Справа № 522/6126/17
Провадження № 2-а/522/684/18
24 квітня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бондар В.Я.
при секретарі Грищук В.О.
розглянувши у підготовчому засіданні в місті ОСОБА_1 клопотання представника відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради за участю 3-ї особи ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення,
У провадженні Приморського районного суду міста ОСОБА_1 знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Свячену Ю.Б. та ухвалою якої від 22.08.2017 року було відкрито провадження по справі.
У зв'язку з повторним перерозподілом на підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 28.02.2018 року вказана адміністративна справа передана судді Бондар В.Я. та ухвалою якого від 05.03.2018 року було справу прийнято до провадження.
В судовому засіданні призначеному на 24.04.2018 року представником відповідача - ОСОБА_1 було заявлено клопотання про закриття провадження по справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, так як справа не має розглядатися за правилами адміністративного судочинства так як не містить ознак публічно-правового спору. Третя особа - ОСОБА_3 проти задоволення вказаного клопотання не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини по справі та надані докази суд приходить до висновку про відмову з задоволенні клопотання з огляду на наступне:
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження з тих підстав, що позов ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення ОМР не містить ознак публічно-правового спору, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу влади, що виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Суд не може прийняти вказані доводи відповідача, оскільки, відповідно до п. 12 Постанови пленуму ВАСУ «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 № 8 З аналізу норм статті 26 Закону № 280/97-ВР, статті 6 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації», частини першої статті 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III випливає, що управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури.
Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, статті 148 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV власниками землі є держава, ОСОБА_4 Крим та територіальні громади. Конституційний Суд України в Рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.
Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до статті 69 Закону України від 16 жовтня 1996 року
№ 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
З урахуванням цього Рішення Конституційного Суду України такі правила визначення юрисдикції адміністративних судів поширюються і на земельні спори за участю місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Керуючись ст.ст. 242 243, 250 КАС України суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради за участю 3-ї особи ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста ОСОБА_1 протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Я. Бондар