Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
м. Київ
10 год. 00 хв.
Господарський суд в складі:
головуючого судді Наріжного С.Ю.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши адміністративну справу №А13/221-07 за позовом Прокурора Броварського району Київської області в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації, м. Бровари
до Княжицької сільської ради, с. Княжичі
Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.С.І. ЛТД», м. Київ
про визнання нечинними рішень
Представники:
від прокурора Лук'яненко В.В. (посвідчення №1 від 17.01.2007р.);
від позивача Риженко А.М. - довіреність №371/07-11 від 14.05.2007р.;
від відповідача Симанов Д.М. - довіреність б/н від 21.06.2007р.;
від третьої особи Скрипник С.В. - довіреність б/н від 20.06.2007р.;
Прокурор Броварського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації (далі -позивач) до Княжицької сільської ради (далі -відповідач) за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.С.І. ЛТД» (далі -третя особа) про визнання нечинними рішень Княжицької сільської ради №337 від 19 грудня 2005 року «Про надання дозволу ТОВ «Л.С.І. ЛТД»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 13,5 га для побудови учбово-спортивного розважального комплексу»та №93 від 9 червня 2006 року «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для побудови учбово-спортивного розважального комплексу ТОВ «Л.С.І. ЛТД».
Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем ст.ст. 20, 22, 50, 51 Земельного кодексу України.
Прокурор позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засідання проте позову заперечує ходячи з наступного.
Трактування прокурором ст.22 Земельного кодексу України є помилковим, оскільки статтею передбачено для якого цільового призначення в межах однієї категорії земель (землі сільськогосподарського призначення) можуть надаватись землі сільськогосподарського призначення юридичним та фізичним особам, в тому разі, якщо вони виявили бажання отримати земельну ділянку саме для сільськогосподарського використання.
Земельний кодекс України не встановлює жодних обмежень щодо відведення земельних ділянок для використання їх за будь-яким цільовим призначенням, що відноситься до однієї із 9 категорій земель зазначених в ст. 22 ЗК України за рахунок іншої категорії земель, в тому числі і за рахунок категорії земель "земля сільськогосподарського призначення" (рілля). Отже, твердження про неможливість відведення сільськогосподарських земель для несільськогосподарських потреб є не вірним по суті і ніяким чином не може бути підставою для скасування рішень сільської ради з цієї причини.
Крім того, прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Броварської райдержадміністрації, проте згідно з п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють сільські ради, а не райдержадміністрація. У такому випадку, на думку позивача, райдержадміністрація не може виступати в інтересах держави, оскільки згідно з проектом землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів Броварського району зазначена земельна ділянка знаходиться в межах села Княжичі Броварського району.
Відповідач в судовому засіданні 25.06.2007 р. надав суду заперечення проти позову в яких просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Згідно з письмовими поясненнями третьої особи позовні вимоги прокурора є необгрунтованими з тих підстав, що Княжицька сільська рада, діючи в межах своїх повноважень, наданих ст.ст. 12, 20, 122 Земельного кодексу України, ґрунтуючись на даних проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, правомірно змінила цільове призначення земельної ділянки під час прийняття рішення про надання цієї ділянки в користування ТОВ «Л.С.І. ЛТД». Відсутність генерального плану населеного пункту не перешкоджає можливості будівництва об'єктів містобудування і виділення земельних ділянок для цих потреб, в даному випадку має застосовуватися інша містобудівна документація відповідно до ст.2 Закону України «Про планування і забудову територій», якою можуть бути схеми планування територій.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд
Рішенням 25 сесії IV скликання Княжицької сільської ради від 19.12.2005р. за № 337 "Про надання дозволу ТОВ "Л.С.І. ЛТД" на погодження місця розташування земельної ділянки площею 13,5 га для побудови учбово-спортивного розважального комплексу" третій особі надано дозвіл на погодження місця розташування земельної ділянки площею 13,5 га для побудови учбово-спортивного розважального комплексу, що знаходиться праворуч автомобільного шляху Княжичі - Бровари.
Крім того, рішенням 3 сесії V скликання Княжицької сільської ради від 09.06.2006р. за № 93 "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для побудови учбово спортивного розважального комплексу ТОВ "Л.С.І. ЛТД" третій особі затверджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки площею 13,3166 га для побудови учбово-спортивного розважального комплексу, що знаходиться праворуч автомобільного шляху Княжичі - Бровари та надано дозвіл на розробку проекту відведення зазначеної земельної ділянки.
Як зазначає прокурор оскільки земельна ділянка загальною площею 13,3166 га відносно якої вищевказаним рішенням Княжицької сільської ради надано дозвіл ТОВ "Л.С.І. ЛТД" на погодження її розташування відноситься до земель сільськогосподарського призначення (13,2021 - рілля та 0,1145 -чагарники), то відповідачем при прийнятті вищезазначених рішень було порушено ст.ст. 20, 22, 50, 51 Земельного кодексу України, в зв'язку з чим дані рішення підлягають скасуванню з підстав їх невідповідності нормам чинного законодавства України.
Крім того, прокурор зазначає, що рішення Княжицької сільської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка передана в оренду третій особі з земель сільськогосподарського призначення у землі рекреаційного призначення не приймалось, а отже зазначена земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення та не може надаватись несільськогосподарському підприємству ТОВ "Л.С.І. ЛТД" для будівництва учбово-спортивного розважального комплексу, оскільки ця форма діяльності не відноситься до ведення підсобного господарства.
З метою скасування незаконного рішення, що суперечить законам України прокуратурою Броварського району 27.01.06 на вищевказані рішення Княжицької сільської ради від 19.12.05 № 337 та від 09.06.06 № 93 принесені протести.
Рішенням 12 сесії V скликання Княжицької сільської ради від 27.03.07 № 713 протести прокурора відхилено.
В зв'язку з відмовою відповідача задовольнити протести прокурора, останній звернувся за захистом охоронюваних інтересів держави до суду з вимогою про визнання нечиниими рішень Княжицької сільської ради від 19.12.2005р. за № 337 та №93 від 09.06.2006 р.
Проте позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Прокурор обґрунтовує незаконність рішень відповідача з посиланням на ст. 22 Земельного кодексу України, якою встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, які надаються для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.
Оскільки, відповідно до Статуту ТОВ «Л.С.І. ЛТД», зокрема п.п. 2.1, 2.2, метою діяльності третьої особи є всебічне сприяння розвитку виробництва товарів народного споживання, науково-технічної і промислової продукції, надання всіх видів послуг юридичним та фізичним особам, а також організація взаємовигідного співробітництва між зацікавленими виробниками України і фірмами та організаціями закордонних держав з метою збуту товарів (робіт) і послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках, одержання прибутку та задоволення інтересів Учасників товариства, тому ТОВ «Л.С.І. ЛТД»є несільськогосподарським підприємством, а відповідно до п. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися таким підприємствам виключно для ведення підсобного сільського господарства.
Однак зазначене трактування ст. 22 Земельного кодексу України є помилковим, оскільки даною статтею передбачено для якого цільового призначення в межах однієї категорії земель (землі сільськогосподарського призначення) можуть надаватися землі сільськогосподарського призначення юридичним та фізичним особам, в тому разі, якщо вони виявили бажання отримати земельну ділянку саме для сільськогосподарського використання.
Земельний кодекс України не встановлює обмежень щодо відведення земельних ділянок для використання їх за будь-яким цільовим призначенням, що відносяться до однієї з 9 категорій земель зазначених в ст. 22 ЗК України за рахунок іншої категорії земель, в тому числі і за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення.
Крім того, відповідно до п. 3 ст. 23 Земельного кодексу України для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що земельне законодавство не виключає можливості надання сільськогосподарських земель для несільськогосподарських потреб.
Прокурор у позовній заяві також посилається на відсутність окремого рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з сільськогосподарського на рекреаційне, як на підставу нечинності рішень Княжицької сільської ради №337 та №93.
Проте з аналізу норм чинного законодавства суд вважає, що норми земельного законодавства не містять вимог до форми рішення про зміну цільового призначення, зокрема викладення такого рішення в окремому документі.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень і провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.
Згідно пояснень відповідача сільська рада прийняла рішення про надання спірної земельної ділянки у користування (в оренду) третій особі, таким чином діючи у відповідності до закону. При прийнятті спірних рішень було враховано, що землі сільськогосподарського призначення (рілля) не використовуються і не оброблялись багато років, а якість грунтів є низькою. Сам факт передачі земельної ділянки з однієї категорії в іншу засвідчується в самому рішенні, в якому зазначено для яких потреб відводиться земельна ділянка.
Також в матеріалах справи міститься лист Броварського районного відділу земельних ресурсів на ім'я помічника прокурора Броварського району згідно якого вказано, що земельна ділянка площею 13,3166 га виділена ТОВ «Л.С.І. ЛТД»в межах с. Княжичі для побудови учбово-спортивного розважального комплексу відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.
З матеріалів справи вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був розроблений ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», який має відповідну ліцензію. Зазначений проект пройшов державну експертизу землевпорядної документації, яка проводилася експертами Київського обласного головного управління земельних ресурсів (висновок від 07.11.2006р. №6-1834) та був затверджений рішенням Княжицької сільської ради №401 від 22 грудня 2006 року. Таким чином, Княжицька сільська рада, діючи в межах своїх повноважень, наданих ст.ст. 12, 20, 122 Земельного кодексу України, ґрунтуючись на даних проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, правомірно змінила цільове призначення земельної ділянки під час прийняття рішення про надання цієї ділянки в користування третій особі.
Прокурор обґрунтовує нечинність вищезгаданих рішень Княжицької сільської ради наявністю порушень законодавства про планування та забудову територій під час відведення земельної ділянки для будівництва учбово-спортивного розважального комплексу.
Рішенням Княжицької сільської ради №86 від 03.06.2006р. було затверджено схему планування територій села Княжичі. Відповідно до статті 11 Закону України «Про планування та забудову територій»схеми планування територій на місцевому рівні визначають потреби у зміні меж населених пунктів, потреби в територіях, передбачених для містобудівних потреб, зонування територій для забудови та іншого використання, планувальну структуру території. В свою чергу, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах своїх повноважень вирішують питання планування, забудови та іншого використання територій згідно Із схемою планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Відсутність генерального плану населеного пункту не перешкоджає можливості будівництва об'єктів містобудування і виділення земельних ділянок для цих потреб, в даному випадку має застосовуватися інша містобудівна документація відповідно до ст.2 Закону України «Про планування і забудову територій», якою можуть бути схеми планування територій.
Таким чином, Княжицька сільська рада, приймаючи рішення №337 від 19 грудня 2005 року «Про надання дозволу ТОВ «Л.С.І. ЛТД»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 13,5 га для побудови учбово-спортивного розважального комплексу»та №93 від 09 червня 2006 року «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для побудови учбово-спортивного розважального комплексу ТОВ «Л.С.І. ЛТД», діяла відповідно до положень Закону України «Про планування і забудову територій».
До того ж суд враховує, що прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Броварської райдержадміністрації, яка позовні вимоги не визнає.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 17, 94, 160, 163, 165 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя