Номер провадження: 11-сс/785/1489/18
Номер справи місцевого суду: 502/1574/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
12.09.2018 року м. Одеса
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 , перевіривши в порядку ст.398 КПК України апеляційну скаргу директора Кілійської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018160310000450 від 21 серпня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: жатку рисову ЖРН-5 синього кольору, розкидач добрива МВД- 1,2 зеленого кольору, саморобну шлейф (рамку) для рівняння площ, культиватор ЧКУ-4а без номеру синього кольору, деталі двигуна «ЯМЗ 236», а саме: маховик -1 штука, коленвал - 1 штука, топливна апаратура - 1 штука, поршнева група 6 штук, голоска блоку циліндрів 2 штуки, кожух маховика 1 штука, передня кришка двигуна - 1 штука, колектор повітряний - 1 штука, піддон двигуна з деталями, колектор випускний - 2 штуки, кришки клапанів - 2 штуки, помпа, масло приймальний насос.
Вищезазначене тимчасово вилучене майно під розписку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 .
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, директор Кілійської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Дослідивши апеляційну скаргу суддя-доповідач дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Згідно з п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Пунктом 9-2 ч.1 ст.393 КПК України, передбачено, що право на оскарження ухвали слідчого судді має фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані до суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію.
Директор Кілійської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на зазначену сільськогосподарську техніку.
Згідно з ч.1 ст.64-1 КПК України представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; - керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; - працівник юридичної особи.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
Разом з цим, ОСОБА_3 до апеляційної скарги не надав жодних належно оформлених документів, а саме установчих документів Кілійської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та відповідних наказів, які підтверджують, що ОСОБА_3 дійсно призначений на посаду директора вказаною юридичної особи та має право діяти в інтересах та від імені Кілійської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
Крім того, до поданої апеляційної скарги ОСОБА_3 не надав будь-яких документів, які підтверджують те, що сільськогосподарська техніка, на яку був накладений арешт, рахується на балансі Кілійської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», була передана цій юридичній особі у користування. Таким чином ОСОБА_3 не надав доказів, що таким заходом забезпечення кримінального провадження, порушуються права Кілійської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», або зачіпаються законні інтереси цієї юридичної особи.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 не надав доказів того, що він є представником (керівником) юридичної особи, яка має право на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року про арешт майна.
Слід зазначити, що ст.422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії судді-доповідача, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, які подані особою, що не має право на подачу апеляційної скарги
При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
За таких обставин, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що відповідно до положень п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Разом з цим, відповідно до ч.7 ст.399 КПК України суддя-доповідач роз'ясняє особі, яка подала апеляційну скаргу про те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 7, 9, 50, 393, ст.396, п.2 ч.3 ст.399, 405, 419 КПК України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу директора Кілійської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» - ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018160310000450 - повернути особі, що її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги негайно надіслатиОСОБА_3 .
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу про те, що відповідно до ч.7 ст.399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду.
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_2