Справа № 815/2284/18
30 серпня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Сердюк І.С.
сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Ліхунжан Н.Б.
представника відповідача Рибачука В.А.
представника третьої особи Борушнової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, третя особа: Командування Військово-Морських сил Збройних Сил України про визнання дій щодо не нарахування та несплати індексації грошового забезпечення протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, третя особа: Командування Військово - Морських сил Збройних Сил України в якому позивач просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Командування Військово - Морських Сил Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Доказом невиплати індексації грошового забезпечення є роздруківка нарахувань та утримань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
06.04.2018 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про проведення індексації грошового забезпечення та її виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.207 року, на який мені повідомили, що індексація не виплачується у зв'язку із відсутністю коштів.
Представник третьої особи 23.08.2018 р. надав до суду письмові пояснення за вхід. №24671/18 в яких зазначив.
По-перше, відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб родового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 № 220/5140 визначено, що пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 (зі змінами) передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати.
Проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Міністерством оборони України затверджено фонд грошового забезпечення Військово-Морським Силам Збройних Сил України на 2016 рік та 2017 рік без урахування потреби для виплати індексації грошового забезпечення.
Департаментом фінансів Міністерства оборони України визначено (роз'яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2), що у зв'язку з внесенням змін до Порядку 1078, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення.
Виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі.
Відповідно до пункту 14 Порядку 1078 роз'яснення щодо застосування Порядку проведення індексації грошових доходів населення надає Міністерство соціальної політики України.
Враховуючи викладене питання нарахування та виплати індексації за минулі роки виходить за межі компетенції Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 , згідно контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладеного позивчем, з однієї сторони та Міністерством оборони України в особі начальника Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету в особі генерал - майора Даника Ю.Г., який набрав чинності з 20.06.2014 року, на підставі наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 79 від 23.06.2014 року до 22.12.2014 року проходив військову службу на посаді , офіцера відділення управління черговими силами командного пункту військової частини НОМЕР_2 (у подальшому надано умовне найменування військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №189 від 22.12.2014 упродовж з 22.12.2014 року по 10.02.2017 року проходив військову службу офіцером відділення черговими силами командного пункту ВОС - 0945003 військової частини НОМЕР_1 . На підставі наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 15 від 10.02.2017 року, починаючи з 10.02.2017 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом на посаді старшого помічника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_1 .
У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
06.04.2018 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про проведення індексації грошового забезпечення та її виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Відповідач відповів, що індексація не виплачується у зв'язку із відсутністю коштів.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й ВИСНОВКИ СУДУ.
Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III - індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Поряд із цим, позивачеві у період з 01.01.2016 по 31.12.2017 індексація не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується наявним у матеріалах справи роздруківкою нарахувань і виплат (а/с. 23 ).
Що стосується посилання представника відповідача на відсутність фінансових ресурсів для виплати у період з 01.01.2016 по 31.12.2017 індексації, то суд зазначає таке.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Враховуючи вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Про те, як вже зазначалося, позивачу за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить не про неправомірність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, ним не вчинялися.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом саме визнання протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 р. включно.
Оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Процесуальні гарантії статті 6 § 1 застосовуються до усіх сторін процесу, а не лише до тих осіб, які не виграли справи у національних судах (Philis v. Greece (Філіпс проти Греції) (No. 2), § 45).
Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, третя особа: Командування військово - Морських сил Збройних Сил України про визнання дій щодо не нарахування та несплати індексації грошового забезпечення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії по її сплаті - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Командування Військово - Морських Сил Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно.
В частині визнання протиправною дії військової частини НОМЕР_1 Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , (військова частина НОМЕР_3 ), ідентифікаційний код НОМЕР_4 , телефон: НОМЕР_5 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
Військова частина НОМЕР_1 - адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , телефон: НОМЕР_7 )
Командування військово - Морських сил Збройних Сил України - адреса:65012, м. Одеса, пров. Штабний, 1, код ЄДРПОУ 26613823
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.