негативне ставлення суду до неї.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_2 просить розглянути її апеляційну скаргу, постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 24.07.2018 року скасувати, провадження по справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП України, завданнями у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_2 у вчинені зазначеного правопорушення, суддя районного суду послалася як на докази: витяг з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; копією попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби в органах місцевого самоврядування; копією розпорядження міського голови від 07.11.2011р. №-81 (о/с) про переведення ОСОБА_2 - головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку з окладом згідно штатного розпису, з присвоєнням її 10 рангу посадової особи місцевого самоврядування; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до ст.14 Закону України «Про службу у органах місцевого самоврядування» посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост - віднесено до шостої категорії посад, та у відповідності до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є посадовою особою органу місцевого самоврядування, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29.05.2018 року (а.с.33-40), ОСОБА_2 30.05.2017 року здійснила державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Вартість зазначеної квартири становить 607500 грн. та вказана ОСОБА_2 в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, яку було оприлюднено 26.03.2018 року.
Таким чином, ОСОБА_2, придбавши 30.05.2017 року майно у вигляді квартири, вартість якого становить 607500 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017 року (80000 грн.), була зобов'язана у десятиденний строк з моменту придбання майна (тобто до 09.06.2017 року) повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції шляхом подання відповідної декларації.
Однак в порушені зазначених вимог закону, ОСОБА_2 не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновком районного суду, згідно якого ОСОБА_2 відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону несвоєчасно повідомила про суттєві зміни у майновому стані, тобто вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не заперечувала того факту, що вона є посадовою особою органу місцевого самоврядування та фактів придбання квартири та не подання нею повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Апеляційний суд не може погодитись з доводами ОСОБА_2 про відсутність допустимих доказів попередження про спеціальні обмеження, яке не містить дати її ознайомлення з попередженням, та було підписане нею після початку перевірки з приводу набуття права власності на квартиру оскільки ОСОБА_2 не надала доказів на підтвердження цього.
Також неможливо погодитись з доводами ОСОБА_2 в частині порушення порядку перевірки декларації, так як, на її думку, перевірку декларації повинно здійснювати Національне агентство з питань запобігання корупції, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_2 на відсутність умислу як суб'єктивної сторони складу правопорушення, оскільки, як вже було зазначено, вона була попереджена про спеціальні обмеження, встановлені законодавством, а тому була зобов'язана подати про суттєві зміни у майновому стані.
Також апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_2, щодо спливу строків для накладення адміністративного стягнення, оскільки фактичним днем виявлення правопорушення для органу поліції, з якого починається відлік строку передбаченого ст.38 КУпАП є 26.03.2018 року, день подачі декларації, так як в даному випадку датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складання рапорту Оперуповноваженого УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України від 04.05.2018 року про встановлення підстав для подання ОСОБА_2 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та відсутності такого повідомлення (а.с.13). Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення, передбачений чю3 ст. 38 КУпАП - до 04.08.2018 року, тоді як оскаржувана постанова винесена 24.07.2018 року.
Що стосується посилання ОСОБА_2 на порушення принципу рівності при розгляді справи у суді першої інстанції, то суд апеляційної інстанції в судовому засіданні надав можливість ОСОБА_2 висказати доводи та надати належних та обґрунтованих доводів, однак нею не було надано жодних доказів поважності причини неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Посилання ОСОБА_2 на стягнення судового у більшому розмірі, ніж передбачено відповідним законом, спростовується тим, що відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року становить 1762 грн., а тому суд правомірно стягнув з неї судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Встановлені під час розгляду справи районним судом та підтверджені в ході апеляційного розгляду обставини свідчать про те, що факт порушення ОСОБА_2 встановлених законом обмежень щодо неподання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, знайшов своє підтвердження, що беззаперечно вказує на наявність в її діях складу корупційного адміністративного правопорушення.
Адміністративне стягнення накладено районним судом на ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП та в межах передбачених санкцією ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами, підтверджена винуватість ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні, а тому постанова районного суду є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим не вбачає підстав для її зміни або скасування.
Позиція ОСОБА_2 на час розгляду справи апеляційним судом щодо невизнання вини та посилання на допущені районним судом порушення, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.
Постанову судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 24.07.2018 року відносно ОСОБА_2, якою вона притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-6 КУпАП з накладенням на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області Ю.І.Кравець