Справа №1/1522/2198/11
Провадження 1-в/522/46/18
11 червня 2018 року Місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши заяву представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку,-
Вироком Приморського районного суду м.Одеси від 28.12.2012 року у справі №1/1522/2198/11 засуджено:
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст.190 КК України, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, ч.3 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, ст.353 КК України в редакції 2001 року, ч.3 ст.28, ст.353 КК України в редакції 2001 року, ч.1 ст.357 КК України, ч.3 ст.28, ч.1 ст.357 КК України ч.3 ст.28, ч.2 ст. 357 КК України, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 357 КК України, ч.3 ст.15, ч.1 ст.357 КК України, ч.2 ст.15, ч.3 ст.28, ч.1 ст.357 КК України, ч.3 ст.15, ч.3 ст.28, ч.1 ст.357 КК України, ч.2 ст.358 КК України в редакції 2001 року, ч.3 ст. 358 КК України в редакції 2001 року, ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України в редакції 2001 року, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України 2001 року, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 358 КК України в редакції 2001 року, та у відповідності до ст. 70 КК України остаточно призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та 1 (один) місяць з конфіскацією усього належного майна;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.4 ст.190 КК України, ч.3 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, ч.3 ст.28, ч.1 ст. 357 КК України 2001 року, ч.3 ст.28, ч.2 ст.357 КК України 2001 року, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 357 КК України 2001 року, ч.3 ст.15, ч.3 ст.28, ч.1 ст.357 КК України 2001 року, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 358 КК України 2001 року, ч.3 ст.28 ст.353 КК України, та у відповідності до ст. 70 КК України остаточно призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з конфіскацією усього належного майна;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.4 ст.190 КК України, ч.3 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, ч.3 ст.28, ч.1 ст. 357 КК України 2001 року, ч.3 ст.28, ч.2 ст.357 КК України 2001 року, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 357 КК України 2001 року, ч.3 ст.15, ч.3 ст.28, ч.1 ст.357 КК України 2001 року, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 358 КК України 2001 року, ч.3 ст.28 ст.353 КК України, та у відповідності до ст. 70 КК України остаточно покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, без конфіскації майна у зв'язку із застосуванням ст. 75 КК України. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки.
Цим ж вироком було задоволено цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування завданої злочином майнової шкоди та стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь потерпілого користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, спричинену злочином у розмірі 353 694 (триста п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто чотири) гривні 46 копійок.
Адвокат потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вказаного вироку в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_4 про відшкодування завданої злочином майнової шкоди та стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь потерпілого користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 353694 (триста п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто чотири) гривні 46 копійок.
В обґрунтування поданої заяви адвокат посилався на наступне.
На виконання вироку суду в частині задоволення цивільного позову, Приморським районним судом м. Одеси видано три виконавчих листа за №1-495/13 від 25.04.2013 року, згідно яких стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 суму 353 694 грн. 46 коп. Гроші в сумі 1100 доларів США, вилучені у ОСОБА_7 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що зберігаються у ВАТ “Укрексімбанк” - обернено на користь потерпілих в порядку виконання вироку в частині стягнення майнової шкоди та конфіскації майна. Гроші в сумі 32000,00 грн., вилучені у ОСОБА_7 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , передані на відповідальне збереження у ВАТ “Укрексімбанк”, - обернути на користь потерпілих в порядку виконання вироку в частині стягнення майнової шкоди та конфіскації майна.
Стягувачем у виконавчих листах визначено ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ), а боржниками, відповідно:
- ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 );
- ОСОБА_9 ( АДРЕСА_5 );
- ОСОБА_8 ( АДРЕСА_6 ).
Оскільки засуджені боржники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 проживають на тимчасово окупованій території України - в Автономній республіці Крим, то органу державної виконавчої служби був поданий лише виконавчий лист до боржника ОСОБА_7 .
Постановою від 21.04.2015 року державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, правонаступником якого є Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, було відкрите виконавче провадження №47561352 з примусового виконання виконавчого листа за №1-495/13 від 25.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 грошових коштів за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2012 року у справі №1/1522/2198/11 (копія постанови держвиконавця - додається).
