Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
Від "26" червня 2007 р. Справа № 16/1190-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Гансецького В.П.
при секретарі Байдала І.Г.
за участю представників сторін
від позивача Чудовський В.А.- директор, паспорт ВМ 245629 від 09.11.96р., Сіра А.В., дов. від 11.06.07р., Леурдо Ю.М., дов. від 11.06.07р.
від відповідача Тичина С.І., дов.№ 01/08 від 09.01.07р., Борисюк О.В.дов.№ 01/17 від26.02.07р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговець цінними паперами "Партнер" (м.Житомир)
до Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (м.Житомир)
про визнання протиправною та скасування постанови №1-ЖИл від 03.05.2007р.
Позивач звернувся з позовом про визнання протиправною та скасування постанови відповідача №1-ЖИл від 03.05.2007р., якою до позивача застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 3400,00грн. за неналежне виконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.02р. № 249-IV.
В судовому засіданні представниками позивача подано заяву без номера та дати про збільшення позовних вимог, а саме - просять визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №1-ЖИл від 03.05.07р. та стягнути з відповідача 1000,00грн. витрат на правову допомогу.
Представники позивача позов підтримали згідно заяви про збільшення позовних вимог, зокрема зазначили, що позивач не здійснював фінансових операцій, а тому не повинен з'ясовувати можливість віднесення фінансових операцій, в яких він виступав як повірений, до тих фінансових операцій, які, згідно з Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", підлягають фінансовому моніторингу. У зв'язку з цим вважають оспорювану постанову відповідача такою, що прийнята всупереч вказаному Закону.
Відповідач у відзиві (запереченнях) від 25.06.07р. № 02/880 на позовну заяву та його представники в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечили, просили в позові відмовити. Зокрема зазначили, що позивач, як професійний учасник фондового ринку і, відповідно, суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен був, відповідно до ст.7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" перед або після здійснення фінансових операцій, в яких він приймав участь як повірений, з'ясувати можливість віднесення цих операцій до таких, що відповідно до вказаного Закону підлягали фінансовому моніторингу.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Як свідчать матеріали справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговець цінними паперами "Партнер" є професійним учасником фондового ринку, має ліцензію серії АБ № 113294 від 22.10.04р., видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Термін дії ліцензії до 22.10.09р.
Відповідачем - Житомирським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку була проведена планова перевірка у позивача стосовно провадження діяльності щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, за наслідками якої складено акт від 28.02.07р. та акт № 1-ЖИл від 28.02.07р. (а.с.8-18).
На підставі даних документів відповідачем 03.05.07р. була винесена постанова № 1-ЖИл про накладення санкції за правопорушення, якою до позивача застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 3400,00грн. за неналежне виконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.02р. № 249-IV (далі Закон).
З оспорюваної постанови вбачається, що позивач - ТОВ "ТЦП "Партнер" порушив порядок реєстрації фінансових операцій, а саме: перед або після здійснення фінансових операції за договорами №К-1021/1 та №К-1021/2 від 20.12.05р., №К-1035/1 від 02.10.06р. №К-104б/1 від 11.12.06р., Ж-1046/2 від 13.12.06р. та №К-1046/3 від 15.12.06р. не з'ясував можливість віднесення їх до фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, а саме не з'ясував наявність у фінансових операцій ознаки, визначеної ст.11 Закону, чим порушив вимоги ч.1 ст.7 Закону, п.4 "Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.03р. № 644 та п.4.1 "Положення про здійснення фінансового моніторингу учасниками ринку цінних паперів", затвердженого рішенням від 04.10.05р. № 538 Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Господарський суд вважає, що оспорювана постанова відповідає чинному законодавству, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 Закону, професійні учасники фондового ринку є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
Згідно п.9 ст.17 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися такі операції: дарування та спадкування цінних паперів; операції, пов'язані з виконанням рішення суду; придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.
Тобто, купівля продаж цінних паперів, згідно законодавства, має здійснюватись за участю торговця цінними паперами.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", фінансова операція - будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема і надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів.
Згідно ст.5 Закону, суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний, крім іншого, забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу.
Відповідно до ст.7 Закону, перед або після здійснення фінансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції, вона підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Для цього в реєстрі фіксується особа, що здійснює фінансову операцію, вид фінансової операції та підстави для її здійснення, дата та сума. Порядок реєстрації фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється для банків - Національним банком України, а для інших суб'єктів фінансового моніторингу - Кабінетом Міністрів України.
Тобто, вказана стаття Закону зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу перед або після здійснення фінансової операції з'ясувати можливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до Закону підлягає фінансовому моніторингу.
Відповідно до ст.11 Закону, фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею, зокрема і придбання особою цінних паперів за готівку.
Згідно п.2 "Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.03р. №644 (далі Порядок), дія цього Порядку поширюється на суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема на професійних учасників ринку цінних паперів.
Підпункт б) пункту 4.2 "Положення про здійснення фінансового моніторингу учасниками ринку цінних паперів", затвердженого рішенням ДКЦПФР від 04.10.05р. №538 (далі Положення) встановлює, що відносно фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу, суб'єкт має забезпечити вжиття заходів, спрямованих на з'ясуванні суті та мети операції клієнта, у тому числі шляхом витребування додаткових документів і відомостей, що стосуються цієї операції.
Інструкція щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України та Держфінмоніторингу від 13.05.03р. № 48, встановлює, що відомості щодо операцій, які підлягають фінансовому моніторингу надаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу Державному комітету фінансового моніторингу України.
Ця ж Інструкція передбачає, що форма №2-ФМ відомостей про клієнта (будь-якої особи, що звертається за одержанням послуг або яка укладає договір з суб'єктом первинного фінансового моніторингу, контрагента (особи, яка є другою стороною фінансової операції, при якій між клієнтом та контрагентом відбувається передача активів) та фактичного вигодоодержувача -бенефіціара (іншої сторони фінансової операції, що є відмінною від клієнта та контрагента, та яка не діє від імені чи за дорученням клієнта або контрагента, та від імені або за дорученням якої не діють клієнт або контрагент, але яка фактично одержує вигоду від проведення цієї фінансової операції, чи на користь якої передається (або передбачено передачу) актив або здійснюється (передбачено здійснення) платіж в результаті проведення цієї фінансової операції.
Таким чином, законодавство прямо передбачає необхідність і забезпечує можливість суб'єкту первинного фінансового моніторинга з'ясування всіх обставин щодо фінансової операції, а тому твердження позивача - ТОВ "ТЦП "Партнер" про те, що він не зобов'язаний з'ясовувати порядок проведення розрахунків тому, що не приймав в них участі не відповідають дійсності, оскільки позивач, відповідно до ст.1 Закону надавав послуги з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів, тобто забезпечував здійснення купівлі-продажу цінних паперів.
При укладенні зазначених в оспорюваній постанові №1-ЖИл угод позивач фактично ухилився від здійснення моніторингу та з'ясування можливості віднесення зазначених операцій з цінними паперами до таких, що підлягають фінансовому моніторингу.
Правомірність оскаржуваної позивачем постанови підтверджена листом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.04.07р. №12/03/5836 (а.с.74).
Відповідно до ст.17 Закону, особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законодавством... У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян...
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що відповідач правильно встановив порушення позивачем Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та обгрунтовано застосував до нього відповідальність за порушення цього закону у вигляді накладення штрафу.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для визнання оспорюваної постанови протиправною та її скасування, а тому в позові відмовляє.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.02р. № 249-IV, "Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.03р. № 644, "Положення про здійснення фінансового моніторингу учасниками ринку цінних паперів", затвердженого рішенням від 04.10.05р. № 538 Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. У позові відмовити.
2. Заходи забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення дії оскаржуваної постанови, вжиті ухвалою господарського суду від 21.05.07р., зберігаються до набрання постановою суду законної сили.
Постанова господарського суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Дата виготовлення постанови в повному обсязі 26.06.07р.
Друк: 3 прим.
1 - у справу,
2,3 - сторонам.