Кіровоградської області
02.07.07 р. № 02-07/242
Суддя господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М., розглянувши заяву
Прокурора Гайворонського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі кредиторів: 1. управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі, 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. К. Маркса, 20/10,
2. Гайворонського районного центру зайнятості, 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Кірова, 3,
3. Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції, 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Кірова, 39,
до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Таужна», 26330, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Таужне,
про порушення справи про банкрутство ,-
Прокурором Гайворонського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі кредиторів: управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі, Гайворонського районного центру зайнятості та Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції до господарського суду подано заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Таужна».
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) суд порушує справу про банкрутство при наявності безспірних вимог кредитора до боржника, що сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Відповідно до ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до абз. 6 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання.
У заяві кредитора про порушення справи про банкрутство відсутні посилання на достатні докази, що свідчать про наявність безспірних вимог кредитора до боржника та неплатоспроможності боржника, на конкретні строки виконання боргових зобов'язань боржником.
Відповідно до абз. 34 ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-4, який набрав чинності з 01.01.2004 року страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок стягнення заборгованості за цими внесками визначається виключно цим Законом. Це означає, що при примусовому стягненні заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла до 01.01.2004 року, повинен застосовуватися порядок, визначений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка). Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Із доданих до заяви прокурора документів вбачається, що заборгованість (недоїмка) боржника по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 75 595, 27 грн. не має жодного документального підтвердження (акт б/н від 25.06.2007 року господарського суду Кіровоградської області). Посилання на порушення по відповідних наказах господарського суду виконавчого провадження органами державної виконавчої служби у заяві прокурора відсутні.
Решта вимог кредиторів: Гайворонського районного центру зайнятості та Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції в сумі 37 142, 84 грн. та 20 188, 89 грн., відповідно, складають менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Вимоги Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції складаються, в тому числі, з 8 982, 00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування.
У вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 Закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Неустойка (штраф, пеня), зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, не враховуються господарськими судами у складі грошових зобов'язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції Закону України від 18.02.97 N 77/97-ВР (77/97-ВР) будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.
Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягають. З огляду на наведене закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.
У заяві прокурора не вказані конкретні строки виконання боржником боргових зобов'язань, що позбавляє суд можливості визначити дотримання кредиторами тримісячного строку невиконання боржником боргових зобов'язань, який в даному випадку при порушенні справи повинен вираховуватися з дня відкриття виконавчого провадження органами державної виконавчої служби.
Відсутність даних про дату порушення виконавчого провадження за вимогами (наказами суду) управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі та його результати по недоїмці свідчить про відсутність доказів неплатоспроможності боржника. Додані до заяви кредитора докази не є достатніми доказами безспірності вимог та неплатоспроможності боржника.
У заяві прокурора відсутні посилання на докази наявності у боржника ознак відсутнього боржника, що дають підстави порушити справу про банкрутство незалежно від суми боргу та його безспірності.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суддя відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.
Тому на підставі ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4-1, 62 ГПК України у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство має бути відмовлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4-1, 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
У прийнятті заяви № 17-поз. від 21.06.2007 року прокурора Гайворонського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі кредиторів: управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі, Гайворонського районного центру зайнятості та Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції про порушення справи про банкрутство щодо товариства з обмеженою відповідальністю “Таужна» відмовити.
Заяву і додані до неї документи надіслати прокурору Гайворонського району Кіровоградської області.
Суддя