Провадження № 2-а/522/890/18
Справа № 522/1622/18
15 серпня 2018 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бондар В.Я.;
за участі секретарі - Грищук В.О.;
розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 316/17 від 24.07.2017 року,
Позивач в особі представника- Дмітрієва Р.Б. 30 січня 2018 року звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 316/17 від 24.07.2017 року, мотивовану тим, що 24.07.2017 року заступником начальника Управління-начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименком Русланом Костянтиновичем, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_1 винесена постанова № 316/17, за якою її притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень. Проте, в порушення чинного законодавства Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради постанова від 24.07.2017 року не направлялась та не вручалась ОСОБА_1. Про існування Постанови стало відомо лише після отримання постанови старшого державного виконавця Другого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Ющук М.О. про відкриття виконавчого провадження ВП № 55173273 від 16.11.2017 р. з примусового виконання вказаної Постанови. Так позивач вважає, що Постанова від 24.07.2017 року не відображає дійсних обставин справи, винесена із грубими порушенням чинного законодавства щодо її змісту та процедури складання, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Кравчук Т.С., ухвалою якої від 31.01.2018 року було відкрито провадження по справі.
02 квітня 2018 року через канцелярію Приморського районного суду міста Одеси від відповідача в особі представника - Л.В. Фарина надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.
У зв'язку з повторним перерозподілом на підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2018 року вказана адміністративна справа передана судді Бондар В.Я. ухвалою, якого від 22.05..2018 року справу було прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 14.06.2018 року.
В судове засідання призначене на 14.06.2018 року з'явився представник позивача інші сторони в судове засідання не з'явились про час та місце слухання справи повідомлені були належним чином. В зв'язку чим було відкладено справу до 03.08.2018 року.
03.08.2018 року від представника позивача ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про залучення у якості співвідповідача заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, протокольною ухвалою суду клопотання було задоволено та залучено до участі у справі Якименко Р.К., в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 15.08.2018 року.
В судове засідання призначене на 15.08.2018 року сторони по справі не зявились про дату і місце розгляду справи повідомлені були належним чином від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про задоволення позивних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.
Посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 04.07.2017 року на підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/251 ДАБК від 29.06.2017 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства вх. № 01-6//435-пр від 23.06.2017 року було проведено позапланову перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої було складено Акт НОМЕР_2 про проведення перевірки.
На підставі виявлених порушень Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 10.07.2017 року складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом приведення об'єкту самочинного будівництва двохповерхового житлового будинку до попереднього стану, а саме: здійснити перебудову житлового будинку літери Б у відповідності до технічного паспорту до 10.09.2017 року.
10.07.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 складено два протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення передбачені ч. 9 ст. 96 КУпАП.
24.07.2017 року заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем винесено постанови № 316/17 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. відповідно.
Згідно з ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст. 21).
Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучати до проведення перевірок представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.
Згідно з п. 5, 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до п. 16, 17 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Позивач в позові зазначає, що її було безпідставно позбавлено права взяти участь у контрольному заході, отримати копію акту перевірки, протоколу, припису, викласти свої зауваження. Позивач був позбавлений можливості ознайомлюватись зі змістом складених документів, надавати свої пояснення, заперечення тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В підтвердження виявлених порушень в матеріалах справи міститься тільки фото-фіксація, з якої не вбачається дати та місця (фотофіксація виконана без прив'язки до місцевості) її проведення, фактично з цього доказу не можливо встановити проведення саме позивачем будівельних робіт.
Відповідач наділений повноваженнями проводити відео-фіксацію, аудіо-фіксацію процесу перевірки, може отримати від особи пояснення, може залучати представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, однак такі дії відповідач під час перевірки не вчинив.
Таким чином, відповідач твердження позивача не спростував, не встановив ким і коли проведені зафіксовані роботи, не скористався своїми правами під час перевірки та, як суб'єкт владних повноважень, не довів фактів виявлених порушень.
Щодо тверджень позивача про відсутність факту відмови від підписання акта під час проведення перевірки, не надання копії направлення на проведення перевірки, не надання йому на ознайомлення акту перевірки, суд вважає ці обставини також не спростованими відповідачем.
Відповідно до п. 7, 9, 21 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази наявності направлення на проведення перевірки, вручення позивачу направлення на перевірку, відмова від отримання копії акту перевірки представником позивача не доведена відповідачем, враховуючи виготовлення акту перевірки 10.07.2017 року не на місці її проведення, до суду не надано доказів повідомлення позивача про необхідність ознайомитися з актом та підписати його, відповідачем не зазначена дата відмови позивача від підписання акта перевірки.
Також, суд критично оцінює докази направлення позивачу акту, припису, протоколів рекомендованим відправленням, так як неможливо встановити додані документи до відправлення. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази належного інформування позивача про розгляд 24 липня 2017 року справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи положення ст. 13 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, які передбачають право позивача бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки, в спірних правовідносинах позивач був обмежений в своїх правах, а відповідач не надав доказів, які ці твердження позивача спростовують.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП).
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Матеріалами справи не підтверджується факт того, що під час складання протоколу позивачу або представнику позивача були роз'яснені права.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП).
В матеріалах справи відсутні докази про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Водночас, п. 20 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, з'ясовує чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.
Крім того п. 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМ України від 06 квітня 1995 року N 244 Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Але відповідач виніс постанова 316/17 від 24.07.2017 року по справі про адміністративне правопорушення без врахування наведених вище обставин, а саме чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи, чи витребувані необхідні додаткові матеріали, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності.
У зв'язку з чим постанова № 316/17 від 24.07.2017 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ст.ст. 227-228, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 250, 268-272, 286, 294 КАС України, ст.ст. 9, 247, 280 КУпАП, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 316/17 від 24.07.2017 року - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24.07.2017 року № 316/17 заступника начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, якою громадянку ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 27 серпня 2018 року.
Суддя В.Я. Бондар
15.08.18