Постановою державного виконавця від 14.09.2017 року виконавчий документ - виконавчий лист за №1-495/13 виданий Приморським районним судом м. Одеси від 25.04.2013 року було передано Голосіївському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Передача була здійснення у зв'язку з тим, що згідно виконавчого листа, грошові кошти в сумі 1100 доларів США та 32 000 грн., вилучені у засудженого ОСОБА_7 передані на відповідальне збереження у ВАТ “Укрексімбанк”, який знаходиться на території Голосіївського району міста Києва.
Проте, коштів в сумі 1100 доларів США та 32 000 грн., на які звертається стягнення недостатньо для виконання вироку суду в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_4 , оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Так, на автомобілі боржника ОСОБА_7 : TOYOTA LEXUS RX 300 2004 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 ; TOYOTA CAMRY 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 ; AUDI A4 2002 р.в., д.н.з., НОМЕР_5 ; ВАЗ 21074, 1995 р.в. д.н.з. НОМЕР_6 . - накладено арешт та 08.07.2015 року винесено постанову про розшук вказаних автомобілів.
Квартира АДРЕСА_7 , право власності на яку було зареєстровано на ОСОБА_7 перебувала в іпотеці ПАТ КБ "ПриватБанк", який звернув стягнення на цю квартиру за невиконання зобов'язань за кредитним договором. Арешт з вказаної квартири знято постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2017 року.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи, яка була розглянута Приморським районним судом м.Одеси, досудове слідство у відношенні ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 проводилося слідчими слідчої групи Генеральної прокуратури України у 2010-2011 рр. Справі було присвоєно номер №49-3026.
Під час проведення слідства деякі речі обвинувачених з метою виконання вироку в частині стягнення з засуджених матеріальної шкоди були передані на зберігання до кімнати схову речових доказів Генеральної прокуратури України, а грошові кошти вилучені під час обшуку у обвинувачених, були передані за зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України.
Так, відповідно до постанови слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_10 від 22 червня 2011 року, а.с.225 т.14 (копія постанови - додається) грошові кошти у загальній сумі 2300 доларів США, вилучені у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передані на зберігання - депозитний рахунок Генеральної прокуратури України, до прийняття відповідного рішення у справі. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №56 від 22.11.2011 року а.с. 225 т.14 (копія квитанції - додається), виданої головним бухгалтером Генпрокуратури ОСОБА_11 та касиром ОСОБА_12 , яка міститься в матеріалах кримінальної справи №49-3026, вказані грошові кошти в сумі 2300 доларів США прийняті від ОСОБА_10 на зберігання. Факт прийняття коштів на зберігання підтверджується квитанцією до прибуткового кассового ордеру №56 від 22.11.2011 року, виданої головним бухгалтером Генпрокуратури.
Іншою постановою слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_10 від 22 червня 2011 року а.с. 125-126 т.14 (копія постанови додається) грошові кошти у розмірі 829 грн. також передані на зберігання - депозитний рахунок Генеральної прокуратури України, до прийняття відповідного рішення у справі.
Крім цього, відповідно до протоколу опису і накладення арешту на майно, складеного 29 вересня 2011 року а.с. 124 т. 14 (копія протоколу - додається) слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 , майно вилучене у ОСОБА_7 під час його затримки: наручний годинник „Patek Philippe” з браслетом чорного кольору; булавка у вигляді тризуба з металу жовтого кольору з відтиском проби 585; телевізор „Самсунг” LE32S 81BX/NWT s/n AH9X3SEQI00063F з пультом дистанційного керування здано на зберігання до кімнати схову речових доказів Генеральної прокуратури України.
Під час ухвалення вироку по кримінальній справі у відношенні ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , Приморським районним судом м. Одеси від 28.12.2012 року було прийнято рішення - до виконання вироку в частині конфіскації майна, стягнення завданої майнової шкоди та судових витрат залишити під арештом майно засудженого ОСОБА_6 - грошові кошти в сумі 2300 доларів США, та майно засудженого ОСОБА_7 , а саме: наручний годинник „Patek Philippe” з браслетом чорного кольору; булавка у вигляді тризуба з металу жовтого кольору з відтиском проби 585; телевізор „Самсунг” LE32S 81BX/NWT s/n AH9X3SEQI00063F з пультом дистанційного керування.
На теперішній час вирок Приморського районного суду м.Одеси від 28 грудня 2012 року в частині стягнення майнової шкоди, спричиненої злочином потерпілому ОСОБА_4 в сумі 353 694, 46 гривень залишається невиконаним.
27 червня 2017 року на адресу Генеральної прокуратури України мною було направлено адвокатський запит, в якому висловлювалося прохання повідомити про наявність арештів та місце перебування речових доказів та грошей, вилучених під час проведення слідства у справі №49-3026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , а саме:
- грошових коштів в сумі 2300 доларів США та 829 грн., які передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України;
- наручного годинника „Patek Philippe” з браслетом чорного кольору; булавки у вигляді тризуба з металу жовтого кольору з відтиском проби 585; телевізора „Самсунг” LE32S 81BX/NWT s/n AH9X3SEQI00063F з пультом дистанційного керування, які здані на зберігання до кімнати схову речових доказів Генеральної прокуратури України.
Згідно відповіді прокурора організаційно-методичного відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України від 10.07.2017 року, за результатами розгляду мого адвокатського запиту повідомлено, що майно та грошові кошти, на які накладено арешт в рамках розслідування кримінальної справи №49-3026 передано на зберігання до кімнати речових доказів Головного слідчого управління та депозитні рахунки Генеральної прокуратури України на підставі відповідних документів.
Таким чином, на теперішній час доля зазначених вище коштів та майна, на які накладений арешт, не вирішена. Вказаний захід забезпечення, вжитий вироком суду з метою стягнення із засуджених на користь потерпілого завданої майнової шкоди. Інших позовів під час ухвалення вироку Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2012 року не розглядалося і задоволено не було.
У відповідності до пункту 9 Розділу ХІ «Перехідний положень» КПК України, 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки визнання речовими доказами по справі човнів відбувалося до набрання чинності КПК України, 2012 року, то питання щодо долі вказаного речового доказу необхідно вирішувати у відповідності до положень КПК України, 1960 року (надалі за текстом - КПК України).
Відповідно до ст.411 КПК України, 1960 року, питання зв'язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора.
У липні 2017 року представником потерпілого до Приморського районного суду м. Одеси подавалася заява про вирішення питань пов'язаних із виконанням вироку Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2012 року у справі №1/1522/2198/11 в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_4 .. Проте, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03 листопада 2017 року вказану заяву було залишено без розгляду через недолучення до заяви завіреної копії вироку, з якої можна зробити висновок про результати розгляду цивільного позову. З урахуванням виправлення цього недоліку, представник потерпілого звернувся із заявою про вирішення питань пов'язаних із виконанням вироку в частині задоволення цивільного позову.
В судове засідання представник потерпілого не з'явився, згідно письмової заяви, просив розглядати справу за відсутності його та потерпілого.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви представника потерпілого.
Розглянувши матеріали заяви та заслухавши прокурора, вважаю за необхідне задовольнити заяву.
Відповідно до ст.28 КПК України (ред. 1960 року), Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Згідно зі ст.403 КПК України (ред. 1960 року), вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
У відповідності до ч.1 ст.409 КПК України (ред. 1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, вирішуються судом, який постановив вирок.
З метою виконання вироку суду в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_4 , в сумі 353 694, 46 гривень, вважаю, що речові докази та гроші, вилучені під час проведення слідства у справі №49-3026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та необхідно звернути на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок стягнення майнової шкоди завданої злочином.
Згідно ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Керуючись ст. ст.403 , 408, 409 КПК України 1960 року , слідчий суддя,-
Заяву представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку Приморського районного суд м.Одеси від 28.12.2012 року - задовольнити.
Звернути на користь потерпілого ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер платників податку НОМЕР_7 , в рахунок стягнення майнової шкоди завданої злочином:
- грошові кошти засудженого ОСОБА_9 в сумі 2300 (дві тисячі двісті) доларів США, які зберігаються на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України (а.с. 225 т.14);
- грошові кошти засудженого ОСОБА_7 в сумі 829 (вісімсот двадцять дев'ять) грн., які зберігаються на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України (а.с. 125-126 т.14);
- належні на праві власності ОСОБА_7 : наручний годинник „Patek Philippe” з браслетом чорного кольору; булавка у вигляді тризуба з металу жовтого кольору з відтиском проби 585; телевізор „Самсунг” LE32S 81BX/NWT s/n AH9X3SEQI00063F з пультом дистанційного керування, які зберігаються в кімнаті речових доказів Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України (а.с. 124 т.14).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
11.08.2018