Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
м. Київ
10 год. 50 хв.
Господарський суд в складі:
головуючого судді Наріжного С.Ю.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши адміністративну справу №614/7-06/16/13 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста», смт. Калинівка
про стягнення 71496,18 грн.
Представники:
Від позивача: Гудій В.В. -довіреність;
Від відповідача: не з'явився;
суть спору:
Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області (далі -позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» (далі -відповідач) про стягнення економічних санкцій в сумі 71496,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем здійснювалась реалізація газу природного промисловим споживачам за період з 01.03.2006 р. по 01.07.2006 р. за цінами від 551,87 грн. до 553,92 грн. за 1 тис. м. куб (без ПДВ), що перевищує законодавчо встановлений НКРЄ граничний рівень цін на природний газ який поставляється для промислових споживачів в розмірі 548,0 грн. за 1 тис. м. куб. (без ПДВ), в результаті чого відповідач отримав необґрунтований дохід в сумі 23832,06 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2007 р. провадження у справі №614/7-06/16 було зупинено до вирішення справи №34/145-А.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2007 р. провадження у справі №614/7-06/16 було поновлено, справу прийнято до провадження суддею Наріжним С.Ю. та присвоєно їй номер №614/7-06/16/13.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання повісткою суду про виклик від 05.06.2007 р., що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення 08.06.2007 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. За таких обставин справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд встановив.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області була проведена перевірка дотримання відповідачем державної дисципліни цін при реалізації газу природного з 01.03.2006 р. по 01.07.2006 р. Під час перевірки встановлено, що відповідач порушив вимоги п. 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16.02.2006 р. №176 «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ який поставляється для промислових споживачів» оскільки відповідач реалізовував газ природний промисловим споживачам за період з 01.03.2006 р. по 01.07.2006 р. за цінами від 551,87 грн. до 553,92 грн. за 1 тис. м. куб (без ПДВ), що перевищує законодавчо встановлений НКРЄ граничний рівень цін на природний газ який поставляється для промислових споживачів в розмірі 548,0 грн. за 1 тис. м. куб. (без ПДВ), в результаті чого відповідач отримав необґрунтований дохід в сумі 23832,06 грн.
За результатами перевірки позивачем складено акт №436 від 28.08.2006 р. на підставі якого 20.09.2006 р. заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області Диковицькою Г.Ф. прийнято рішення №243 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержану суму 23832,06 грн. та двократний розмір штрафу 47664,12 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем зазначених вище сум в добровільному порядку, позивач звернувся за їх стягненням до суду.
Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з незгодою відповідача з винесеними позивачем рішенням №243 від 20.09.2006 р. відповідач оскаржив його у передбачений строк та спосіб до господарського суду м. Києва.
За результатами судового розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про визнання недійсним акта від 28.08.2006 р. та скасування рішення №243 від 20.09.2006 р. судом було прийнято постанову від 17.04.2006 р. по справі №34/145-А, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Під час судового розгляду справи №614/7-06/16/13 судом було взято до уваги зазначену постанову господарського суду м. Києва від 17.04.2007 р. по справі №34/145-А та встановлено, що в зазначеному судовому рішенні судом були досліджені питання прийняття законності та обґрунтованості рішення №243 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки постанова господарського суду Київської області від 17.04.2007 р. по справі №34/145-А набрала законної сили, то вона має преюдиційне значення для розгляду справи №614/7-06/16/13, оскільки нею встановлено законність та правомірність акту перевірки та рішення на підставі яких позивачем по даній справі заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за порушення державної дисципліни цін в сумі 71496,18 грн.
Згідно зі статтею 8 Закону “Про ціни і ціноутворення» (далі -Закон) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Таким чином, відповідачем не виконано вимоги п. 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16.02.2006 р. №176 «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ який поставляється для промислових споживачів», що є порушенням державної дисципліни цін.
Відповідно до статті 14 Закону вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, а також нараховані в двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки штрафні санкції підлягають вилученню та стягненню до відповідних бюджетів, або списанню з рахунків підприємств за рішенням суду.
Згадана норма закону конкретизується пунктами 3.4, 3.5, 3.6, 3.8 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року №298/512 та зареєстрованої Мінюстом України 18.12.2001 року за №1047/6238: суми фінансових санкцій за рішенням про їх застосування стягуються із суб'єкта господарювання і зараховуються за належністю в порядку, визначеному законодавством та цією Інструкцією.
Нормативні акти, зокрема вказана інструкція, містять низку правових приписів, що забезпечують дотримання особливого порядку прийняття рішень державним органом, відповідність змісту і форми рішень вимогам законодавства, особливий порядок контролю за їх виконанням, тобто надходженням коштів до бюджету (пункти 3.9, 3.10 Інструкції №298/519).
Нормативно визначено також і порядок скасування прийнятих рішень та їх оспорювання у судовому порядку у разі незгоди з прийнятим рішенням.
Відповідач штрафні санкції до бюджету не сплатив.
В судовому засіданні позивачем доведено належними доказами факт невиконання відповідачем рішення Інспекції №243 від 20.09.2006 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а матеріали справи підтверджують висновок Інспекції про необґрунтоване нарахування та отримання відповідачем необґрунтованого доходу у визначеній в акті та рішенні сумі.
Отже, дослідивши детально обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 71496,18 грн. правомірні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись, ст.ст 160-163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» (Київська обл., Броварський р-н, смт. Калинівка, вул. Ігорева 1) в доход державного бюджету (УДК у Броварському районі Київської області, код бюджетної класифікації 23030300, код ЗКПО 23571923, р/р 31111106600149, банк одержувача УДК у Київській області, МФО 820018) 71496 (сімдесят одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 18 коп. економічних санкцій.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя